Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 1(97): 38-44. doi: 10.15574/PP.2024.97.38
Леміш Н. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Леміш НЮ. (2024). Особливості гормональної функції плаценти в жінок, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів, що клінічно проявлялися плацентарною недостатністю. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(97): 38-44. doi: 10.15574/PP.2024.97.38.
Стаття надійшла до редакції 04.01.2024 р.; прийнята до друку 12.03.2024 р.

Мета – вивчити особливості гормональної функції плаценти протягом вагітності в жінок, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів (ВАС), що клінічно проявлялися плацентарною недостатністю, для розроблення в подальшому алгоритму профілактики цього ускладнення.
Матеріали та методи. Протягом гестаційного процесу визначали вміст гормонів (естрадіолу (Е₂), прогестерону (ПГ), хронічного гонадотропіну людини (ХГЛ) та плацентарного лактогену (ПЛ)) у 99 вагітних жінок – основна група (ОГ), які мали ускладнення з групи ВАС – плацентарну недостатність (ПН). Контрольну групу (КГ) становили 50 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 6.0».
Результати. У вагітних із ВАС (ОГ) протягом усього гестаційного періоду рівень Е₂, ПЛ, ХГЛ та ПГ достовірно нижчий, ніж у вагітних КГ (р<0,05). У динаміці гестаційного процесу в пацієнток ОГ спостерігається достовірне відставання рівня ПГ порівняно з показником у КГ: у 9-28 тижнів – 46,4±4,24 нмоль/л проти 162,6±22,10 нмоль/л, відповідно, р<0,05 (в 3,5 раза менше), у 29-34 тижні – 128,9±6,80 нмоль/л проти 294,2±34,62 нмоль/л, відповідно, р<0,05 (в 2,3 раза менше), у 35-41 тиждень – 148,2±2,26 нмоль/л проти 434,6±56,70 нмоль/л, відповідно, р<0,05 (в 2,9 раза менше).
Висновки. З ранніх термінів гестації у вагітних із ВАС спостерігається помірна гормональна дисфункція у вигляді достовірного зниження рівнів ПЛ, ПГ, Е₂ та ХГЛ порівняно з аналогічними показниками в КГ. У подальшому в цих жінок відзначається нестійкий стан порушення гормональної функції плаценти, що призводить до виснаження адаптаційних резервів системи «мати-плацента-плід» у вигляді порушення синтезу ключових регуляторних гормонів, що відповідають за сприятливий перебіг гестації, розвиток і функціонування систем внутрішньоутробного життєзабезпечення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, великі акушерські синдроми, плацентарна недостатність, гормони плаценти, естрадіол, прогестерон, плацентарний лактоген.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abbas Y, Turco MY, Burton GJ, Moffett A. (2020). Investigation of human trophoblast invasion in vitro. Hum. Reprod. Update. 26: 501-513. https://doi.org/10.1093/humupd/dmaa017; PMid:32441309 PMCid:PMC7473396

2. Al Darwish FM, Meijerink L, Coolen BF, Strijkers GJ, Bekker M, Lely T, Terstappen F. (2023, Aug 17). From Molecules to Imaging: Assessment of Placental Hypoxia Biomarkers in Placental Insufficiency Syndromes. Cells. 12 (16): 2080. https://doi.org/10.3390/cells12162080; PMid:37626890 PMCid:PMC10452979

3. Andriichuk TP. (2020, Nov). Patomorfolohichni markery platsentarnoi nedostatnosti u vahitnykh iz obtiazhenym hinekolohichnym anamnezom.In The 3rd International scientific and practical conference "World science: problems, prospects and innovations" (November 25-27, 2020) Perfect Publishing, Toronto, Canada: 1082. (p. 240).

4. Bai K, Li X, Zhong J, Ng EHY, Yeung WSB, Lee CL, Chiu PCN. (2021). Placenta-derived exosomes as a modulator in maternal immune tolerance during pregnancy. Front. Immunol. 12: 671093. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.671093; PMid:34046039 PMCid:PMC8144714

5. Boutin A, Demers S, Gasse C, Giguère Y, Tétu A, Laforest G, Bujold E. (2019). First-trimester placental growth factor for the prediction of preeclampsia in nulliparous women: the great obstetrical syndromes cohort study. Fetal Diagnosis and Therapy. 45 (2): 69-75. https://doi.org/10.1159/000487301; PMid:30304731

6. Carter AM. (2021, Jul 28). Unique Aspects of Human Placentation. Int J Mol Sci. 22(15): 8099. https://doi.org/10.3390/ijms22158099; PMid:34360862 PMCid:PMC8347521

7. Carter AM. (2022, May 25). Evolution of Placental Hormones: Implications for Animal Models. Front Endocrinol (Lausanne). 13: 891927. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.891927; PMid:35692413 PMCid:PMC9176407

8. Cattini PA, Jin Y, Jarmasz JS, Noorjahan N, Bock ME. (2020, Nov). Obesity and regulation of human placental lactogen production in pregnancy. J Neuroendocrinol. 32(11): e12859. Epub 2020 Jun 5. https://doi.org/10.1111/jne.12859; PMid:32500948

9. Dall'Asta A, Melito C, Morganelli G, Lees C, Ghi T. (2023, Feb). Determinants of placental insufficiency in fetal growth restriction. Ultrasound Obstet Gynecol. 61 (2): 152-157. https://doi.org/10.1002/uog.26111; PMid:36349884

10. Damhuis SE, Ganzevoort W, Gordijn SJ. (2021, Jun). Abnormal Fetal Growth: Small for Gestational Age, Fetal Growth Restriction, Large for Gestational Age: Definitions and Epidemiology. Obstet Gynecol Clin North Am. 48 (2): 267-279. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2021.02.002; PMid:33972065

11. Davenport BN, Wilson RL, Jones HN. (2022, Jul). Interventions for placental insufficiency and fetal growth restriction. Placenta. 125: 4-9. Epub 2022 Apr 4. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2022.03.127; PMid:35414477 PMCid:PMC10947607

12. Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P et al. (2019). The profiles of soluble adhesion molecules in the "great obstetrical syndromes". The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 32 (13): 2113-2136. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1427058; PMid:29320948 PMCid:PMC6070437

13. Jaiman S, Romero R, Pacora P, Jung EJ, Kacerovsky M, Bhatti G et al. (2020, Jun 25). Placental delayed villous maturation is associated with evidence of chronic fetal hypoxia. J Perinat Med. 48(5): 516-518. https://doi.org/10.1515/jpm-2020-0014; PMid:32396141 PMCid:PMC7351034

14. Kametas NA, Nzelu D, Nicolaides KH. (2022, Feb). Chronic hypertension and superimposed preeclampsia: screening and diagnosis. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S1182-S1195. Epub 2021 Jun 17. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.11.029; PMid:35177217

15. Kelly AC, Powell TL, Jansson T. (2020, Apr 30). Placental function in maternal obesity. Clin Sci (Lond). 134(8): 961-984. https://doi.org/10.1042/CS20190266; PMid:32313958 PMCid:PMC8820171

16. Kovo M, Bar J, Schreiber L, Shargorodsky M. (2017, Nov). The relationship between hypertensive disorders in pregnancy and placental maternal and fetal vascular circulation. J Am Soc Hypertens. 11(11): 724-729. Epub 2017 Sep 6. https://doi.org/10.1016/j.jash.2017.09.001; PMid:28967550

17. Lackovic M, Nikolic D, Jankovic M, Rovcanin M, Mihajlovic S. (2023, Sep 24). Stroke vs. Preeclampsia: Dangerous Liaisons of Hypertension and Pregnancy. Medicina (Kaunas). 59(10): 1707. https://doi.org/10.3390/medicina59101707; PMid:37893425 PMCid:PMC10608338

18. Ladyman SR, Larsen CM, Taylor RS, Grattan DR, McCowan LME. (2021, Sep 10). Case-control study of prolactin and placental lactogen in SGA pregnancies. Reprod Fertil. 2(4): 244-250. https://doi.org/10.1530/RAF-21-0020; PMid:35118402 PMCid:PMC8801021

19. Melchiorre K, Giorgione V, Thilaganathan B. (2022, Feb). The placenta and preeclampsia: villain or victim? Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S954-S962. Epub 2021 Mar 24. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.10.024; PMid:33771361

20. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

21.Rassie K, Giri R, Joham AE, Teede H, Mousa A. (2022, Dec 9). Human Placental Lactogen in Relation to Maternal Metabolic Health and Fetal Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Mol Sci. 23(24): 15621. https://doi.org/10.3390/ijms232415621; PMid:36555258 PMCid:PMC9779646

22. Rosenfeld CS. (2021, Jan). The placenta-brain-axis. J Neurosci Res. 99(1): 271-283. Epub 2020 Feb 27. https://doi.org/10.1002/jnr.24603; PMid:32108381 PMCid:PMC7483131

23. Sheridan MA, Fernando RC, Gardner L, Hollinshead MS, Burton GJ, Moffett A, Turco MY. (2020, Oct). Establishment and differentiation of long-term trophoblast organoid cultures from the human placenta. Nat Protoc. 15(10): 3441-3463. Epub 2020 Sep 9. https://doi.org/10.1038/s41596-020-0381-x; PMid:32908314

24. Xu P, Ma Y, Wu H, Wang YL. (2021, Mar 11). Placenta-Derived MicroRNAs in the Pathophysiology of Human Pregnancy. Front Cell Dev Biol. 9: 646326. https://doi.org/10.3389/fcell.2021.646326; PMid:33777951 PMCid:PMC7991791

25. Yao Q, Gao Y, Zhang Y, Qin K, Liew Z, Tian Y. (2021, Dec). Associations of paternal and maternal per- and polyfluoroalkyl substances exposure with cord serum reproductive hormones, placental steroidogenic enzyme and birth weight. Chemosphere. 285: 131521. Epub 2021 Jul 12. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2021.131521; PMid:34273704

26. Zhou Q, Acharya G. (2022, Apr 28). Editorial: Placental Hormones and Pregnancy-Related Endocrine Disorders. Front Endocrinol (Lausanne). 13: 905829. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.905829; PMid:35573985 PMCid:PMC9097261

27. Zhou W, Wang H, Yang Y, Guo F, Yu B, Su Z. (2022, May 31). Trophoblast Cell Subtypes and Dysfunction in the Placenta of Individuals with Preeclampsia Revealed by Single Cell RNA Sequencing. Mol Cells. 45(5): 317-328. https://doi.org/10.14348/molcells.2021.0211; PMid:35289305 PMCid:PMC9095508