Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 3(95): 21-27; doi 10.15574/PP.2023.95.21
Леміш Н. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Леміш НЮ. (2023). Особливості перебігу вагітності в жінок із передчасними пологами. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 21-27; doi 10.15574/PP.2023.95.21.
Стаття надійшла до редакції 17.06.2023 р.; прийнята до друку 10.09.2023 р.

Мета – визначити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, які мали ускладнення із групи «великих акушерських синдромів», що клінічно проявлялися передчасними пологами (ПП).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності 69 вагітних зі спонтанними ПП у терміні гестації 24-36 тижнів 6 діб. Залежно від терміну вагітності жінки поділені на групи: І група – 9 вагітних, 24-26 тижнів 6 діб; ІІ група – 28 жінок, 28-31 тиждень 6 діб; ІІІ група – 32 вагітні, 32-36 тижнів 6 діб. Контрольну групу (КГ) становили 56 практично здорових вагітних жінок із благополучним репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. Виявлено достовірні відмінності між І групою та КГ (р=0,007) за наявності ознак загрози переривання вагітності під час другої «хвилі» інвазії цитотрофобласта, тому шанс народити в ранні терміни в 4,2 раза вищий, ніж у термін. За істміко-цервікальної недостатності (ІЦН) спостерігається достовірність відмінностей між І та ІІ групами (р=0,0021), І та ІІІ групами (р=0,012), а також між І групою та КГ (р=0,00083), і ризик дуже ранніх ПП вищий за ризик ПП у 2,6 раза, пізніх ПП – у 2,2 раза. Порушення в матково-плацентарному кровообігу має достовірні відмінності між І та ІІ групами (р=0,0051). Існує пряма залежність між рівнем артеріального тиску та показниками кровообігу в маткових артеріях. Тому виявлена відмінність не є випадковою: у ІІ групі прееклампсія відзначається достовірно частіше. Порушення плодово-плацентарної гемодинаміки в порівнянні груп вказує на статистично достовірні відмінності між І та ІІ групами (р=0,048), а також між І групою та КГ (р=0,02). За наявності клінічних ознак синдрому затримки росту плода існує достовірність відмінностей між І та ІІ групами (р=0,033).
Висновки. До особливостей перебігу вагітності за ПП можна віднести: загрозу переривання в період другої «хвилі» інвазії цитотрофобласта; ІЦН, що може призводити до дуже ранніх ПП; вагінальні інфекційно-запальні та дисбіотичні захворювання. Тяжкі форми плацентарної недостатності та прееклампсії частіше є показанням для переривання вагітності в термінах 28-33 тижнів 6 діб.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.

Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: перебіг вагітності, передчасні пологи, великі акушерські синдроми, прееклампсія, плацентарна недостатність, вагітність, жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Brosens I et al. (2011). The "Great Obstetrical Syndromes" are associated with disorders of deep placentation. American journal of obstetrics and gynecology. 204 (3): 193-201. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.08.009; PMid:21094932 PMCid:PMC3369813

2. Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American journal of obstetrics and gynecology. 221 (5): 437-456. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044; PMid:31163132

3. Di Renzo GC. (2009). The great obstetrical syndromes. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 22 (8): 633-635. https://doi.org/10.1080/14767050902866804; PMid:19736613

4. Di Renzo, Giancarlo C et al. (2017). Preterm labor and birth management: recommendations from the European Association of Perinatal Medicine. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 30; 17: 2011-2030. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1323860; PMid:28482713

5. Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P et al. (2019). The profiles of soluble adhesion molecules in the "great obstetrical syndromes". The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 32 (13): 2113-2136. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1427058; PMid:29320948 PMCid:PMC6070437

6. Fischer LA, Demerath E, Bittner-Eddy P, Costalonga M. (2019). Placental colonization with periodontal pathogens: the potential missing link. American journal of obstetrics and gynecology. 221 (5): 383-392. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.04.029; PMid:31051120 PMCid:PMC6821581

7. Гичка НМ. (2019). Особливості вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок з невиношуванням в анамнезі (ретроспективний аналіз). Здоровье женщины. 3 (139): 44-48. https://doi.org/10.15574/HW.2019.139.44.

8. Kusa OM, Pakharenko LV, Basyuga IO. (2021). Miscarriage: the main etiopathogenetic aspects of isth-mic-cervical pathology. X International Scientific and Practical Conference «Topical issues, achievements and innovations of fundamental and applied sciences»: 171-173].

9. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

10. Mosendz OV. (2021). Causes and clinic of very early preterm birth. Reproductive Health of Women. 6: 44-49. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2021.244377

11. Owens DK, Davidson KW, Krist AH et al. (2020). Screening for Bacterial Vaginosis in Pregnant Persons to Prevent Preterm Delivery: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA. 323; 13: 1286-1292. https://doi.org/10.1001/jama.2020.2684; PMid:32259236

12. Romero R et al. (2022). Toward a new taxonomy of obstetrical disease: improved performance of maternal blood biomarkers for the great obstetrical syndromes when classified according to placental pathology. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 227 (4): 615-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.04.015; PMid:36180175 PMCid:PMC9525890

13. Romero R, Miranda J, Chaemsaithong P, Chaiworapongsa T, Kusanovic JP, Dong Z et al. (2015). Sterile and microbial-associated intra-amniotic inflammation in preterm prelabor rupture of membranes. The journal of maternal-fetal & neonatal medicine. 28 (12): 1394-1409. https://doi.org/10.3109/14767058.2014.958463; PMid:25190175 PMCid:PMC5371030

14. Romero R, Miranda J, Kusanovic JP, Chaiworapongsa T, Chaemsaithong P, Martinez A et al. (2015). Clinical chorioamnionitis at term I: microbiology of the amniotic cavity using cultivation and molecular techniques. Journal of perinatal medicine. 43 (1): 19-36. https://doi.org/10.1515/jpm-2014-0249

15. Shevchenko A, Syusyuka V, Kyryliuk A, Deynichenko O, Onopchenko S. (2022). Preterm labor in modern obstetrics. Sciences of Europe. (91-1): 45-51.

16. Соловей ВМ. (2020). Діагностика плацентарної дисфункції та прогнозування перинатальних ускладнень у жінок із невиношуванням у ранні терміни гестації (огляд літератури). Клінічна та експериментальна патологія. URL: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17446.

17. Susidko O, Kizok O. (2023). Невиношування та перинатальна патологія у жінок після невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій. Perinatology and reproductology: from research to practice. 3 (1): 38-43. https://doi.org/10.52705/2788-6190-2023-3

18. Сусідко О. (2023). Перинатальна патологія у жінок з репродуктивними втратами в анамнезі. Perinatology and reproductology: from research to practice. 3 (2): 36-43. https://doi.org/10.52705/2788-6190-2023-3

19. Sweeting A, Park F, Hyett J. (2015). The first trimester: prediction and prevention of the great obstetrical syndromes. Best practice & research Clinical obstetrics & gynaecology. 29 (2): 183-193. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.09.006; PMid:25482532

20. Walani SR. (2020). Global burden of preterm birth. Int J Gynecol Obstet. 150: 31-33. https://doi.org/10.1002/ijgo.13195; PMid:32524596