• Особливості перебігу пологів та стану новонароджених у вагітних із пролонгованою та переношеною вагітністю (дані ретроспективного аналізу)
ua До змісту Повний текст статті

Особливості перебігу пологів та стану новонароджених у вагітних із пролонгованою та переношеною вагітністю (дані ретроспективного аналізу)

PERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.1(77):21-24; doi 10.15574/PP.2019.77.21

Жабченко І. А., Ліщенко І. С.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — ретроспективно оцінити перебіг пологів і стан новонароджених у жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю, з метою визначення значущості цієї патології для перинатальних наслідків.

Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій вагітності й пологів жінок, які перебували на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності і пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» за 2011–2015 рр. Вивчено перебіг пологів і стан новонароджених у жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. Основну групу становили 156 жінок. З них пологи в 41 тиж. — 110 (70%), 41–42 тиж. — 33 (21%), у 42 тиж. — 13 (9%). Групу контролю становила 41 вагітна, розроджена своєчасно.

Результати. Наведені дані свідчать про значні перинатальні ризики в жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. Так, фізіологічні пологи відбулися лише в 58,9% жінок (контрольна група — 80,5%; р<0,05). Відповідно, патологічними були 41,1% пологів в основній групі. Оперативно розроджено 32,7% вагітних, що майже втричі більше, ніж у контрольній групі (12,2%). Достовірно вищим було значення показника дистресу плода в жінок основної групи (23,7%) порівняно з вагітними контрольної групи (9,7%, р<0,05). Пологовий травматизм спостерігався у 37,2% вагітних основної групи та у 17,0% жінок контрольної групи. Усього обстежені жінки основної групи народили 157 новонароджених — 80 хлопчиків і 77 дівчаток. Випадків перинатальної смертності не було.

Висновки. У жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю значно зростають перинатальні й акушерські ризики. Запізнілі пологи призводять до необхідності оперативних втручань при розродженні, а також до високого рівня неонатальної захворюваності та пологового травматизму. На підставі виявлених ускладнень слід формувати групи ризику щодо переношеної вагітності.

Ключові слова: пролонгована вагітність, переношена вагітність, дистрес плода, пологовий травматизм.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біволаріу АО. (2015). Особливості патогенезу розвитку плацентарної недостатності та порушень стану плоду при переношеній вагітності (огляд літератури). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 3 (17): 106–109. https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.3.17.2015.19

2. Вученович ЮЯ. (2008). Дифференциальный подход к программированному завершению переношенной беременности. Вестник РУДН, сер. «Медицина. Акушерство и гинекология». 5: 46–53.

3. Жук СІ. (2018). Регуляція скорочувальної активності матки. Сучасні можливості. Жіночий лікар. 2 (76): 11–14.

4. Кулавский ВА. (2012). Оценка состояния кровотока в артерии пуповины у беременных высокого риска Ультразвук, диагностика. 3: 45–47.

5. Кулаков ВИ, Голубев ВА. (2011). Роль новых технологий в акушерстве, гинекологии и перинатологии. Акушерство и гинекология. 2: 3–6.

6. Маркін ЛБ, Смуток СР. (2011). Диференційований підхід до ведення вагітності після 41-го тижня. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2: 5–9.

7. Мурашко ЛЕ, Бадоева ФС, Асымбекова ГУ. (2013). Перинатальные исходы при хронической плацентарной недостаточности. Акушерство и гинекология. 4: 43–45.

8. Торчинов АМ, Умаханова ММ, Доронин ГЛ. (2013). Диагностические возможности ультразвукового исследования при привычной потере беременности. Проблемы репродукции. 19; 4: 90–94.

9. Chantry A, Lopez E. (2011, Dec.). Fetal and neonatal complications related to prolonged pregnancy. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 40 (8): 717–725. https://doi.org/10.1016/j.jgyn.2011.09.007; PMid:22056186

10. Joep C Kortekaas, Aafke Bruinsma, Judit Keulen et al. (2014). Effects of induction of labour versus expectant management in women with impending post-term pregnancies: the 41 week – 42 week dilemma. BMC Pregnancy Childbirth. 14: 350. https://doi.org/10.1186/1471-2393-14-350; PMid:25338555 PMCid:PMC4288619

11. Kosinska–Kaczynska K, Bomba–Opon D, Bobrowska K et al. (2015). Arch Gynecol Obstet. 292: 45. https://doi.org/10.1007/s00404-014-3577-x; PMid:25524535 PMCid:PMC4435902

12. Linder N, Hiersch L, Fridman E et al. (2017). Post-term pregnancy is an independent risk factor for neonatal morbidity even in low-risk singleton pregnancies. Archives of Disease in Childhood – Fetal and Neonatal Edition. 102. https://doi.org/10.1136/archdischild-2015-308553; PMid:26645539

13. Post-term delivery raises risk of complications and illness for newborns: Infants born past 42 weeks are far more likely to be admitted to neonatal ICU (2016). ScienceDaily, American Friends of Tel Aviv University.

Стаття надійшла до редакції 11.11.2018 р., прийнята до друку 07.03.2019 р.