Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 2(165): 16-21; doi 10.15574/HW.2023.165.16
Леміш Н. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Леміш НЮ. (2023). Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із ранньою та пізньою формами затримки росту плода. Український журнал Здоров’я жінки. 2(165): 16-21; doi 10.15574/HW.2023.165.16.
Стаття надійшла до редакції 22.01.2023 р.; прийнята до друку 18.04.2023 р.

Мета – визначити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, які мали ускладнення з групи «великих акушерських синдромів» (ВАС), що клінічно проявлялися ранньою та пізньою формами затримки росту плода (ЗРП).
Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз особливостей перебігу вагітності та пологів у 99 жінок, які мали ускладнення з групи ВАС і клінічно проявлялися синдромом ЗРП, із них І група –  21 вагітна з ранньою формою ЗРП, ІІ група – 78 вагітних із пізньою формою ЗРП. Діагноз ЗРП встановлено на основі даних ультразвукового та допплерометричного дослідження з використанням перцентильних кривих. Статистичну обробку результатів досліджень виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 6.0».
Результати. Аналіз перебігу II триместру у ІІ групі вагітних показав, що загроза переривання вагітності зустрічалася у 22 (28,2%) випадків із переходом на істміко-цервікальну недостатність у 5 (6,4%) випадках. Відзначалося збільшення частоти артеріальної гіпертензії до 3 (14,3%) випадків у І групі вагітних, тоді як гострі респіраторні захворювання (6 (7,7%) випадків) та гестаційний пієлонефрит (4 (5,1%) випадки) зустрічалися лише у ІІ групі пацієнток. Діагноз плацентарної недостатності та ЗРП частіше був встановлений у І групі – 6 (5,8%) випадків. У III триместрі вагітності плацентарна недостатність була діагностована в 7 (33,3%) пацієнток, прееклампсія – у 6 (28,6%) вагітних, артеріальна гіпертензія – у 3 (14,3%) пацієнток, ці діагнози зустрічалися достовірно частіше в І групі (р<0,05), а такі ускладнення, як дистрес плода (4 (5,1%) випадки), гострі респіраторні захворювання (6 (7,7%) випадків), діагностовані тільки в ІІ групі. Встановлено, що в групі з ранньою формою ЗРП термін розродження в середньому становив 31 тиждень, а в групі з пізньою формою ЗРП – 39 тижнів. Частота розродження шляхом операції кесаревого розтину в І групі була достовірно вищою – 13 (61,9%) випадків проти 21 (26,9%) випадку у ІІ групі (p<0,05).
Висновки. Перебіг вагітності в жінок із різними формами синдрому ЗРП має певні особливості: при ранній формі ЗРП вагітність достовірно частіше ускладнюється загрозою переривання, гестаційною анемією, бактеріальним вагінозом, раннім розвитком плацентарної недостатності та прееклампсією, що, своєю чергою, призводить до достовірного підвищення частоти кесаревого розтину при недоношеній вагітності.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: великі акушерські синдроми, затримка росту плода, перебіг вагітності, перебіг пологів, плацентарна недостатність, ультразвукове дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2019). ACOG Practice Bulletin No. 204: fetal growth restriction. Obstetrics and gynecology. 133 (2): e97-e109. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003070; PMid:30681542

2. Baser E et al. (2020). Abnormal Umblical Artery Doppler is Utilized for Fetuses with Intrauterine Growth Restriction Birth at 280/7-336/7 Gestational Weeks. Fetal and Pediatric Pathology. 39 (6): 467-475. https://doi.org/10.1080/15513815.2020.1716900; PMid:31997690

3. Brosens I et al. (2011). The «Great Obstetrical Syndromes» are associated with disorders of deep placentation. American journal of obstetrics and gynecology. 204 (3): 193-201. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.08.009; PMid:21094932 PMCid:PMC3369813

4. Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American journal of obstetrics and gynecology. 221 (5): 437-456. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044; PMid:31163132

5. Di Renzo GC. (2009). The great obstetrical syndromes. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 22 (8): 633-635. https://doi.org/10.1080/14767050902866804; PMid:19736613

6. Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P et al. (2019). The profiles of soluble adhesion molecules in the «great obstetrical syndromes». The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 32 (13): 2113-2136. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1427058; PMid:29320948 PMCid:PMC6070437

7. Jin Y, Mankadi PM, Rigotti JI, Cha S. (2018). Cause-specific child mortality performance and contributions to all-cause child mortality, and number of child lives saved during the Millennium Development Goals era: a country-level analysis. Global health action. 11 (1): 1546095. https://doi.org/10.1080/16549716.2018.1546095; PMid:30474513 PMCid:PMC6263110

8. Kesavan K, Devaskar SU. (2019). Intrauterine growth restriction: postnatal monitoring and outcomes. Pediatric Clinics. 66 (2): 403-423. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2018.12.009; PMid:30819345

9. Lees CC et al. (2020). ISUOG Practice Guidelines: diagnosis and management of small-for-gestational-age fetus and fetal growth restriction. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 56 (2): 298-312. https://doi.org/10.1002/uog.22134; PMid:32738107

10. Lees CC et al. (2022). The diagnosis and management of suspected fetal growth restriction: an evidence-based approach. American journal of obstetrics and gynecology. 226 (3): 366-378. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.11.1357; PMid:35026129 PMCid:PMC9125563

11. Malhotra A et al. (2019). Neonatal morbidities of fetal growth restriction: pathophysiology and impact. Frontiers in endocrinology. 10: 55. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00055; PMid:30792696 PMCid:PMC6374308

12. Martins JG et al. (2020). Society for Maternal-Fetal Medicine Consult Series# 52: diagnosis and management of fetal growth restriction: (replaces clinical guideline number 3, April 2012). American journal of obstetrics and gynecology. 223 (4): B2-B17. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.05.010; PMid:32407785

13. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 8: 112-118.

14. Nazir ZA, Hussain S, Azam M. (2021). Doppler Ultrasound Abnormalities In Intrauterine Growth Restrictions. Pakistan Journal of Medical and Health Sciences. 29 (1): 6-34.

15. Pels A et al. (2020). Early‐onset fetal growth restriction: A systematic review on mortality and morbidity. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 99 (2): 153-166. https://doi.org/10.1111/aogs.13702; PMid:31376293 PMCid:PMC7004054

16. Romero R et al. (2022). Toward a new taxonomy of obstetrical disease: improved performance of maternal blood biomarkers for the great obstetrical syndromes when classified according to placental pathology. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 227 (4): 615-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.04.015; PMid:36180175

17. Сафонова ИН. (2019). Беременность высокого риска: допплер, биофизический профиль плода, фетометрия. Киев: Медицина Украины: 124. ISBN 978-617-7769-01-8.

18. Salomon LJ et al. (2019). ISUOG Practice Guidelines: ultrasound assessment of fetal biometry and growth. Ultrasound in obstetrics & gynecology. 53 (6): 715-723. https://doi.org/10.1002/uog.20272; PMid:31169958

19. Souza RT, Costa ML, Mayrink J et al. (2020). Perinatal outcomes from preterm and early term births in a multicenter cohort of low risk nulliparous women. Sci Rep. 10: 8508. https://doi.org/10.1038/s41598-020-65022-z; PMid:32444773 PMCid:PMC7244568

20. Sun C et al. (2020). The placenta in fetal growth restriction: what is going wrong? Placenta. 96: 10-18. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.05.003; PMid:32421528

21. Sweeting A, Park F, Hyett J. (2015). The first trimester: prediction and prevention of the great obstetrical syndromes. Best practice & research Clinical obstetrics & gynaecology. 29 (2): 183-193. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.09.006; PMid:25482532

22. Tesfa D et al. (2020). Intrauterine growth restriction and its associated factors in South Gondar zone hospitals, Northwest Ethiopia, 2019. Archives of Public Health. 78 (1): 1-9. https://doi.org/10.1186/s13690-020-00475-2; PMid:33005403 PMCid:PMC7526174

23. Turcan N et al. (2020). Unfavorable influence of prematurity on the neonatal prognostic of small for gestational age fetuses. Experimental and Therapeutic Medicine. 20 (3): 2415-2422. https://doi.org/10.3892/etm.2020.8744

24. Wu C, Bayer CL. (2018, Jul 9). Imaging placental function: current technology, clinical needs, and emerging modalities. Phys Med Biol. 63 (14): 14TR01. https://doi.org/10.1088/1361-6560/aaccd9; PMid:29902160

25. Zur RL, Kingdom JC, Parks WT, Hobson SR. (2020). The Placental Basis of Fetal Growth Restriction. Obstet Gynecol Clin North Am. 47 (1): 81-98. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.008; PMid:32008673