Modern Pediatrics.Ukraine.2020.2(106):38-42; doi 10.15574/SP.2020.106.38
Усачова О. В., Дралова О. А., Пахольчук Т. М., Конакова О. В., Сіліна Є. А.
Запорізький державний медичний університет, Україна

Для цитування: Усачова ОВ, Дралова ОА, Пахольчук ТМ, Конакова ОВ, Сіліна ЄА. (2020). Особливості перебігу серозних менінгітів герпетичної етіології. Сучасна педіатрія. Україна. 2(106): 38-42; doi 10.15574/SP.2020.106.38
Стаття надійшла до редакції 17.11.2019 р.; прийнята до друку 28.02.2020 р.

Менінгіт – гостре інфекційне ураження мозкових оболонок, яке викликають бактерії, віруси, гриби чи найпростіші. В етіологічній структурі переважають серозні менінгіти. На сучасному етапі найважчі наслідки серозного вірусного менінгіту асоціюють з герпесвірусним ураженням ЦНС.
Мета: виявити особливості перебігу серозних менінгітів герпетичної етіології у дітей та дорослих.
Матеріали і методи. Проведений ретроспективний аналіз історій хвороби 25 пацієнтів, які впродовж 2018–2019 рр. отримували лікування в КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької ОДА» з приводу серозного менінгіту. Усім пацієнтам було проведено визначення за допомогою полімеразної ланцюгової реакції ДНК герпесвірусів (ВЕБ, ВПГ 1 та 2 типу, ЦМВ) у лікворі. За отриманими результатами хворі були розподілені на дві групи: I група – 11 хворих з менінгітом герпетичної етіології; II група – 15 хворих із серозним менінгітом невстановленої етіології.
Результати та висновки. 73,4% хворих I групи були госпіталізовані з діагнозом «Менінгіт?»; у II групі 6 (40%) хворих були з діагнозом ГРВІ, тонзиліт та лихоманка невизначеної етіології. Герпетична етіологія захворювання частіше реєструвалася у старшому віці, а в групі серозних менінгітів іншої етіології було достовірно більше хворих віком 10–18 років (р=0,02). Герпетичне ураження проявлялося більш яскравою менінгеальною і вогнищевою симптоматикою у дебюті захворювання. При лабораторному дослідженні у хворих на менінгіт негерпетичної етіології достовірно частіше мав місце лімфоцитоз крові (р=0,04) та лімфоцитарний плеоцитоз ліквору з кількістю клітин від 100 до 300. У пацієнтів із герпетичним менінгітом достовірно частіше були знижені хлориди ліквору (р=0,02), відмічався низький (до 100 клітин) або значно високий (понад 300 клітин) лімфоцитарний плеоцитоз. У хворих на герпетичний менінгіт достовірно довше зберігалися підвищення температури тіла до субфебрильних цифр (р=0,09), ністагм (р=0,04) та симптом Керніга.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: серозні менінгіти герпетичної та негерпетичної етіології, хворі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Войтенков ВБ, Скрипченко НВ, Матюнина НВ, Климкин АВ. (2014). Характер нарушений по центральным моторным путям пациентов перенесших серозный менингит.6(1): 19–23.

2. Скрипченко НВ, Иванова МВ, Вильниц АА. (2016). Нейроинфекции у детей: тенденции и перспективы. Российский вестник перинатологии и педиатрии.61(4): 9–22. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2016-61-4-9-22

3. Скрипченко НВ, Матюнина НВ, Команцев ВН. (2013). Этиология и эпидемиология серозных менингитов у детей. Медицинский алфавит. Эпидемиология и гигиена. 3: 48–52.

4. Сорокина МН, Скрипченко НВ. (2004). Вирусные энцефалиты и менингиты у детей. Руководство для врачей. Москва: Медицина: 416.

5. Ярош ОО. (2018). Герпетичний енцефаліт з епілептичним синдромом: клініка, особливості діагностики й лікування. Актуальна інфектологія. 6;5.

6. Alisha Akya, Kamal Ahmadi, Shahram Zehtabian. (2015). Study of the Frequency of Herpesvirus Infections Among Patients Suspected Aseptic Meningitis in the West of Iran. Jundishapur J Microbiol.8(10): e22639: 1–4. https://doi.org/10.5812/jjm.22639

7. Somayeh Azadfar, Fatemeh Cheraghali, Abdolvahab Moradi. (2014). Herpes Simplex Virus Meningitis in Children in South East of Caspian Sea, Iran. Jundishapur J Microbiol.7(1): e8599: 1–3. https://doi.org/10.5812/jjm.8599; PMid:25147651 PMCid:PMC4138662