Modern Pediatrics.Ukraine.2019.8(104):9-18; doi 10.15574/SP.2019.104.9

Костюкова Д.М.^1,2, Шунько Є.Є.², Бабінцева А.Г.³, Кончаковська Т.В.^2
1Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
²Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
³ВДНЗУ«Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Для цитування: Костюкова ДМ, Шунько ЄЄ, Бабінцева АГ, Кончаковська ТВ. (2019). Особливості клініко-електроенцефалографічної діагностики судом у передчасно народжених дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(104): 9-18; doi 10.15574/SP.2019.104.9
Стаття надійшла до редакції 20.08.2019 р., прийнята до друку 11.12.2019 р.
Неонатальні судоми є найбільш розповсюдженими невідкладними пароксизмальними станами у пацієнтів відділень інтенсивної терапії та виходжування передчасно народжених дітей.

Мета: визначити клінічні та електроенцефалографічні ознаки судом у передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами з урахуванням гестаційного віку при народженні та постменструального віку у динаміці лікування.
Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-нейрофізіологічне обстеження 90 передчасно народжених дітей (І група — 29 дітей з гестаційним віком 24–28 тижнів, ІІ група — 45 дітей з гестаційним віком 29–32 тижні, ІІІ група — 16 дітей з гестаційним віком 33–36 тижнів).
Результати. Передчасно народжені діти груп дослідження мали прояви поєднаної перинатальної патології, серед якої частота гіпоксично-ішемічної енцефалопатії склала у І групі 24,1%, у ІІ групі — 33,3%, у ІІІ групі — 37,5%, р>0,05. За даними нейромоніторингу у дітей груп дослідження превалювали електрографічні (відповідно 31%, 42% та 43,6%, р>0,05), клонічні (24,1%, 20% та 25%, р>0,05) та секвенційні (10,3%, 9% та 12,5%, р>0,05) судоми. Динаміка клініко-електроенцефалографічного обстеження передчасно народжених дітей відповідно до зростання постментруального віку показала поступове зменшення частоти електроклінічних судом (у І групі — з 89,7% до 3,4%, р<0,0001; у ІІ групі — з 60% до 7%, р<0,0001; у ІІІ групі — з 75% до 6,3%, р=0,0001) та збільшення частоти електрографічних судом (відповідно з 6,9% до 44,9%, р=0,0011; з 15,6% до 27%, р>0,05; з 6,3% до 44%, р>0,05). У скоригованому віці 1,5–3 місяці судоми зберігалися лише у 24,1% дітей І групи, у 15,5% дітей ІІ групи та у 25% ІІІ групи (р>0,05) з превалюванням електрографічних судом. Динамічний комплексний нейромоніторинг дав змогу своєчасно провести корекцію протисудомної терапії, що сприяло збільшенню частки дітей без проявів судом.
Висновки. Висока частота судом, як одного з основних проявів пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей, та тривале збереження електрографічних судом впродовж перших місяців постнатального життя визначають необхідність проведення комплексного нейромоніторингу з включенням стандартної електроенцефалографії впродовж перших трьох місяців скоригованого віку для об'єктивної оцінки неврологічного статусу та своєчасної діагностики судомного синдрому, призначення або корекції терапевтичного комплексу.
Діти обстежені після отримання письмової згоди батьків з дотриманням основних етичних принципів проведення наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: передчасно народжені діти, неонатальні судоми, стандартна електроенцефалографія.

ЛІТЕРАТУРА

1. МОЗ України. (2014). Уніфікований клінічний протокол. Початкова, реанімаційна і післяреанімаційна допомога новонародженим в Україні. Наказ №225 від 28.03.2014. Київ: 42.

2. Aicardi J. (2009). Diseases of the Nervous System in Childhood. Part VII. Parohysmal Disorders. Mac Keith Press: 581–697.

3. Al-Muhtasib N, Sepulveda-Rodriguez A, Vicini S et al. (2018). Neonatal phenobarbital exposure disrupts GABAergic synaptic maturation in rat CA1 neurons. Epilepsia. 59(2): 333–344. https://doi.org/10.1111/epi.13990; PMid:29315524 PMCid:PMC6364562

4. Als H, McAnulty BG. (2011). The Newborn Individualized Developmental Care and Assessment Program (NIDCAP) with Kangaroo Mother Care (KMC): Comprehensive Care for Preterm Infants. Curr Womens Health Rev. 7(3): 288–301. https://doi.org/10.2174/157340411796355216; PMid:25473384 PMCid:PMC4248304.

5. Behrman RE, Butler AS. (2007). Preterm Birth: Causes, Consequences, and Prevention. Committee on Understanding Premature Birth and Assuring Healthy Outcomes; Washington (DC): National Academies Press: 790.

6. Besag FMC, Hughes EF. (2010). Paroxysmal disorders in infancy: a diagnostic challenge. Dev Med Child Neurol. 52(11): 980–1. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2010.03725.x; PMid:20584050

7. Bittigau P, Sifringer M, Genz K et al. (2002). Antiepileptic drugs and apoptotic neurodegeneration in the developing brain. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 99(23): 15089–15094. https://doi.org/10.1073/pnas.222550499; PMid:12417760 PMCid:PMC137548

8. Boylan GB, Pressler RM, Rennie JM et al. (1999). Outcome of electroclinical, electrographic, and clinical seizures in the newborn infant. Dev Med Child Neurol. 41(12): 819–25. https://doi.org/10.1017/S0012162299001632; PMid:10619280

9. Britton JW, Frey LC, Hopp JL et al. (2016). Electroencephalography (EEG): An Introductory Text and Atlas of Normal and Abnormal Findings in Adults, Children, and Infants. Сhicago: American Epilepsy Society. https://doi.org/10.5698/978-0-9979756-0-4.

10. Celik Y, Resitoglu B, Komur M et al. (2016). Is levetiracetam neuroprotective in neonatal rats with hypoxic ischemic brain injury? Bratislava Medical Journal. 117(12): 730–733. https://doi.org/10.4149/BLL_2016_140; PMid:28127971

11. Davis AS, Hintz SR, Van Meurs KP et al. (2010). Seizures in extremely low birth weight infants are associated with adverse outcome. J Pediatr.157: 720–725. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2010.04.065; PMid:20542294 PMCid:PMC2939969

12. Ellingson RJ. (1982). Development of sleep spindle bursts during the first year of life. Sleep. (1): 39–46. https://doi.org/10.1093/sleep/5.1.39

13. Falsaperla R, Mauceri L, Pavone P et al. (2019). Short-term neurodevelopmental outcome in term neonates treated with phenobarbital versus levetiracetam: a single-center experience. Behavioural Neurology. Available from: https://www.hindawi.com/journals/bn/2019/3683548/ https://doi.org/10.1155/2019/3683548; PMid:31281546 PMCid:PMC6589264

14. Forcelli PA, Janssen MJ, Vicini S et al. (2012). Neonatal exposure to antiepileptic drugs disrupts striatal synaptic development. Annals of Neurology. 72(3): 363–372. https://doi.org/10.1002/ana.23600; PMid:22581672 PMCid:PMC3421036

15. Glass HC, Costarino AT, Stayer SA et al. (2015). Outcomes for extremely premature infants. Anesth Analg. 120(6): 1337–1351. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000000705; PMid:25988638 PMCid:PMC4438860

16. Glass HC, Shellhaas RA, Tsuchida TN et al. (2017). On behalf of the Neonatal Seizure Registry study group. Seizures in Preterm Neonates: A Multicenter Observational Cohort Study. Pediatric Neurology. 72: 19–24. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2017.04.016; PMid:28558955 PMCid:PMC5863228

17. Glass HC, Shellhaas RA, Tsuchida TN et al. (2017). Seizures in preterm neonates: a multicenter observational cohort study. Pediatr Neurol. 72: 19–24. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2017.04.016; PMid:28558955 PMCid:PMC5863228

18. Hellström-Westas L, Boylan G. (2015). Systematic review of neonatal seizure management strategies provides guidance on anti0epileptic treatment. Acta Paediatr. 104(2): 123–129. https://doi.org/10.1111/apa.12812; PMid:25251733

19. Janáčková S, Boyda S, Yozawitz E et al. (2016). Electroencephalographic characteristics of epileptic seizures in preterm neonates. Clinical Neurophysiology. 127(8): 2721–2727. https://doi.org/10.1016/j.clinph.2016.05.006; PMid:27417043

20. Kohelet D, Shochat R, Lusky A et al. (2004). Risk factors for neonatal seizures in very low birthweight infants: population0based survey. J Child Neurol. 19(2): 123–128. https://doi.org/10.1177/08830738040190020701; PMid:15072105

21. Lanska MJ, Lanska DJ, Baumann RJ et al. (1995). A population-based study of neonatal seizures in Fayette County, Kentucky. Neurology. 45(4): 724–32. https://doi.org/10.1212/WNL.45.4.724; PMid:7723962

22. McBride MC, Laroia N, Guillet R. (2000). Electrographic seizures in neonates correlate with poor neurodevelopmental outcome. Neurology. 55: 506–513. https://doi.org/10.1212/WNL.55.4.506; PMid:10953181

23. Miller SP, Weiss J, Barnwell A et al. (2002). Seizure-associated brain injury in term newborns with perinatal asphyxia. Neurology. 58: 542–548. https://doi.org/10.1212/WNL.58.4.542; PMid:11865130

24. Pressler RM, Cilio MR, Mizrahi EM et al. (2017). The ILAE Classification of Seizures & the Epilepsies: Modification for Seizures in the Neonate. Proposal from the ILAE Task Force on Neonatal Seizures, Epilepsia. Available from: https://www.ilae.org/guidelines/definition-and-classification/neonatal-seizure-classification

25. Queensland Clinical Guideline: Neonatal seizures. (2017). Available from: https://www.who.int/mental_health/publications/guidelines_neonatal_seizures/en/

26. Saliba RM, Annegers JF, Waller DK et al. (1999). Incidence of neonatal seizures in Harris County, Texas, 1992–1994. Am J Epidemiol. 150(7): 763–769. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.aje.a010079; PMid:10512430

27. Scher MS, Aso K, Beggarly ME et al. (1993). Electrographic seizures in preterm and full-term neonates: clinical correlates, associated brain lesions, and risk for neurologic sequelae. Pediatrics. 91(1): 128–34.

28. Shah DK, Boylan GB, Rennie JM. (2012). Monitoring of seizures in the newborn. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 97(1): 65–69. https://doi.org/10.1136/adc.2009.169508
PMid:20688863

29. Shellhaas RA. (2015). Continuous long-term electroencephalography: the gold standard for neonatal seizure diagnosis. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 20(3): 149–153. https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.01.005; PMid:25660396

30. Sheth RD, Hobbs GR, Mullett M. (1999). Neonatal seizures. J Perinatol. 19(1): 40–43. https://doi.org/10.1038/sj.jp.7200107; PMid:10685200

31. Temko A, Marnane W, Boylan G et al. (2015). Clinical implementation of a neonatal seizure detection algorithm. 70: 86–96. https://doi.org/10.1016/j.dss.2014.12.006; PMid:25892834 PMCid:PMC4394138

32. Tsuchida T, Wusthoff CJ, Shellhaas RA et al. (2013). ACNS standardized EEG terminology and categorization for the description of continuous EEG monitoring in neonates: report of the American Clinical Neurophysiology Society Critical Care Monitoring Committee. J Clin Neurophys. 30(2): 161–173. https://doi.org/10.1097/WNP.0b013e3182872b24; PMid:2354576

33. Vesoulis ZA, Mathur AM. (2014). Advances in management of neonatal seizures. Indian J Pediatr. 81(6): 592–598. https://doi.org/10.1007/s12098-014-1457-9; PMid:24796413 PMCid:PMC4338003

34. Volpe J. (2008). Neurology of the Newborn. Elsevier Sauders: 203.

35. Weiner SP, Painter MJ, Geva D et al. (1991). Neonatal seizures: electroclinical dissociation. Pediatr Neurol. 7(5): 363–368. https://doi.org/10.1016/0887-8994(91)90067-U

36. Zeller B, Giebe J. (2015). Pharmacologic management of neonatal seizures. Neonatal Network. 34(4): 239–244. https://doi.org/10.1891/0730-0832.34.4.239; PMid:26802639