Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 3(83): 54-58; doi 10.15574/PP.2020.83.54
Уманець Т. Р., Буратинська А. А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Уманець ТР, Буратинська АА. (2020). Особливості клінічного перебігу бронхіальної астми, поєднаної з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, у дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(83): 54-58; doi 10.15574/PP.2020.83.54
Стаття надійшла до редакції 11.05.2020 р., прийнята до друку 06.09.2020 р.

Серед коморбідних станів у дітей з бронхіальною астмою (БА) значне місце посідають ураження верхніх відділів травного тракту, зокрема гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). Відомо, що БА може спровокувати розвиток рефлюксу, який, своєю чергою, призводить до погіршення перебігу БА. Наукові дослідження свідчать про кращу можливість контролю БА в дітей після відповідного лікування ГЕРХ.
Мета — вивчити особливості клінічного перебігу БА, поєднаної з ГЕРХ, у дітей.
Матеріали та методи. Обстежено 99 дітей віком 6–17 років із БА різного ступеня тяжкості та рівнем контролю, яких методом рандомізації розподілено на дві групи: 1-ша група — 79 дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ, 2-га група — 20 дітей з БА без ГЕРХ. Усім обстеженим хворим проведено анкетування, оцінку денних та нічних симптомів БА за бальною системою, АСТ-тест відповідно до віку. Дітям, які мали скарги, характерні для ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ), за згодою батьків, виконано фіброезофагогастродуоденоскопію з біопсією (у 22 хворих) із проксимального та дистального відділів слизової оболонки стравоходу.
Результати. У дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ, вірогідно частіше зустрічався атопічний дерматит (у 46,8% хворих), спостерігалися симптоми реакції гіперчутливості на їжу (у 74,6% пацієнтів). Діти 1-ї групи, на відміну від хворих 2-ї групи, мали більш тривалий та тяжкий перебіг БА, вірогідно частіше нічні симптоми хвороби, що асоціювалося з гіршим контролем БА та потребою в бронхолітичній терапії (8,5±0,5 інгаляцій на місяць проти 4,5±0,5 інгаляцій на місяць відповідно, р<0,05). Особливостями перебігу ГЕРХ у дітей з БА були: неспецифічні скарги; катаральні зміни слизової нижньої третини стравоходу (рефлюкс-езофагіт у 98,7%); вогнищева гіперплазія базального шару епітелію, а також інтраепітеліальна еозинофілія до 5% (у 9,1% хворих). Відмічалися суттєві відмінності між скаргами з боку ШКТ у дівчат і хлопців різного віку.
Висновки. Встановлено, що наявність ГЕРХ впливає на контрольованість БА в дітей, асоціюється з нічними симптомами, потребою в бронхолітичній терапії, більш тяжким і тривалим перебігом захворювання, супутнім атопічним дерматитом та реакціями гіперчутливості на їжу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: бронхіальна астма, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Anne B Chang, John J Oppenheimer, Peter J Kahrilas, Ahmad Kantar, Bruce K Rubin, Miles Weinberger, Richard S Irwin. (2019). Chronic Cough and Gastroesophageal Reflux in Children: CHEST Guideline and Expert Panel Report. Chest. 156 (1): 131–140. Epub 2019 Apr 16. PMID: 31002783. doi: 10.1016/j.chest.2019.03.035. URL: https://journal.chestnet.org/article/S0012-3692(19)30831-1/fulltext.

2. Антипкін ЮГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР, Крепосняк АА та ін. (2019). Бронхіальна астма поєднана з еозинофільним езофагітом у дітей: чи встановлюється дана коморбідна патологія? Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції: Сучасні питання алергології: 3. URL: https://armed.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/Tezi-Dnipro-redaktsiya-29_03.pdf.

3. Больбот ЮК, Калічевська МВ. (2014). Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей із поверхневими та деструктивними ураженнями слизової оболонки травного тракту. Проблеми клінічної педіатрії. 2 (24): 21—24.

4. Bongiovanni A, Parisi GF, Scuderi MG, Licari A, Brambilla I, Marseglia GL, Leonardi S. (2019). Gastroesophageal Reflux and Respiratory Diseases: Does a Real Link Exist? Minerva Pediatr. 71 (6): 515-523. URL: https://www.minervamedica.it/en/journals/minerva-pediatrica/article.php?cod=R15Y2019N06A0515. https://doi.org/10.23736/S0026-4946.19.05531-2; PMid:31129955

5. Elizabeth J Hait, Douglas R McDonald. (2019). Impact of Gastroesophageal Reflux Disease on Mucosal Immunity and Atopic Disorders. Clinical Reviews in Allergy&Immunology. 57 (2): 213-225. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s12016-018-8701-4. https://doi.org/10.1007/s12016-018-8701-4; PMid:30206783

6. Hunt Richard, Armstrong David, Peter Katelaris, Afihene Mary et al. (2017). World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. Global Perspective on Gastroesophageal Reflux Disease. Journal of Clinical Gastroenterology. 51 (6): 467-478. URL: https://journals.lww.com/jcge/fulltext/2017/07000/world_gastroenterology_organisation_global.5.aspx. https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000854; PMid:28591069

7. Майданник ВГ, Сміян ОІ. (2017). Бронхіальна астма у дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Бронхіальна астма у дітей. Навчальний посібник. Суми. Сумський державний університет: 243. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/51770/1/Maidannyk_bronkhialna.pdf;jsessionid=ADD13DB43C4436EE03DB60E7AC871B97.