Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 4(140): 48-55. doi: 10.15574/SP.2024.140.48
Петріца Н. А.¹, Лук’яненко Н. С.^1,2, Кеч Н. Р.^1,2
1ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», м. Львів, Україна
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Петріца НА, Лук’яненко НС, Кеч НР. (2024). Особливості клінічних проявів постковідного синдрому в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 4(140): 48–55. doi: 10.15574/SP.2024.140.48.
Стаття надійшла до редакції 24.02.2024 р., прийнята до друку 14.05.2024 р.

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) та її віддалені наслідки чинять значний негативний вплив на життя людей у всьому світі. Довготривалими наслідками гострого респіраторного синдрому коронавірусу 2 (SARS-CoV-2) є пост-COVID-19 синдром, симптоми якого можуть зберігатися понад 12 тижнів від початку захворювання. Незважаючи на вже проведені заходи щодо контролю та боротьби із захворюванням, залишається актуальною проблема зі встановленням структури пост-COVID-19 синдрому, особливо в дітей, яка є важливою глобальною проблемою для суспільства.
Мета – визначити структуру захворюваності дітей із пост-COVID-19 синдромом.
Матеріали та методи. Обстежено 505 дітей віком до 18 років із пост-COVID-19 синдромом, які перебували на стаціонарному лікуванні протягом січня – липня 2023 року. Джерелом інформації слугувала медична карта стаціонарного хворого (ф. 003/О). Дослідження проведено методом випадкової вибірки. Усім хворим дітям виконано комплексне клініко-лабораторне обстеження згідно зі стандартними, загальноприйнятими в педіатрії методами клінічного, лабораторного та інструментального обстеження. Статистичну обробку здійснено в пакеті програми EZR (R-statistics).
Результати. Встановлено, що в дітей із пост-COVID-19 синдромом найменшу (12,87%) кількість становили діти віком до 3 років, а найбільшу (31,69%) – віком від 12 до 18 років. У дітей із пост-COVID-19 синдромом спостерігалося найчастіше ураження сенсорної (80,20%) і нервової (78,61%) систем.
Висновки. Ураження нервової та сенсорної систем у дітей із пост-COVID-19 синдромом пояснюється коморбідністю тропності SARS-CoV-2 до цих систем і різким погіршенням соціально-економічного та психоемоційного стану дітей із пост-COVID-19 синдромом. Під час розподілу обстежуваних дітей за статтю і віком одночасно виявлено прогресивне збільшення частоти дітей із пост-COVID-19 синдромом чоловічої статі зі збільшенням віку. Встановлення сукупності цих факторів у дітей має підвищити настороженість педіатрів щодо виникнення пост-COVID-19 синдрому в дітей і сприяє вчасному корегуванню та діагностуванню пост-COVID-19 синдрому.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пост-COVID-19 синдром, структура постковідного синдрому, діти.
ЛІТЕРАТУРА

1. Anastassopoulou C, Gkizarioti Z, Patrinos GP, Tsakris A. (2020). Human genetic factors associated with susceptibility to SARS-CoV-2 infection and COVID-19 disease severity. Human Genomics. 14(1): 40. https://doi.org/10.1186/s40246-020-00290-4; PMid:33092637 PMCid:PMC7578581

2. Cappadona C, Rimoldi V, Paraboschi EM, Asselta R. (2023). Genetic susceptibility to severe COVID-19. Infection, Genetics and Evolution : journal of molecular epidemiology and evolutionary genetics in infectious diseases. 110: 105426. https://doi.org/10.1016/j.meegid.2023.105426; PMid:36934789 PMCid:PMC10022467

3. Чернишова ЛІ. (2020). Коронавірусна інфекція (лекція). Актуальна інфектологія. 8(2): 6-9.

4. Davis HE, McCorkell L, Vogel JM, Topol EJ. (2023). Author Correction: Long COVID: major findings, mechanisms and recommendations. Nature Reviews Microbiology. 21(6): 408. https://doi.org/10.1038/s41579-023-00896-0; PMid:37069455 PMCid:PMC10408714

5. Felsenstein S, Hedrich CM. (2020). COVID-19 in children and young people. The Lancet. Rheumatology. 2(9): e514-e516. https://doi.org/10.1016/S2665-9913(20)30212-5; PMid:32838308

6. Hajeer A, Jawdat D, Massadeh S, Aljawini N, Abedalthagafi MS, Arabi YM, Alaamery M. (2022). Association of KIR gene polymorphisms with COVID-19 disease. Clinical Immunology (Orlando, Fla.). 234: 108911. https://doi.org/10.1016/j.clim.2021.108911; PMid:34929414 PMCid:PMC8683215

7. Гур'янов ВГ, Лях ЮЄ, Парій ВД, Короткий ОВ, Чалий ОВ. (2018). Посібник з біостатистики. Аналіз результатів медичних досліджень у пакеті EZR (R-statistics): для магістрів, інтернів, клінічних ординаторів та аспірантів галузі знань "Охорона здоров'я". Київ: Вістка: 206.

8. Klomjit N, Zand L, Cornell LD, Alexander MP. (2023). COVID-19 and Glomerular Diseases. Kidney International Reports. 8(6): 1137-1150. https://doi.org/10.1016/j.ekir.2023.03.016; PMid:37274308 PMCid:PMC10041821

9. Liguoro I, Pilotto C, Bonanni M, Ferrari ME, Pusiol A, Nocerino A et al. (2020). SARS-COV-2 infection in children and newborns: a systematic review. European Journal of Pediatrics. 179(7): 1029-1046. https://doi.org/10.1007/s00431-020-03684-7; PMid:32424745 PMCid:PMC7234446

10. Littera R, Chessa L, Deidda S, Angioni G, Campagna M, Lai S et al. (2021). Natural killer-cell immunoglobulin-like receptors trigger differences in immune response to SARS-CoV-2 infection. PloS One. 16(8): e0255608. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0255608; PMid:34352002 PMCid:PMC8341547

11. Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, Ayuzo Del Valle NC, Perelman C, Sepulveda R, Rebolledo PA et al. (2022). Long-COVID in children and adolescents: a systematic review and meta-analyses. Scientific Reports. 12(1): 9950. https://doi.org/10.1038/s41598-022-13495-5; PMid:35739136 PMCid:PMC9226045

12. Ma L, Mazidi M, Li K, Li Y, Chen S, Kirwan R et al. (2021). Prevalence of mental health problems among children and adolescents during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders. 293: 78-89. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.06.021; PMid:34174475 PMCid:PMC9711885

13. Murillo-Zamora E, Aguilar-Sollano F, Delgado-Enciso I, Hernandez-Suarez CM. (2020). Predictors of laboratory-positive COVID-19 in children and teenagers. Public Health. 189: 153-157. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2020.10.012; PMid:33246302 PMCid:PMC7584439

14. Ng KW, Faulkner N, Cornish GH, Rosa A, Harvey R, Hussain S et al. (2020). Preexisting and de novo humoral immunity to SARS-CoV-2 in humans. Science (New York, N.Y.). 370(6522): 1339-1343. https://doi.org/10.1126/science.abe1107; PMid:33159009 PMCid:PMC7857411

15. Nikolopoulou GB, Maltezou HC. (2022). COVID-19 in Children: Where do we Stand? Archives of Medical Research. 53(1): 1-8. https://doi.org/10.1016/j.arcmed.2021.07.002; PMid:34311990 PMCid:PMC8257427

16. Piazza M, Di Cicco M, Pecoraro L, Ghezzi M, Peroni D, Comberiati P. (2022). Long COVID-19 in Children: From the Pathogenesis to the Biologically Plausible Roots of the Syndrome. Biomolecules. 12(4): 556. https://doi.org/10.3390/biom12040556; PMid:35454144 PMCid:PMC9024951

17. Полушкін ПМ. (2015).Посібник до вивчення курсу «Вікова фізіологія та валеологія людини». Д.: ДНУ: 138.

18. Riggioni C, Comberiati P, Giovannini M, Agache I, Akdis M, Alves-Correia M et al. (2020). A compendium answering 150 questions on COVID-19 and SARS-CoV-2. Allergy. 75(10): 2503-2541. https://doi.org/10.1111/all.14449; PMid:32535955 PMCid:PMC7323196

19. Tang S, Xiang M, Cheung T, Xiang YT. (2021). Mental health and its correlates among children and adolescents during COVID-19 school closure: The importance of parent-child discussion. Journal of Affective Disorders. 279: 353-360. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.10.016; PMid:33099049 PMCid:PMC7550131

20. Tian D, Sun Y, Xu H, Ye Q. (2022). The emergence and epidemic characteristics of the highly mutated SARS-CoV-2 Omicron variant. Journal of Medical Virology. 94(6): 2376-2383. https://doi.org/10.1002/jmv.27643; PMid:35118687 PMCid:PMC9015498

21. Viner RM, Ward JL, Hudson LD, Ashe M, Patel SV, Hargreaves D, Whittaker E. (2020). Systematic review of reviews of symptoms and signs of COVID-19 in children and adolescents. Archives of Disease in Childhood: archdischild-2020-320972. https://doi.org/10.1136/archdischild-2020-320972; PMid:33334728

22. Yong SJ. (2021). Long COVID or post-COVID-19 syndrome: putative pathophysiology, risk factors, and treatments. Infectious Diseases (London, England). 53(10): 737-754. https://doi.org/10.1080/23744235.2021.1924397; PMid:34024217 PMCid:PMC8146298

23. Zhang JJ, Dong X, Liu GH, Gao YD. (2023). Risk and Protective Factors for COVID-19 Morbidity, Severity, and Mortality. Clinical Reviews in Allergy &Immunology. 64(1): 90-107. https://doi.org/10.1007/s12016-022-08921-5; PMid:35044620 PMCid:PMC8767775

24. Zimmermann P, Pittet LF, Curtis N. (2021). How Common is Long COVID in Children and Adolescents? The Pediatric Infectious Disease Journal. 40(12): e482-e487. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000003328; PMid:34870392 PMCid:PMC8575095