Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.2(86): 57-67; doi 10.15574/PP.2021.86.57
Мочульська О. М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Мочульська ОМ. (2021). Особливості патогенезу свербежу та протисвербіжної терапії в дітей з алергодерматозами (огляд літератури). Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(86): 57-67; doi 10.15574/PP.2021.86.57
Стаття надійшла до редакції 24.02.2021 р.; прийнята до друку 15.06.2021 р.

Алергодерматози є алергічними захворюваннями шкіри, найпоширеніші з яких: простий та алергічний контактні дерматити, атопічний дерматит, різні форми екземи, гостра й хронічна алергічна кропив'янка, набряк Квінке, токсикодермії, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса–Джонсона), гострий епідермальний некроліз (синдром Лаєлла). Клінічний перебіг усіх алергодерматозів супроводжується свербежем, хоча ступінь вираженості його варіює залежно від нозології. Важливим напрямом терапії алергодерматозів є контроль над свербежем шкіри, який є провідним симптомом. Відповідно до міжнародних програмних документів EAACI (European Academy of Allergy and Clinical Immunology), AAAAI (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology), PRACТALL (Practical Allergology Consensus Report) з лікування алергодерматозів, провідне місце посідає протисвербіжна терапія, яка потребує індивідуального підходу і щоденного спостереження за станом шкіри. Системна протисвербіжна терапія передбачає застосування таких лікарських засобів: антигістамінні, глюкокортикостероїди, мембраностабілізуючі (кромони), антагоністи лейкотрієнових рецепторів, анти-IgE препарати. Зовнішня протисвербіжна терапія полягає в місцевому застосуванні емолієнтів, топічних глюкокортикостероїдів, топічних інгібіторів кальциневрину, топічних антигістамінних, репарантів та епітелізуючих засобів.
Мета — підвищити обізнаність про особливості етіопатогенетично обґрунтованої протисвербіжної терапії при алергодерматозах у дітей.
Висновки. Лікування свербежу при алергодерматозах різнопланове, складне і багатоступеневе, потребує індивідуального підходу до кожного пацієнта і передбачає: контроль за довкіллям з усунення алергенних і неалергенних факторів, фармакотерапію системну і місцеву, догляд за шкірою. Сучасна протисвербіжна терапія алергодерматозів має бути етіопатогенетичною і впливати на місцеві та системні механізми формування алергічного запалення зі свербежем, її слід проводити диференційовано з урахуванням стадії хвороби, фази запалення і ступеня вираженості шкірних проявів на основі раціонального використання лікарських засобів.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, алергія, алергодерматози, свербіж, протисвербіжна терапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Beltrani VS. (1998). Allergic Dermatoses. Medical Clinics of North America. 82 (5): 1105-1133. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712505704053. https://doi.org/10.1016/S0025-7125(05)70405-3

2. Dowling PJ, Kader R, Portnoy JM. (2019). COLA (Conferences On-Line Allergy) at 10 Years – Evolution of an Online Fellowship Curriculum. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (8): 2568-2573. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213219819305975. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.06.025; PMid:31279862

3. Erickson S, Heul AV, Kim BS. (2021). New and emerging treatments for inflammatory itch. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 126 (1):13-20. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1081120620303914. https://doi.org/10.1016/j.anai.2020.05.028; PMid:32497711

4. Fowler E, Yosipovitch G. (2019). Chronic itch management: therapies beyond those targeting the immune system. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 123 (2): 158-165. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1081120619300857. https://doi.org/10.1016/j.anai.2019.01.016; PMid:30685562

5. Golpanian RS, Gonzalez JM, Yosipovitch G. (2020). Practical Approach for the Diagnosis and Treatment of Chronic Pruritus. The Journal for Nurse Practitioners. 16 (8): 590-596. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1555415520302531. https://doi.org/10.1016/j.nurpra.2020.05.002

6. Katayama I, Izuhara K. (2017). Itch: Its perception and involvement in allergy. Allergology International. 66 (1): 1-2. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S132389301630168X. https://doi.org/10.1016/j.alit.2016.11.004; PMid:28081841

7. Lee C-H. (2016). Immune regulation in pathophysiology and targeted therapy for itch in atopic dermatitis. Dermatologica Sinica. 34 (1): 1-5. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1027811715001123. https://doi.org/10.1016/j.dsi.2015.10.002

8. Leung DY. (2019). Cutaneous allergy: control that itch-scratch cycle. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 123 (2): 115. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1081120619303928. https://doi.org/10.1016/j.anai.2019.05.016; PMid:31376840

9. Nguyen V, Simon L, Jaqua E. (2016). Allergic Dermatoses. Primary Care: Clinics in Office Practice. 43 (3): 433-449. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0095454316300239. https://doi.org/10.1016/j.pop.2016.04.011; PMid:27545733

10. Rees J. (2005). Itch: basic mechanisms and therapy. Journal of the American Academy of Dermatology. 52 (3): 543-544. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S019096220403745. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2004.09.045

11. Yang TL, Kim BS. (2019). Pruritus in allergy and immunology. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 144 (2): 353-360. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0091674919308280. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2019.06.016; PMid:31395149 PMCid:PMC6690370

12. Yosipovitch G, Rosen Jordan Danie, Hashimoto T. (2018). Itch: From mechanism to (novel) therapeutic approaches. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 142 (5): 1375-1390. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0091674918313526. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2018.09.005; PMid:30409247