Modern Pediatrics.Ukraine.2019.7(103):23-28; doi 10.15574/SP.2019.103.23
О.В. Шарікадзе
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Шарікадзе ОВ. (2019). Особливості перебігу бронхіальної астми на тлі коморбідної патології у дітей дошкільного віку. Сучасна педіатрія. Україна. 7(103): 23-28; doi 10.15574/SP.2019.103.23
Стаття надійшла до редакції 25.07.2019 р., прийнята до друку 05.11.2019 р.

Мета: аналіз поширеності бронхіальної астми (БА), її структури за наявності коморбідної патології для визначення ймовірних предикторів формування БА у дітей дошкільного віку.
Матеріали і методи. За період 2014–2019 рр. обстежено 1500 пацієнтів від народження до семи років з атопічною патологією. Залежно від віку діти були розподілені на три групи: 1-а група — 0–1 рік (47 осіб), 2-а група — 1–3 роки (297 осіб) і 3-я група — 3–7 років (1156 осіб). На першому етапі проведений аналіз поширеності та особливостей формування алергопатології у 501 дитини. На другому етапі проведений детальний аналіз катамнестичних і анамнестичних показників у дітей, що досягли віку 7 років (6 років 11 місяців 30 днів), які були розподілені на три групи.
Результати. Найпоширенішою патологією у дітей від народження і протягом першого року життя є ізольований рецидивний синдром бронхіальної обструкції (РСБО), який спостерігався у 24,5% пацієнтів, друге місце посіла харчова алергія (ХА), що складала 17,96% і формувалася переважно за рахунок алергії до білків коров'ячого молока (74,44%), третє місце між собою розділили персистуючий алергічний риніт (ПАР) і поєднання ХА з атопічним дерматитом (АД) — по 12,97%. Ізольована БА та БА із коморбідними станами з високою частотою формується під впливом наступних факторів: тютюнопаління обох батьків, скрутне матеріальне становище, приймання у період вагітності препаратів дидрогестерону та естрадіолу, часті респіраторні захворювання та антибіотикотерапія у дітей на першому році життя.
Висновки. БА найчастіше маніфестує у віці 3–7 років (35,32%) і корелює з наявністю у дітей першого року життя поєднання РСБО+АР+АД (71,42%). Найбільш поширеним коморбідним станом у дітей раннього віку з БА є алергічний риніт (АР), і ця тенденція зберігається і надалі — 27,75% дітей 3–7 років. Предикторами розвитку БА у дітей дошкільного віку є наявність атопії в обох батьків (p=0,043), тютюнопаління обох батьків (p=0,038), скрутний матеріальний стан (p=0,031), гормональний супровід під час вагітності (p=0,027), антибіотикотерапія (p=0,015) і часті респіраторні захворювання (p=0,029) на першому році життя.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, бронхіальна астма, коморбідність, предиктори.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коростовцев ДС, Макарова ИВ, Орлов AB и др. (2002). Организационные вопросы лечения детей, больных бронхиальной астмой (планового и в остром периоде). Пульмонология.1: 77–82.

2. Кабінет Міністрів України (2015). Про затвердження Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров'я Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров'я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року: проект розпорядження. https://www.moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20150311_0.html

3. Almqvist C, Pershagenz G et al. (2005). Low socioeconomic status as a risk factor for asthma, rhinitis and sensitization at 4 years in a birth cohort. Clin Exp Allergy 35: 612–618. https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2005.02243.x; PMid:15898983

4. Bai C, Jiang D, Wang L, Xue F, Chen O. (2019). A high blood eosinophil count may be a risk factor for incident asthma in population at risk. Respir Med. 151: 59–65. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2019.03.016; PMid:31047119

5. Bugiani M, Carosso A, Migliore E et al. (2005). Allergic rhinitis and asthma comorbidity in a survey of young adults in Italy. Allergy. 60(2): 165–170. https://doi.org/10.1111/j.1398-9995.2005.00659.x; PMid:15647036

6. Forbes L. (1999). Do exogenous oestrogens and progesterone influence asthma? Thorax 54: 265–2. https://doi.org/10.1136/thx.54.3.265; PMid:10325904 PMCid:PMC1745451

7. Forno E, Ting Wang, Cancan Qi et al. (2019). DNA methylation in nasal epithelium, atopy, and atopic asthma in children: a genome-wide study. The Lancet: Respiratory medicine.7(4): 336–346. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(18)30466-1

8. Haggerty CL, Ness R. (2003). The impact of estrogen and progesterone on asthma. Allergy Asthma Immunol. 90(3): 284–91. https://doi.org/10.1016/S1081-1206(10)61794-2

9. Hallita S, Raherisone C et al. (2018). The AAA Risk Factors Scale: A New Model to Screen for the Risk of Asthma, Allergic Rhinitis and Atopic Dermatitis in Children. Med Princ Pract. 27: 472–480. https://doi.org/10.1159/000490704; PMid:29879703 PMCid:PMC6243911

10. Huang K, Yang T. (2019). Prevalence, risk factors, and management of asthma in China: a national cross-sectional study. The Lancet. 394(10196): 407–418.

11. Lina J, Wanga W et al. (2018). Prevalence and risk factors of asthma in mainland China: The CARE study. Respiratory Medicine. 137: 48–54. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2018.02.010; PMid:29605212

12. Peters U, Dixon AE et al (2018). Obesity and asthma. Allergy Clin Immunol. 141(4): 1169–1179. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2018.02.004; PMid:29627041 PMCid:PMC5973542

13. Tormanen S, Lauhkonen E et al. (2018). Risk factors for asthma after infant bronchiolitis. Allergy. 73(4): 916–922. https://doi.org/10.1111/all.13347; PMid:29105099

14. Sarnowski Ch, Granell R, Laprise C et al. (2019). Genome-wide interaction study of early-life smoking exposure on time-to-asthma onset in childhood. Clin Exp Allergy. 49: 1342–1351. https://doi.org/10.1111/cea.13476;
PMid:31379025

15. Sears MR, Justina M. (2003). Longitudinal, Population-Based, Cohort Study of Childhood Asthma Followed to Adulthood. Engl J Med. 349: 1414–1422. https://doi.org/10.1056/NEJMoa022363; PMid:14534334

16. Simpson BM, Custovic A et al. (2001). NAC Manchester Asthma and Allergy Study (NACMAAS): risk factors for asthma and allergic disorders in adults. Clin Exp Allergy. 3: 391–399. https://doi.org/10.1046/j.1365-2222.2001.01050.x; PMid:11260150

17. Stokholm J, Blaser MJ, Thorsen J, Rasmussen MA, Waage J et al. (2018, Jan 10). Maturation of the gut microbiome and risk of asthma in childhood. Nat Commun.9(1):141. https://doi.org/10.1038/s41467-017-02573-2; PMid:29321519 PMCid:PMC5762761.

18. Vedel C, Larsen H et al. (2016). Long-term effects of prenatal progesterone exposure: neurophysiological development and hospital admissions in twins up to 8 years of age. Ultrasound Obstet Gynecol. 48: 382–389. https://doi.org/10.1002/uog.15948; PMid:27106105