Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 3(99): 46-54. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).4654
Кравців М. І.¹, Фелештинський Я. П.², Павлів Т. П.², Дудченко М. О.¹, Мельник А. В.³, Мазур Г. М.³, Пашинський Я. М.³, Титаренко Н. В.^3
1Полтавський державний медичний університет, Україна
²Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
³Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Кравців МІ, Фелештинський ЯП, Павлів ТП, Дудченко МО, Мельник АВ, Мазур ГМ та інш. (2024). Особливості клінічної симптоматики та можливості ранньої діагностики гострого панкреатиту у вагітних. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 46-54. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).4654.
Стаття надійшла до редакції 09.05.2024 р.; прийнята до друку 04.09.2024 р.

Традиційні методи діагностики гострого панкреатиту (ГП) у вагітних не відрізняються від діагностичних критеріїв у невагітній популяції. Натомість фізіологічні зміни під час вагітності та схожість клінічних проявів захворювання з низкою ускладнень перебігу вагітності асоціюються з труднощами діагностування, пізнім встановленням діагнозу та погіршенням результатів лікування.

• – проаналізувати діагностичну цінність критеріїв встановлення діагнозу ГП у вагітних жінок.

Матеріали та методи. Обстежено 123 вагітні віком від 18 до 42 років у терміні гестації від 12 до 37 тижнів із ГП: І (контрольна) група – 62 вагітні з використанням традиційних методів діагностики; ІІ (основна) група – 61 вагітна з використанням розробленого діагностично-лікувального алгоритму. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. Встановлено, що тріада клінічних симптомів ГП (типовий «панкреатичний» біль; нудота та блювання, паралітична кишкова непрохідність) виявлялася лише у 29% вагітних. Частота безбольових форм ГП становила 29,1%. Діагностична чутливість і специфічність лейкоцитозу крові для ГП у вагітних дорівнювали 75,8% та 54,8%, підвищення рівня сироваткової амілази в 3 рази відносно верхньої межі норми – 74,2% та 68,7%, ліпази – 77,4% та 90,3%, відповідно. Характерні для ГП сонографічні зміни протягом 1-ї доби з моменту маніфестації захворювання спостерігалися у 48,4% вагітних. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в ІІ групі дало змогу в 100% випадків виявити ГП на ранній стадії захворювання.
Висновки. Рання діагностика ГП у вагітних жінок за допомогою загальноприйнятих діагностичних критеріїв можлива не більше ніж у 48,8% випадків, що свідчить про необхідність її удосконалення в цієї категорії пацієнтів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий панкреатит, діагностика, вагітність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abdullah B, Kathiresan Pillai T, Cheen LH, Ryan RJ. (2015). Severe acute pancreatitis in pregnancy. Case Rep Obstet Gynecol. 2015: 239068. https://doi.org/10.1155/2015/239068; PMid:25628906 PMCid:PMC4299559

2. Banks PA, Bollen TL, Dervenis C, Gooszen HG, Johnson CD, Sarr MG et al. (2013). Classification of acute pancreatitis – 2012: revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Gut. 62(1): 102-111. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2012-302779; PMid:23100216

3. Cai E, Czuzoj-Shulman N, Abenhaim HA. (2021). Perinatal outcomes in pregnancies complicated by acute pancreatitis. J Perinat Med. 50(1): 68-73. https://doi.org/10.1515/jpm-2020-0580; PMid:34523294

4. Cruciat G, Nemeti G, Goidescu I, Anitan S, Florian A. (2020). Hypertriglyceridemia triggered acute pancreatitis in pregnancy – diagnostic approach, management and follow-up care. Lipids Health Dis. 19(1): 2. https://doi.org/10.1186/s12944-019-1180-7; PMid:31901241 PMCid:PMC6942404

5. Fu CY, Yeh CN, Hsu JT, Jan YY, Hwang TL. (2007). Timing of mortality in severe acute pancreatitis: experience from 643 patients. World J Gastroenterol. 13(13): 1966-1969. https://doi.org/10.3748/wjg.v13.i13.1966; PMid:17461498 PMCid:PMC4146974

6. Gupta M, Liti B, Barrett C, Thompson PD, Fernandez AB. (2022). Prevention and Management of Hypertriglyceridemia-Induced Acute Pancreatitis During Pregnancy: A Systematic Review. Am J Med. 135(6): 709-714. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2021.12.006; PMid:35081380

7. Headley AJ, Blechman AN. (2008). Diagnosis of macroamylasemia in a pregnant patient. J Natl Med Assoc. 100(11): 1359-1361. https://doi.org/10.1016/S0027-9684(15)31516-9; PMid:19024234

8. Hot S, Eğin S, Gökçek B, Yeşiltaş M, Karakaş DÖ. (2019). Acute biliary pancreatitis during pregnancy and in the post-delivery period. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 25(3): 253-258. https://doi.org/10.14744/tjtes.2019.03846

9. Hughes DL, Hughes A, White PB, Silva MA. (2021). Acute pancreatitis in pregnancy: meta-analysis of maternal and fetal outcomes. Br J Surg. 109(1): 12-14. https://doi.org/10.1093/bjs/znab221; PMid:34179950 PMCid:PMC10364714

10. Igbinosa O, Poddar S, Pitchumoni C. (2013). Pregnancy associated pancreatitis revisited. Clin Res Hepatol Gastroenterol. 37(2): 177-181. https://doi.org/10.1016/j.clinre.2012.07.011; PMid:22959401

11. Johnson A, Cluskey B, Hooshvar N, Tice D, Devin C, Kao E et al. (2015). Significantly elevated serum lipase in pregnancy with nausea and vomiting: acute pancreatitis or hyperemesis gravidarum? Case Rep Obstet Gynecol. 2015: 359239. https://doi.org/10.1155/2015/359239; PMid:25709846 PMCid:PMC4332755

12. Liberis A, Petousis S, Tsikouras P. (2021). Lipid Disorders in Pregnancy. Curr Pharm Des. (36): 3804-3807. https://doi.org/10.2174/1381612827666210421103245; PMid:33882801

13. Lopez-Lopez V, Navaratne L, Ferreras D, Gil PJ, Bansal VK, Mattila A, (2023). Laparoscopic bile duct exploration during pregnancy: a multi-center case series and literature review. Langenbecks Arch Surg. 408(1): 45. https://doi.org/10.1007/s00423-023-02793-9; PMid:36662260

14. Luo L, Zen H, Xu H, Zhu Y, Liu P, Xia L et al. (2018). Clinical characteristics of acute pancreatitis in pregnancy: experience based on 121 cases. Arch Gynecol Obstet. 297(2): 333-339. https://doi.org/10.1007/s00404-017-4558-7; PMid:29164335 PMCid:PMC5778161

15. Mądro A. (2022). Pancreatitis in Pregnancy-Comprehensive Review. Int J Environ Res Public Health. 19(23): 16179. https://doi.org/10.3390/ijerph192316179; PMid:36498253 PMCid:PMC9737239

16. Magudapathi C, Shanthi S, Palanisamy R. (2020). Pancreatitis in Pregnancy: Case Series for 5 Years. J Obstet Gynaecol India. 70(2): 169-172. https://doi.org/10.1007/s13224-019-01267-7; PMid:32255957 PMCid:PMC7109209

17. Мамчич ВИ, Голяновский ОВ, Кандаурова ИВ, Пилипенко ТЮ, Йосипенко МА, Литвинец ЮО. (2015). Особенности диагностики и лечения острого панкреатита у беременных. Хірургія України. 4: 28-32.

18. Maringhini A, Rossi M, Patti R, Maringhini M, Vassallo V. (2024). Acute Pancreatitis during and after Pregnancy: A Review. J Clin Med. 13(7): 2028. https://doi.org/10.3390/jcm13072028; PMid:38610793 PMCid:PMC11012882

19. Moon EK, Wang W, Newman JS, Bayona-Molano MP. (2013). Challenges in interventional radiology: the pregnant patient. Semin Intervent Radiol. 30(4): 394-402. https://doi.org/10.1055/s-0033-1359734; PMid:24436567 PMCid:PMC3835597

20. Robertson KW, Stewart IS, Imrie CW. (2006). Severe acute pancreatitis and pregnancy. Pancreatology. 6(4): 309-315. https://doi.org/10.1159/000092694; PMid:16636606

21. Шлапак ІП, Міщенко ДЛ, Дацюк ОІ, Титаренко НВ. (2007). Гострий панкреатит: пріоритети в інтенсивній терапії. Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. 3: 56-60.

22. Tenner S, Baillie J, DeWitt J, Vege SS, American College of Gastroenterology. (2013). American College of Gastroenterology guideline: management of acute pancreatitis. Am J Gastroenterol. 108(9): 1400-1415; 1416. https://doi.org/10.1038/ajg.2013.218; PMid:23896955

23. Wang PI, Chong ST, Kielar AZ, Kelly AM, Knoepp UD, Mazza MB, Goodsitt MM. (2012). Imaging of pregnant and lactating patients: part 1, evidence-based review and recommendations. AJR Am J Roentgenol. 198(4): 778-84. https://doi.org/10.2214/AJR.11.7405; PMid:22451541

24. Wilcox CM, Varadarajulu S, Morgan D, Christein J. (2010). Progress in the management of necrotizing pancreatitis. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 4(6): 701-708. https://doi.org/10.1586/egh.10.75; PMid:21108589

25. Working Group IAP/APA Acute Pancreatitis Guidelines. (2013). IAP/APA evidence-based guidelines for the management of acute pancreatitis. Pancreatology. 13; 4 Suppl 2: e1-15. https://doi.org/10.1016/j.pan.2013.07.063