Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).5(149): 31-40. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).3140
Марушко Т. Л.¹, Шадрін О. Г.¹, Марушко Р. В.¹, Мостовенко Р. В.², Арчакова Т. М.¹, Бондаренко М. В.^1
1ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
²Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Для цитування: Марушко ТЛ, Шадрін ОГ, Марушко РВ, Мостовенко РВ, Арчакова ТМ, Бондаренко МВ. (2025). Особливості перебігу хвороби Крона в дітей раннього віку. Сучасна педіатрія. Україна. 5(149): 31-40. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).3140.
Стаття надійшла до редакції 11.06.2025 р., прийнята до друку 10.09.2025 р.

Протягом останніх десятиліть рівень захворюваності на хворобу Крона (ХК) серед дітей раннього віку неухильно зростає в усьому світі. Складність ведення таких пацієнтів зумовлена як тяжким і резистентним до лікування перебігом, так і особливостями кишкових та позакишкових проявів захворювання.
Мета – визначити клініко-параклінічні особливості перебігу, частоту і структуру позакишкових проявів, роль психосоматичних тригерів ініціації й тяжкості перебігу ХК у дітей раннього віку на сучасному етапі.
Матеріали і методи. Обстежено 17 дітей віком від 0 до 3 років із ХК. Застосовано клініко-анамнестичні, лабораторні, ультразвукові, ендоскопічні й патоморфологічні методи дослідження.
Результати. У переважної більшості дітей перебіг ХК був тяжким (64,7%) або середньотяжким (35,3%) з ураженням усіх відділів кишечника. Спостереження в динаміці лікування показали недостатню ефективність протокольної терапії кортикостероїдами в 47,1% пацієнтів. На ранньому етапі захворювання тільки 23,5% обстежених пацієнтів мали чіткі клініко-лабораторні, ендоскопічні й морфологічні ознаки ХК, тому початковим діагнозом у більшості пацієнтів був некласифікований тип запального захворювання кишечника (ЗЗК-н), що ускладнювало вибір тактики лікування та контроль за його ефективністю. Понад 90% дітей раннього віку з ХК мали позакишкові прояви та ускладнення, у т.ч. 58,8% пацієнтів мали 3 або більше позакишкових проявів. Найчастішими серед них були анемія, білково-енергетична недостатність, затримка фізичного розвитку. Зовнішніми тригерами ХК у ранньому дитячому віці найчастіше були тяжкі респіраторні й кишкові інфекції, коронавірусна інфекція, харчова алергія на тлі генетичної схильності.
Висновки. Хвороба Крона в більшості дітей раннього віку характеризується високою активністю запалення і залученням до патологічного процесу усіх відділів кишечника. Діти з ЗЗК-н потребують регулярного обстеження для максимально швидкого уточнення нозологічної форми ЗЗК. Висока частота позакишкових проявів ХК у дітей раннього віку підтверджує потребу медичного менеджменту із залученням мультидисциплінарної команди фахівців.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комісією з біоетики зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти раннього віку, запальне захворювання кишечника, хвороба Крона, діагностування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Battat R, Kopylov U, Szilagyi A et al. (2014). Vitamin B12 deficiency in inflammatory bowel disease: prevalence, risk factors, evaluation, and management. Inflamm Bowel Dis. 20: 1120-1128. https://doi.org/10.1097/MIB.0000000000000024; PMid:24739632

2. Bequet E, Sarter H, Fumery M, Vasseur F et al. (2017). Incidence and Phenotype at Diagnosis of Very-early-onset Compared with Later-onset Paediatric Inflammatory Bowel Disease: A Population-based Study [1988-2011]. J Crohn's Colitis. 11(5): 519-526. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjw194; PMid:28453757

3. Burisch J, Munkholm P. (2015). The epidemiology of inflammatory bowel disease. Scand J Gastroenterol. 50(8): 942-951. https://doi.org/10.3109/00365521.2015.1014407; PMid:25687629

4. Cleynen I, Boucher G, Jostins L et al. (2016). International IBD Genetics Consortium Inherited Determinants of Crohn's disease and ulcerationts colitis phenotipes: a genetic assotiation study. Lancet. 87(10014): 156-167. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)00465-1; PMid:26490195

5. Crowley E, Warner N, Pan J, Khalouei S, Elkadri A, Fiedler K et al. (2020, Jun). Prevalence and Clinical Features of Inflammatory Bowel Diseases Associated With Monogenic Variants, Identified by Whole-Exome Sequencing in 1000 Children at a Single Center. Gastroenterology. 158(8): 2208-2220. Epub 2020 Feb 19. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.02.023; PMid:32084423 PMCid:PMC7283012

6. Dignass AU, Gasche C, Bettenworth D et al; European Crohn's and Colitis Organisation [ECCO]. (2015). European consensus on the diagnosis and management of iron deficiency and anaemia in inflammatory bowel diseases. J Crohn's Colitis. 9: 211-222. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jju009; PMid:25518052

7. Dignass A, Farrag K, Stein J. (2018). Limitations of serum ferritin in diagnosing iron deficiency in inflammatory conditions. Int J Chronic Dis. 2018: 9394060. https://doi.org/10.1155/2018/9394060; PMid:29744352 PMCid:PMC5878890

8. Filmann N, Rey J, Schneeweiss S et al. (2014). Prevalence of anemia in inflammatory bowel diseases in european countries: a systematic review and individual patient data meta-analysis. Inflamm Bowel Dis. 20: 936-945. https://doi.org/10.1097/01.MIB.0000442728.74340.fd; PMid:24572205

9. Gomollon F, Dignass F et.al. (2017). 3rd European Evoidence – based Consensus on the Diagnosis and Management of Crohn's Disease 2016: Part 1: Diagnosis and Medical Management. J Crohn's Colitis. 11(1): 3-25. Epub 2016 Sep 22. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjw168; PMid:27660341

10. Gordon H, Burisch J, Ellul P, Karmiris K et al. (2024). ECCO Guidelines on Extraintestinal Manifestations in Inflammatory Bowel Disease. J Crohn's Colitis. 18: 1-37. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjad108; PMid:37351850

11. Harbord M, Annese V, Vavricka SR et al. (2016). European Crohn's and Colitis Organisation. The First European evidence-based consensus on extra-intestinal manifestations in inflammatory bowel disease. J Crohn's Colitis.10: 239-254. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjv213; PMid:26614685 PMCid:PMC4957476

12. Hedin CRH, Vavricka SR, Stagg AJ et al. (2019). The pathogenesis of extraintestinal manifestations: implications for IBD research, diagnosis, and therapy. J Crohn's Colitis. 13: 541-554. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjy191; PMid:30445584

13. Kelsen JR, Sullivan KE, Rabizadeh S, Singh N, Snapper S et al. (2020). North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Position Paper on the Evaluation and Management for Patients With Very Early-onset Inflammatory Bowel Disease. J Pediatr Gastroenterol. 70(3): 389-403. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002567; PMid:32079889 PMCid:PMC12024488

14. Ковальчук АА, Дюкарева СВ, Марушко ТЛ, Мостовенко РВ, Шадрін ВО та інш. (2024). Клініко-параклінічна характеристика запальних захворювань кишечника з дуже раннім початком у дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 87-95. https://doi.org/10.15574/PP.2024.3(99).8795.

15. Malamut G, Simon M, Nachury N, Uzzan M, Serrero M, Fumery M. (2022). Review: Inflammatory bowel diseases associated with primary immunodeficiency: a multicenter study. J Crohn's Colitis. 16; Suppl l: i223-224. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjab232.270

16. Martin J, Radeke HH, Dignass A, Stein J. (2017). Current evaluation and management of anemia in patients with inflammatory bowel disease. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 11: 19-32. https://doi.org/10.1080/17474124.2017.1263566; PMid:27885843

17. Mirkov M, Verstoct B, Cleynen I. (2017) Genetics of inflammatory bowel disese : beyond NOD2. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2: 224-234. https://doi.org/10.1016/S2468-1253(16)30111-X; PMid:28404137

18. Muise A. (2019). Very Early Onset Inflammatory Bowel Disease (VEOIBD). Textbook of Autoinflammation: 383-404. https://doi.org/10.1007/978-3-319-98605-0_21

19. Ouahed J, Spencer E, Kotlarz D, Shouval DS, Kowalik M, Peng K et al. (2020, May 12). Very Early Onset Inflammatory Bowel Disease: A Clinical Approach With a Focus on the Role of Genetics and Underlying Immune Deficiencies. Inflamm Bowel Dis. 26(6): 820-842. https://doi.org/10.1093/ibd/izz259; PMid:31833544 PMCid:PMC7216773

20. Patrick F, Marina A, Amit A et al. (2020). The Medical Management of Paediatric Crohn's Disease: av ECCO-ESPGHAN Guideline Update. J Crohn's Colitis. 15(2): jjaa161.

21. Shim JO. (2019). Recent Advance in Very Early Onset Inflammatory Bowel Disease. Pediatr Gastroenterol Hepatol. 22(1): 41-49. https://doi.org/10.5223/pghn.2019.22.1.41; PMid:30671372 PMCid:PMC6333591

22. Turner D, Ruemmele FM, Orlanski-Meyer E, Griffiths AM et al. (2018). Management of pediatric ulcerative colitis, part 2: Acute severe colitis – evidence-based consensus. Guidelines from the European Crohn's and Colitis Union. Organization and European Society of Pediatrics. Gastroenterology, hepatology and nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 67(2): 292-304. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002036; PMid:30044358

23. Van Rheenen PF, Aloi M, Assa A, Bronsky J, Escher JC, Fagerberg UL et al. (2020). The Medical Management of Paediatric Crohn's Disease: an ECCO-ESPGHAN Guideline Update. J Crohn's Colitis. 15(2): 1-24. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjaa161; PMid:33026087