Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 6(134): 77-83. doi 10.15574/SP.2023.134.77
Колоскова О. К.¹, Марусик У. І.¹, Сажин С. І.¹, Пісьменна Л. В.^2
1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
²Чернівецький фаховий медичний коледж, Україна

Для цитування: Колоскова ОК, Марусик УІ, Сажин СІ, Пісьменна ЛВ. (2023). Особливості лікувальної тактики за неонатального сепсису залежно від запальної відповіді організму. Сучасна педіатрія. Україна. 6(134): 77-83. doi 10.15574/SP.2023.134.77.
Стаття надійшла до редакції 20.07.2023 р., прийнята до друку 10.10.2023 р.

Мета – провести порівняльний аналіз ефективності етіотропного лікування та підтримувальної терапії хворих на сепсис немовлят з альтернативним вмістом у сироватці крові C-реактивного білка для поліпшення індивідуалізованої терапії цієї когорти пацієнтів.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 56 новонароджених, які хворіють на неонатальний сепсис, у 1, 3 і 7-му добу захворювання. До І групи увійшло 25 хворих на неонатальний сепсис із рівнем у сироватці крові С-реактивного білка <20 мг/л, до ІІ групи – 31 новонароджений із сепсисом у сироватці крові С- реактивного білка >20 мг/л.
Вміст С-реактивного білка в сироватці крові (мг/л) визначено методом імуноферментного аналізу на апараті «StatFax 303 / Plus». Отримані результати проаналізовано методами описової статистики, біостатистики та клінічної епідеміології. Використано точний критерій Фішера (Рφ) та критерій Стьюдента; достовірними прийнято результати за p<0,05 із тенденцією до достовірності за p=0,05-0,1.
Результати. Встановлено, що у 20,0% новонароджених І групи та в 11,4% хворих ІІ групи (Рφ>0,05) змінювалось етіотропне лікування у зв’язку з недостатньою ефективністю попередніх двох курсів. У хворих І групи визначався вищий ризик необхідності в повторному перегляді складу антибіотикотерапії: співвідношення шансів (OR) =1,9 (95% довірчий інтервал (95% СІ): 0,8-4,3), атрибутивний ризик (AR) = 16,0%. Практично всі пацієнти І групи були на кисневій підтримці, ризик реалізації цієї події в них був достовірно вищим порівняно з дітьми ІІ клінічної групи: OR=2,7 (95% СІ: 1,2-6,6).
Новонароджені ІІ групи порівняно з малюками І групи менше часу отримували стаціонарне лікування, шанси виписатися зі стаціонару до 20-ї доби в них були вірогідно вищими: OR=5,7 (95% СI: 1,85-17,32). Кращу ефективність стандартного лікування сепсису новонароджених у ІІ групі за частотою виписки зі стаціонару до 20-ї доби показало зниження AR реалізації події, який становив 15,4%.
Висновки. Хворі І групи удвічі частіше отримували третій курс антибіотикотерапії. Немовлята ІІ групи частіше потребували комбінованої антибактеріальної терапії за дещо коротшого курсу, а також швидше одужували з випискою кожного п’ятого немовляти до 20-ї доби. На тлі відносно вищого вмісту в сироватці крові С-реактивного білка стандартне лікування новонароджених було ефективнішим і дало змогу на 79,3% збільшити відносний ризик швидкого одужання, при цьому мінімальна кількості пролікованих хворих становила 1,3.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, неонатальний сепсис, антибактеріальна терапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bruns N, Dohna-Schwake C. (2022). Antibiotics in critically ill children-a narrative review on different aspects of a rational approach. Pediatr. Res. 91 (2): 440-446. https://doi.org/10.1038/s41390-021-01878-9; PMid:34873285 PMCid:PMC8816725

2. Cohen-Bacrie S, Ninove L, Nougairède A, Charrel R, Richet H, Minodier P et al. (2011). Revolutionizing clinical microbiology laboratory organization in hospitals with in situ point-of-care. PLoS One. 6 (7): e22403. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0022403; PMid:21811599 PMCid:PMC3139639

3. Dellinger RP, Levy MM, Rhodes A, Annane D, Gerlach H, Opal SM et al. (2013). Surviving Sepsis Campaign Guidelines Committee including the Pediatric Subgroup. Surviving sepsis campaign: international guidelines for management of severe sepsis and septic shock: 2012. Crit Care Med. 41 (2): 580-637. https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e31827e83af; PMid:23353941

4. Flannery DD, Chiotos K, Gerber JS, Puopolo KM. (2022). Neonatal multidrug-resistant gram-negative infection: epidemiology, mechanisms of resistance, and management. Pediatr. Res. 91 (2): 380-391. https://doi.org/10.1038/s41390-021-01745-7; PMid:34599280 PMCid:PMC8819496

5. Fleischmann-Struzek C, Goldfarb DM, Schlattmann P, Schlapbach LJ, Reinhart K, Kissoon N. (2018). The global burden of paediatric and neonatal sepsis: a systematic review. The Lancet Respiratory Medicine. 6 (3): 223-230. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(18)30063-8; PMid:29508706

6. Giannoni E, Dimopoulou V, Klingenberg C, Navér L, Nordberg V, Berardi A et al. (2022). Analysis of Antibiotic Exposure and Early-Onset Neonatal Sepsis in Europe, North America, and Australia. JAMA Netw Open. 5 (11): e2243691. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2022.43691; PMid:36416819 PMCid:PMC9685486

7. Glaser MA, Hughes LM, Jnah A, Newberry D. (2021). Neonatal Sepsis: A Review of Pathophysiology and Current Management Strategies. Adv Neonatal Care. 21 (1): 49-60. https://doi.org/10.1097/ANC.0000000000000769; PMid:32956076

8. Gyllensvärd J, Ingemansson F, Hentz E, Studahl M, Elfvin A. (2020). C-reactive protein- and clinical symptoms-guided strategy in term neonates with early-onset sepsis reduced antibiotic use and hospital stay: a quality improvement initiative. BMC Pediatr. 20 (1): 531. https://doi.org/10.1186/s12887-020-02426-w; PMid:33218324 PMCid:PMC7678045

9. Humberg A, Fortmann I, Siller B, Kopp MV, Herting E, Göpel W et al. (2020). Preterm Birth and Sustained Inflammation: Consequences for the Neonate. Semin. Immunopathol. 42: 451-468. https://doi.org/10.1007/s00281-020-00803-2; PMid:32661735 PMCid:PMC7508934

10. Janković B, Pasić S, Marković M, Veljković D, Milicić M. (2001). Koncentracije C-reaktivnog proteina tokom pocetnog lecenja sepse kod novorodjenceta [C-reactive protein concentrations during initial (empiric) treatment of neonatal sepsis]. Srp Arh Celok Lek. 129 (1): 17-22. Serbian. PMID: 15637985.

11. Korang SK, Safi S, Nava C, Greisen G, Gupta M, Lausten-Thomsen U et al. (2021). Antibiotic regimens for late‐onset neonatal sepsis. Cochrane Database of Systematic Reviews: 5. https://doi.org/10.1002/14651858.CD013836.pub2; PMid:33998665 PMCid:PMC8127057

12. Lanziotti VS, Póvoa P, Prata-Barbosa A, Pulcheri LB, Rabello LSCF, Lapa E Silva JR et al. (2018). Patterns of C-reactive protein ratio response to antibiotics in pediatric sepsis: A prospective cohort study. J Crit Care. 44: 217-222. https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2017.11.018; PMid:29161668

13. Molloy EJ, Bearer CF. (2022). Paediatric and neonatal sepsis and inflammation. PediatrRes. 91 (2): 267-269. https://doi.org/10.1038/s41390-021-01918-4; PMid:35046541 PMCid:PMC8766624

14. Procianoy RS, Silveira RC. (2020). The challenges of neonatal sepsis management. J Pediatr (Rio J). 96 (1): 80-86. https://doi.org/10.1016/j.jped.2019.10.004; PMid:31747556 PMCid:PMC9432313

15. Reinhart K, Daniels R, Kissoon N, Machado FR, Schachter RD, Finfer S. (2017). Recognizing sepsis as a global health priority – a WHO resolution. N Engl J Med. 377 (5): 414-417. https://doi.org/10.1056/NEJMp1707170; PMid:28658587

16. Sarlangue J, Castella C, Lehours P. (2009). Modalités de l'antibiothérapie (initiale et ultérieure) chez l'enfant d'un à trois mois et de plus de trois mois (examen direct positif et examen direct négatif) [First and second line antibiotic therapy for bacterial meningitis in infants and children]. Med Mal Infect. 39 (7-8): 521-530. French. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2009.02.031; PMid:19409744

17. Shunko YeYe, editor. (2015). Neonatology. National textbook. Kyiv: 93-138.

18. Songer CN, Calip GS, Srinivasan N, Barbosa VM, Pham JT. (2021). Factors influencing antibiotic duration in culture-negative neonatal early-onset sepsis. Pharmacotherapy. 41 (2): 148-161. https://doi.org/10.1002/phar.2507; PMid:33527426

19. Speer CP. (2009). Chorioamnionitis, postnatal factors and proinflammatory response in the pathogenetic sequence of bronchopulmonary dysplasia. Neonatology. 95 (4): 353-361. https://doi.org/10.1159/000209301; PMid:19494557

20. Stocker M, Klingenberg C, Navér L, Nordberg V, Berardi A, El Helou S et al. (2023). Less is more: Antibiotics at the beginning of life. Nat Commun. 14 (1): 2423. https://doi.org/10.1038/s41467-023-38156-7; PMid:37105958 PMCid:PMC10134707

21. Swigart LR, Sanchez-Pinto LN, Nolan BE, Seed PC, Coates BM. (2022). A specialized multi-disciplinary care program for children with sepsis and multiple organ dysfunction-associated immune dysregulation. Pediatr. Res. 91 (2): 464-469. https://doi.org/10.1038/s41390-021-01891-y; PMid:35022559 PMCid:PMC8754067

22. Weimer KE, Smith PB, Puia-Dumitrescu M, Aleem S. (2022). Invasive fungal infections in neonates: a review. Pediatr. Res. 91 (2): 404-412. https://doi.org/10.1038/s41390-021-01842-7; PMid:34880444

23. Wong HR. (2022). Pediatric sepsis biomarkers for prognostic and predictive enrichment. Pediatric Research. 91 (2): 283-288. https://doi.org/10.1038/s41390-021-01620-5; PMid:34127800 PMCid:PMC8202042