Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 4(132): 51-55. doi 10.15574/SP.2023.132.51
Даниленко Г. М.¹, Страшок Л. А.^1,2, Сидоренко Т. П.¹, Ісакова М. Ю.^1,2, Завеля Е. М.^1,2, Водолажський М. Л.^1
1ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
²Харківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Даниленко ГМ, Страшок ЛА, Сидоренко ТП, Ісакова МЮ, Завеля ЕМ, Водолажський МЛ. (2023). Особливості психологічного стану внутрішньо переміщених дітей шкільного віку та підлітків в умовах війни. Сучасна педіатрія. Україна. 4(132): 51-55. doi 10.15574/SP.2023.132.51.
Стаття надійшла до редакції 11.03.2023 р., прийнята до друку 16.05.2023 р.

З моменту ескалації війни 24 лютого 2022 року, за даними ЮНІСЕФ, 1148 дітей було вбито або поранено, а приблизно 5,9 млн осіб стали внутрішньо переміщеними особами. Стан здоров’я внутрішньо переміщених дітей потребує пильної уваги лікарів та психологів.
Мета – дослідити психологічний та психоемоційний стан внутрішньо переміщених дітей шкільного віку та підлітків в умовах війни для обґрунтування стратегії й тактики застосування здоров’язберігаючої технології.
Матеріали та методи. Досліджено психологічний та психоемоційний стан 1017 внутрішньо переміщених дітей шкільного віку та підлітків віком 11-17 років та їхніх батьків (n=1231), які на час дослідження мешкали у м. Львові та Львівській області. У травні 2022 року проведено їхнє анонімне анкетування. Анкети розроблено виконавцями науково-дослідної роботи «Вивчити вікові та статеві особливості предикторів трансформації поведінкових чинників ризику для здоров’я підлітків в умовах війни».
Результати. Встановлено, що 53,9% дітей були змушені розлучитися з рідними та близькими, 21,3% перебували під обстрілами; 5,8±0,7% пережили смерть близьких; 11,4±1,0% потерпали від голоду, відсутності питної води та холоду. Кожна третя дитина відчувала безпорадність і відчай, а панічні атаки були в кожного п’ятого. Водночас 85% дітей вірили, що жахіття війни скінчиться і все буде добре. У 23% дітей спостерігалися запаморочення, головний біль, прискорене серцебиття, біль у животі, коли для цього не було причин. По медичну допомогу звернулося 26,5% дітей.
Висновки. Майже в третини всіх опитуваних відмічалося постійне відчуття тривоги, у п’ятої частини – панічні атаки, відчуття небезпеки, незахищеності. У дітей спостерігалося наростання негативних емоцій порівняно з довоєнним часом. У третини дітей стан психічного здоров’я погіршився, але за психологічною підтримкою до фахівців майже ніхто з них не звертався. Відчуття запаморочення, головного білю, прискореного серцебиття, болю в животі, коли для цього не було причин, визначались у кожної п’ятої дитини, що може бути основою для формування психосоматичної патології. Фактором стабілізації психоемоційного стану як дітей, так і їхніх батьків була віра, що жахіття війни скінчиться і все буде добре, про це відповіли майже 85% опитаних. Це опосередковано свідчить про достатній потенціал життєстійкості. Актуальною формою медико-психологічної допомоги внутрішньо переміщеним дітям шкільного віку та підліткам є організація мультидисциплінарної команди у складі психологів, лікарів, педагогів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: внутрішньо переміщені діти шкільного віку, підлітки, психологічний стан.

1. Антипкін ЮГ, Волосовець ОП, Майданник ВГ, Березенко ВС, Моісеєнко РО, Виговська ОВ та ін. (2018). Стан здоров’я дитячого населення – майбутнє країни (частина 1). Здоровье ребенка. 13 (1): 1-11. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059.

2. Балакірєва ОМ, Бондар ТВ, Даниленко ГМ, Левін РЯ, Нгуєн Н-МК, Павлова ДМ та ін. (2019). Соціальна обумовленість та показники здоров’я підлітків та молоді: за результатами соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді». Київ: Фоліант: 127.

3. Fernando C, Ferrari M. (2013). Handbook of Resilience in Children of War. New York: Springer: 311. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-6375-7

4. IOM. (2023). Migration Data Portal: Ukraine. URL: https://www.migrationdataportal.org/ukraine/crisis-movements.

5. Mohseni M, Ghasemi Dastgerdi A, Eftekhari Renani M. (2020). War, armed conflict, and children's health. Archives de pediatrie. 27 (6): 348-349. https://doi.org/10.1016/j.arcped.2020.05.009; PMid:32563620

6. Пересипкіна ТВ, Редька ІВ, Сидоренко ТП, Нечепоренко НІ, Голубнича ГІ, Пересипкіна АМ (2019). Методика оцінки інформаційної значущості медико-соціальних факторів, які впливають на здоров’яорієнтовану поведінку школярів. Авторське право на твір №89688 від 11.06.19.

7. Слабкий ГО, Мельник ПС, Дзюба ОМ, Чепелевська ЛА, Кудренко МВ. (2017). Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2016 рік. Київ: МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України»: 516.

8. The Lancet Child Adolescent Health. (2022). Children: innocent victims of war in Ukraine. Lancet Child Аdolesc Health. 6 (5): 279. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(22)00102-X; PMid:35366398

9. Theirworld. (2023). Education and trauma help for children living in Ukraine war zone. 2022. URL: https://theirworld.org/news/education-and-trauma-help-for-children-in-ukraine-conflict-zone/.

10. UNICEF. (2023). UNICEF Ukraine Humanitarian Situation Report No. 24: 24 February – 31 December 2022. URL: https://reliefweb.int/report/ukraine/unicef-ukraine-humanitarian-situation-report-no-24-24-february-31-december-2022.