Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 4(132): 28-33. doi 10.15574/SP.2023.132.28
Лембрик І. С., Жиляк О. В., Стефанишин А. Б., Цицюра О. О., Шлімкевич І. В.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лембрик ІС, Жиляк ОВ, Стефанишин АБ, Цицюра ОО, Шлімкевич ІВ. (2023). Особливості перебігу та функціональний стан підшлункової залози в підлітків із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Сучасна педіатрія. Україна. 4(132): 28-33. doi 10.15574/SP.2023.132.28.
Стаття надійшла до редакції 13.02.2023 р., прийнята до друку 16.05.2023 р.

Хронічні кислотозалежні захворювання, зокрема гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), становлять актуальну проблему дитячої гастроентерології. Водночас клінічні особливості та функціональний стан підшлункової залози при рефлюксній хворобі в підлітковому віці залишаються не до кінця з’ясованими.
Мета – вивчити основні параметри якості життя, клінічні особливості та функціональний стан підшлункової залози в підлітків із ГЕРХ.
Матеріали та методи. Обстежено 100 дітей віком 13-17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні протягом 2016-2023 рр. Діагноз верифіковано відповідно до сучасних протоколів діагностики та лікування. Статистичну обробку результатів проведено згідно з пакетом програми «Statistica for Microsoft 7.0».
Результати. У 80,0% обстежених дітей спостерігалася ендоскопічно позитивна (неерозивна форма) ГЕРХ, при чому в 50,0% випадків відмічався супутній функціональний панкреатичний розлад. Найбільш значущі зміни показників амілази крові були в пацієнтів із коморбідним перебігом захворювання (120,5±0,1 г/(год×л) і 33±0,3 г/(год×л), p<0,05) та у хворих з ерозивною формою ГЕРХ (98,1±0,2 г/(год×л) і 25±0,1 г/(год×л), p<0,05). Показники ліпази сироватки крові були також більш вираженими в пацієнтів із коморбідним перебігом ГЕРХ (70±0,1 од/л і 35±0,2 од/л, χ²=32, р<0,0001). У цих підлітків спостерігалося порушення якості життя за основними параметрами: печія, регургітація, розлади сну (сума балів за трьома шкалами становила 14,95±0,36 (95% довірчий інтервал: 14,85-15,05) у пацієнтів із поєднаною патологією та 11,25±0,65 (95% довірчий інтервал: 11,02-11,48) бала у хворих з ізольованим перебігом недуги, ерозивна форма (р˂0,001).
Висновки. До клінічних особливостей ГЕРХ у поєднанні з функціональним панкреатичним розладом слід віднести виражений больовий синдром із локалізацією в пілородуоденальній зоні та лівому підребер’ї. У підлітків із коморбідним перебігом ГЕРХ частіше підвищувалися рівні органоспецифічних ферментів порівняно з даними групи контролю, а також зазнавала негативних змін якість життя.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, рефлюксна хвороба, підшлункова залоза, екзо- та ендокринна недостатність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahmadipour S, Aysan S-K, Fatemeh F, Parastoo B. (2022). Co-occurrence of childhood functional constipation and gastroesophageal refluxdisease (GERD). Annals of Medicine and Surgery. 74: 103302. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2022.103302; PMid:35145671 PMCid:PMC8818539

2. Alkhuzaei H, Almatrafi MA, Alqahtani W et al. (2022, Dec 05). Patterns of Functional Gastrointestinal Disorders Among Children in Makkah City: A Single Institutional Experience. Cureus. 14 (12): e32224. https://doi.org/10.7759/cureus.32224; PMCid:PMC9812402

3. Belousova OYu, Zimnytska TV, Kazaryan LV. (2023). Assessment of quality of life in children with a combination of functional dyspepsia and irritable bowel syndrome. Modern Pediatrics. Ukraine. 1 (129): 23-27. https://doi.org/10.15574/SP.2023.129.23

4. Delshad SD, Almario CV, Chey WD, Spiegel BMR. (2020, Apr). Prevalence of Gastroesophageal Reflux Disease and Proton Pump Inhibitor – Refractory Symptoms. Gastroenterology. 158 (5): 1250-1261.e2. Epub 2019 Dec 19. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2019.12.014; PMid:31866243 PMCid:PMC7103516

5. Friedman C, Sarantos G, Katz S, Geisler S. (2021, Feb 1). Understanding gastroesophageal reflux disease in children. JAAPA. 34 (2): 12-18. https://doi.org/10.1097/01.JAA.0000731488.99461.39; PMid:33448710

6. Ibrahim ATA, Hamdy AM, Elhodhod MA. (2020, Mar). Prevalence of Functional Gastrointestinal Disorders among School-aged Children and adolescents, A Multicenter Study. QJM: An International Journal of Medicine. 113; 1 (Suppl 1). https://doi.org/10.1093/qjmed/hcaa063.029

7. Khristich, TN, Hontsariuk DO. (2021). Chronic pancreatitis in comorbidity with gastroesophageal reflux disease (features of the course of gastroesophageal reflux disease). Herald of Pancreatic Club. 53 (4): 30-34. URL: https://vkp.org.ua/index.php/journal/article/view/245.

8. Kinash MI. (2020). Some aspects of the development and correction of secondary exocrine insufficiency of the pancreas in children. Modern Pediatrics. Ukraine. 8 (112): 40-46. https://doi.org/10.15574/SP.2020.112.40

9. Leung AK, Hon KL. (2019, Jun 17). Gastroesophageal reflux in children: an updated review. Drugs Context. 8: 212591. https://doi.org/10.7573/dic.212591; PMid:31258618 PMCid:PMC6586172

10. Norder Grusell E, Mjörnheim AC, Finizia C et al. (2018). The diagnostic value of Gerd Qinsubjects with a typical symptoms of gastroesophageal reflux disease. Scand J Gastroenterol. 53: 1165-1170. https://doi.org/10.1080/00365521.2018.1503708; PMid:30353750

11. Poddar U. (2019, Jan 2). Gastroesophageal reflux disease (GERD) in children (Review). Paediatrics and International Child Health. 39; 1: 7-12. https://doi.org/10.1080/20469047.2018.1489649; PMid:30080479

12. Rosen R, Vandenplas Y, Singendonk M et al. (2018). Pediatric gastroesophageal reflux clinical practice guidelines: joint recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (NASPGHAN) and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN). J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 66 (3): 516-554. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001889; PMid:29470322 PMCid:PMC5958910

13. Sancararaman S, Schindler T, Sferra TJ. (2019). Management of Exocrine Pancreatic Insufficiency in Children. Nutr Clin Pract. 34 (1): S27-S42. https://doi.org/10.1002/ncp.10388; PMid:31535732

14. Sintusek P, Mutalib M, Thapar N. (2023). Gastroesophageal reflux disease in children: What's new right now? World J Gastrointest Endosc. 15 (3): 84-102. https://doi.org/10.4253/wjge.v15.i3.84; PMid:37034973 PMCid:PMC10080553

15. Zaika S, Paliy I, Chernobrovyi V, Ksenchyn OO. (2020). The study and comparative analysis of Gerd Qand GSRS Questionnaires on gastroesophageal reflux disease diagnostics. Prz Gastroenterol. 15 (4): 323-329. Epub 2020 Dec 10. https://doi.org/10.5114/pg.2020.101561; PMid:33777272 PMCid:PMC7988835

16. Zhang M, Pandolfino JE, Zhou X et al. (2019). Assessing different diagnostic tests for gastroesophageal reflux disease: a systematic review and network metaanalysis. Ther Adv Gastroenterol. 12: 1-17. https://doi.org/10.1177/1756284819890537; PMid:31803253 PMCid:PMC6876191

17. Zhiwei Hu, Jimin Wu, Zhonggao Wang, Xinghua Bai, Yu Lan, Kefang Lai, Abudureyimu Kelimu. (2023). Chinese consensus on multidisciplinary diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease 2022 gastroesophageal reflux disease committee. China international exchange and Promotive Association for medical and health care. Gastroenterology & Endoscopy. https://doi.org/10.1016/j.gande.2023.01.001