Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 5(180): 47-53. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).4753
Чернов А. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чернов АВ. (2025). Особливості перебігу та наслідки вагітності в жінок із ранньою прееклампсією, які народжують уперше. Український журнал Здоров'я жінки. 5(180): 47-53. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).4753.
Стаття надійшла до редакції 14.07.2025 р.; прийнята до друку 30.10.2025 р.

Мета – вивчити особливості перебігу та наслідки вагітності в жінок із ранньою прееклампсією, які народжують вперше, для прогнозування та оптимізації акушерської тактики.
Матеріали та методи. Проведено аналіз особливостей перебігу  та наслідків вагітності у 78 жінок, які народжують вперше: І група – 38 вагітних із ранньою прееклампсією, ІІ група – 40 вагітних без ранньої прееклампсії. Вивчалися частота ускладнень вагітності, рівень бета-хоріонічного гонадотропіну людини (ß-ХГЛ) та асоційованого з вагітністю протеїну-А (РАРР-А), а також показники допплерометрії маткових артерій у терміні 18-21 тиждень вагітності. Статистичну обробку результатів проведено з використанням стандартних програм.
Результати. Перебіг вагітності у жінок, які народжують уперше, на тлі ранньої прееклампсії характеризувався достовірним збільшенням частоти розвитку гестаційної анемії в 1,6 раза: в І групі – 14 (36,8%) випадків проти 9 (22,5%) у ІІ групі. Рання плацентарна недостатність (ПН) із синдромом затримки росту плода (ЗРП) також достовірно частіше спостерігалася в І групі – 18 (47,4%) випадків проти 3 (7,5%) у ІІ групі. Наслідком вагітності у цих жінок стало народження дітей, які  мали достовірно меншу масу тіла (2288,8±620,4 г) та довжину тіла (49,2±4,4 см); оцінку за шкалою Апгар <7 балів зафіксовано в 23,6% випадків.
Висновки. Особливостями перебігу вагітності в жінок, які народжують уперше, з ранньою прееклампсією, є зниження рівня білка, асоційованого із вагітністю (РАРР-А), <2 нг/мл, порушення гемодинаміки у фетоплацентарному комплексі в терміні 18-21 тиждень, наявність гестаційної анемії (36,8%), ранньої ПН із синдромом ЗРП (47,4%) та маловоддя (15,8%).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, жінки, які народжують уперше, вік вагітної, перебіг вагітності, перебіг пологів, стан новонароджених, ускладнення вагітності та пологів, рання прееклампсія, затримка росту плода, фактори ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2020). Gestational hypertension and preeclampsia: ACOG practice bulletin, number 222. Obstetrics & Gynecology. 135(6): e237-e260. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003891; PMid:32443079 PMCid:PMC8907436

2. Ananth CV, Brandt JS. (2021). Incidence of early-onset preeclampsia: Population-based estimates. Hypertension. 77(4): 1234-1242.

3. Bartsch E, Medcalf KE, Park AL, Ray JG. (2020). Clinical risk factors for pre-eclampsia determined in early pregnancy: Systematic review and meta-analysis of large cohort studies. BMJ. 368: m675.

4. Brosens I, Pijnenborg R, Vercruysse L, Romero R. (2021). The "Great Obstetrical Syndromes" revisited: Emerging concepts in placental pathology. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 224(2): S1-S10.

5. Burton GJ, Redman CW, Roberts JM, Moffett A. (2019). Pre-eclampsia: Pathophysiology and clinical implications. BMJ. 366: l2381. https://doi.org/10.1136/bmj.l2381; PMid:31307997 PMCid:PMC12042644

6. Dimitriadis E, Rolnik DL, Zhou W et al. (2023). Pre-eclampsia: Molecular mechanisms and clinical outcomes. Nature Reviews Nephrology. 19(4): 223-238.

7. Duley L. (2009). The global impact of pre-eclampsia and eclampsia. Seminars in Perinatology. 33(3): 130-137. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2009.02.010; PMid:19464502 PMCid:PMC12042644

8. Hernandez-Diaz S, Toh S, Cnattingius S. (2022). Risk of pre-eclampsia in first and subsequent pregnancies: Prospective cohort study. BMJ. 378: e070823.

9. Hod T, Cerdeira AS, Karumanchi SA. (2023). Molecular mechanisms of preeclampsia: Current insights and future directions. Annual Review of Medicine. 74: 297-312.

10. Magee LA, Nicolaides KH, von Dadelszen P. (2022). Preeclampsia: Advances in management and prediction. New England Journal of Medicine. 386(19): 1817-1832. https://doi.org/10.1056/NEJMra2109523; PMid:35544388

11. Мінцер ОП. (2010). Статистичні методи в клінічних дослідженнях. Київ: Видавничий дім «Медицина». 

12. O'Gorman N, Wright D, Poon LC et al. (2020). Multicenter screening for pre-eclampsia by maternal factors and biomarkers at 11-13 weeks' gestation. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 56(2): 186-195.

13. Poon LC, Shennan A, Hyett JA et al. (2019). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 145; Suppl 1: 1-33. https://doi.org/10.1002/ijgo.12802; PMid:31111484 PMCid:PMC6944283

14. Rana S, Lemoine E, Granger JP, Karumanchi SA. (2022). Preeclampsia: Pathophysiology, challenges, and perspectives. Circulation Research. 130(7): 1094-1112. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.118.313276; PMid:30920918 PMCid:PMC12042644

15. Robillard PY, Dekker G, Hulsey TC. (2020). Revisiting the epidemiological standard of preeclampsia: Primigravidity versus primipaternity. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. 253: 226-232.

16. Rolnik DL, Wright D, Poon LC et al. (2020). Aspirin versus placebo in pregnancies at high risk for preterm preeclampsia. New England Journal of Medicine. 382(7): 613-622. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1704559; PMid:28657417

17. Romero R. (1996). The great obstetrical syndromes. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 175(4): 1043-1044.

18. Romero R, Chaiworapongsa T. (2022). Preeclampsia: A syndrome with multiple etiologies and phenotypes. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 226(2S): S1039-S1050.

19. Say L, Chou D, Gemmill A et al. (2023). Global causes of maternal death: A WHO systematic analysis. The Lancet Global Health. 11(1): e22-e33.

20. Skjaerven R, Wilcox AJ, Lie RT. (2023). The interval between pregnancies and the risk of preeclampsia. Obstetrics & Gynecology. 141(1): 123-130.

21. Staff AC. (2020). The two-stage placental model of preeclampsia: An update. Journal of Reproductive Immunology. 141: 103174.

22. Steegers-Theunissen RPM, Steegers EAP. (2021). Challenges in diagnosing and managing preeclampsia. The Lancet. 398(10308): 1332-1343.

23. Tan MY, Wright D, Syngelaki A et al. (2021). Comparison of diagnostic accuracy of early screening for pre-eclampsia by NICE guidelines and a method combining maternal factors and biomarkers. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 57(3): 418-426.

24. Townsend R, Khalil A, Thilaganathan B. (2021). Risk factors and predictive models for preeclampsia. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 75: 66-77.

25. World Health Organization. (2024). Trends in maternal mortality 2000 to 2020: Estimates by WHO, UNICEF, UNFPA, World Bank Group and the United Nations Population Division. Geneva: WHO.

26. Wu P, Haththotuwa R, Kwok CS et al. (2021). Preeclampsia and future cardiovascular risk among women: A review. Journal of the American College of Cardiology. 77(14): 1814-1826.