HEALTH OF WOMAN. 2020.3(149): 23-26; doi 10.15574/HW.2020.149.23
Гук Л. О., Семеринська І. О., Назаренко Л. Г.
Харківська медична академія післядипломної освіти

Мета дослідження: вивчення особливостей фетального мозкового кровотоку в умовах тесту з акустичною стимуляцією (ТАС) при окремих видах патології вагітності, що визначають підвищений перинатальний ризик.
Матеріали та методи. Обстежено 174 жінок з одноплідною вагітністю без вроджених вад розвитку плода, у терміні 34–40 тиж, які були розподілені на чотири клінічні групи: одна група – з неускладненою доношеною вагітністю, пологами через природні пологові шляхи у терміні 38–41 тиж; три групи – з підвищеним перинатальним ризиком за рахунок гіпертензивних ускладнень; кесарева розтину в анамнезі; тазового передлежання плода.
Для проведення ТАС використана методика, розроблена M. Sovilj, A. Ljubic та відома як «пренатальний скринінг слуху». Оцінювали показники судинного опору у середній мозковій артерії плода до та після подачі звукового стимулу (інтенсивність – 90 дБ, частота – 1500–4500 Гц, тривалість – 0,2 с) під прямим кутом на відстані 5 см від живота вагітної у проекції аурикули плода. За результатами вимірювань вираховували коефіцієнт судинної реактивності.
Результати. Середні показники вихідної (фонової) резистентності фетального мозкового кровотоку в групах низького перинатального ризику і підвищеного перинатального ризику не мали відмінностей. Реактивний ТАС спостерігався у 73% випадків від загальної кількості жінок. Найбільша частка ареактивного ТАС визначена у групі жінок з тазовим передлежанням плода (кожне друге спостереження). Загальною тенденцією було збільшення судинної резистентності у групах підвищеного перинатального ризику, що підтвердилося достовірними відмінностями коефіцієнта судинної реактивності.
Індивідуальний аналіз спостережень засвідчив, що реакція в ТАС у бік максимального підвищення судинної резистентності збігається з порушеннями ранньої неонатальної адаптації у новонароджених, що проявилося минущими і персистувальними кардіореспіраторними і неврологічними розладами.
Заключення. Тест з акустичною стимуляцією плода відкриває нові можливості підвищення якості прогнозування та оцінювання стану плода під час вагітності з низьким і високим перинатальним ризиком. Доцільність поширення практики проведення функціональних тестів продиктовано потребами ефективної реалізації стратегії щодо зниження перинатального ризику.
Ключові слова: акустична стимуляція, перинатальна патологія, прогнозування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акушерская агрессия, v. 2.0 / В.Е. Радзинскай. – М.: Изд-во журнала Status Praesens, 2017. – 872 c.

2. Воскресенский С.Л. Длительность безопасной инфузии утеротоников при родах в срок / С.Л. Воскресенский, Е.Н. Луканская, М.Л. Тесакова и др. // Журналъ акушерства и женских болезней. – 2013. – Т. LXII, Вып. 4. – С. 22–28.

3. Воскресенский С.Л. Оценка состояния плода. Кардиотокография. Допплерометрия. Биофизический профиль: учеб. пособие. – Мн.: Книжный Дом, 2004. – 304 с.

4. Kaur J. Condition behind fetal distress / J. Kaur, K. Kaur // Annals Biological Research. – 2012. – Vol. 3 (10). – P. 4845–4851.

5. Хананашвили Я.А. Характер реакций сосудов мозга в антенатальный период развития организма / Я.А. Хананашвили, А.Э. Амамчян // Кубанский научный медицинский вестник. – 2012. – № 4. – С. 111–113.

6. Радзинский В.Е. Проба Гаускнехт как способ прогнозирования кесарева сечения и реанимации новорожденного / В.Е. Радзинский, Н.А. Уракова, А.Л. Ураков, Д.Б. Никитюк // Архив акушерства и гинекологии им. В.Ф. Снегирева.– 2014. – № 2. – С. 14–18.

7. Сафонова И.Н. Особенности антенатальных эхографических мониторингов и перинатальных результатов при дородовом дистрессе плода / И.Н. Сафонова // Експериментальна і клінічна медицина. – 2016. – № 1 (70). – С. 131–138.

8. Тан К.Х. Віброакустична стимуляція плода для обчислення результатів оцінки стану. Кокранівський систематичний огляд /Кельвін Х Тан, Ребекка М.Д., Сін Вей. 7 грудня 2013. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002963.pub2.

9. Sovili M. Possibilities of Prenatal Examination of Reaction to Sound in fetuses with Congenital Infections / M. Sovili, A. Ljubic // Journal of Perinatal Medicine section, Serbian Medical Society. – 1992. – P. 17–18.

10. O’Neill E. Antepartum evaluation of the Fetus and Fetal Well Being / E. O’Neill, J. Thorp // Clin. Obstet.Gynecol. – 2012. – Vol. 55 (3). – P. 722–730. https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e318253b318; PMid:22828105 PMCid:PMC3684248