HEALTH OF WOMAN. 2019.9(145): 64–71; doi 10.15574/HW.2019.145.64
К.В. Яковенко¹, Т.І. Тамм², О.А. Яковенко^2
1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», м. Харків
²Харківська медична академія післядипломної освіти

Серед об’єктивних причин уваги до дослідження гемодинаміки матки у хворих на лейоміому методом допплерографії є відомості про те, що ступінь кровопостачання матки при цій патології пов’язаний зі станом її проліферативних можливостей. Використання методу тривимірної енергетичної допплерографії дозволяє відійти від суб’єктивного оцінювання васкуляризації органів і пухлин, яке спостерігається при застосуванні двовимірної допплерографії, шляхом кількісного визначення інтенсивності кровотоку судинного русла з розрахуванням об’ємних індексів васкуляризації тіла матки у пацієнток з лейоміомою. Для розроблення стандартизованого підходу до пошуку диференціально-діагностичних допплерометричних ознак лейоміоми і предикторів саркоми матки було проведено дане дослідження.

Мета дослідження: вивчення особливостей гемодинаміки тіла матки залежно від її об’єму та ступеня васкуляризації вузлів у хворих з лейоміомою репродуктивного віку за допомогою методу тривимірної допплерографії.

Матеріали та методи. Було обстежено 238 жінок у віці від 18 до 39 років (Ме=28,5). До основної групи увійшли 127 (53,36%) жінок репродуктивного віку – від 27 до 39 років (Ме=33,0), у яких під час ультразвукового дослідження була діагностована лейоміома матки. Усі вони були розподілені ще на підгрупи: жінок з лейоміомою малих і великих розмірів, а вони, у свою чергу, на жінок з лейоміомою матки з помірною васкуляризацією та наявністю поодиноких колірних локусів по периферії вузлів, досліджених у режимі двовимірного енергетичного допплерівського картування, і жінок з лейоміомою матки зі значною васкуляризацією та наявністю великої кількості колірних локусів як по периферії, так і в центрі вузлів, досліджених у двовимірному режимі енергетичного допплерівського картування.

До групи порівняння увійшли 111 (46,6%) практично здорових жінок віком від 18 до 39 років (Ме=28,5), у яких дослідження матки дозволило розробити нові та удосконалити існуючі номограми показників об’ємного кровотоку (VI, FI, VFI) тіла матки і номограми шийки матки.

Під час тривимірної (3D) реконструкції матки з використанням функції енергетичного картування та опції VOCAL (Virtual Organ Computer–aided Analysis) проводили об’єктивне оцінювання гемодинаміки тіла матки шляхом обчислення індексу васкуляризації (VI), який характеризує відсоткове співвідношення колірних вокселів в об’ємі тіла матки, індексу інтенсивності потоку (FI), який демонструє медіану яскравості колірних вокселів, що залежить від швидкості кровотоку у заданому тривимірному об’ємі, і васкуляризаційно-потокового індексу (VFI), який є показником перфузії органу і добутком індексу васкуляризації та індексу потоку, поділеним на 100.

Результати. У репродуктивному віці досліджувані показники тривимірних індексів кровотоку, що відображають гемодинаміку матки, ураженої лейоміомою, мали залежність від об’єму тіла матки (p<0,05; ККУ), знижуючись до нижньої межі нормативних значень групи порівняння у міру збільшення об’єму тіла матки понад 370 см³ (лейоміома матки великих розмірів) за наявності помірної васкуляризації вузлів і наближаючись з деяким перевищенням до медіанних значень норми при значній васкуляризації (p<0,05; ККУ, КМУ). Тому розділовим критерієм, що дозволяє орієнтуватися у динаміці досліджуваних індексів, узято об’єм тіла матки 370 см³.

Характеристики досліджуваних показників лейоміоми матки малих розмірів (менше 370 см³) залежали від ступеня васкуляризації вузлів: при помірному ступені васкуляризації відмінностей від норми практично не спостерігалося, а при значній васкуляризації очевидним було значне перевищення показників номограм групи порівняння (КМУ; р<0,05).

Заключення. Отримані закономірності змін гемодинаміки тіла матки залежно від її об’єму та ступеня васкуляризації вузлів, які досліджували за допомогою методу тривимірної допплерографії, у хворих з лейоміомою репродуктивного віку відкривають нові перспективи пошуку диференціально-діагностичних допплерометричних ознак лейоміоми і саркоми матки. Використання стандартизованого діагностичного підходу має значно підвищити чутливість та специфічність методики тривимірної енергетичної допплерографії у діагностиці лейоміоми і саркоми матки у перспективі.

Ключові слова: тривимірна енергетична допплерографія; гемодинаміка тіла матки; лейоміома матки, саркома матки, об’єм тіла матки, ступінь васкуляризації вузлів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Alcázar J.L. Three-dimensional ultrasound in gynecological clinical practice / J.L. Alcázar, M. Aubá, B. Olartecoechea // Reports in Medical Imaging. – 2012. – N 5. – P. 1–13. https://doi.org/10.2147/RMI.S21963

2. Baird D.D. A Prospective, Ultrasound-Based Study to Evaluate Risk Factors for Uterine Fibroid Incidence and Growth: Methods and Results of Recruitment / D.D. Baird, Q.E. Harmon, K. Upson [et al.] // J WomensHealth (Larchmt).– 2015. – N 24. – P. 907–915. https://doi.org/10.1089/jwh.2015.5277; PMid:26334691 PMCid:PMC4649767

3. Ong C.L. The current status of three-dimensional ultrasonography in gynaecology / C. L.Ong // Ultrasonography. – 2016. – N 35 (1). – P. 13–24. https://doi.org/10.14366/usg.15043; PMid:26537304 PMCid:PMC4701368.

4. Terms and definitions for describing myometrial pathology using ultrasonography Terms, definitions and measurements to describe sonographic features of myometrium and uterine masses: a consensus opinion from the Morphological Uterus Sonographic Assessment (MUSA) group / T. Van den Bosch, M. Dueholm, F.P. Leone [et al.] // Ultrasound Obstet Gynecol. – 2015. – N 46 (3). – P. 284–298. https://doi.org/10.1002/uog.14806; PMid:25652685

5. Запорожченко М.Б. Состояние региональной гемодинамики в сосудах матки у женщин репродуктивного возраста с лейомиомой матки / М.Б. Запорожченко // ArtaMedica. – 2015. – № 1 (54). – С. 41–44.

6. Мархабуллина Д.Ш. Допплерометрия сосудов матки – метод оценки пролиферативной активности миоматозных узлов / Д.Ш. Мархабуллина, А.А. Хасанов// Ульянов. мед.-биолог. журн. – 2015. – № 3. – С. 8–13.

7. Медведев М.В. Ультразвуковая диагностика в гинекологии: международные консенсусы и объемная эхография / М.В. Медведев, Н.А. Алтынник, Ю.В. Шатоха. – М.: Реал Тайм, 2018. – 200 с.

8. Миома матки: диагностика, лечение, реабилитация: клин. рек. по ведению больных / под ред. Л.В. Адамян; Науч. центр акушерства, гинекологии и перинатологии им. В.И. Кулакова. –М., 2015. – 100 с.

9. Озерская И.А. Изменения гемодинамики матки, пораженной миомой, у женщин репродуктивного и пременопаузального возраста / И.А. Озерская, А.А. Девицкий // Медицинская визуализация. – 2014. – № 1. – С. 70–80.

10. Озерская И.А. Ультразвуковая дифференциальная диагностика узлов миометрия в зависимости от гистологического строения опухоли / И.А. Озерская, А.А. Девицкий // Медицинская визуализация. – 2014. – № 2. – С. 110–121.

11. Олійник Н. С. Персоніфіковані підходи до лікування лейоміоми матки / Н.С. Олійник, Н.С. Луценко // Запорож. мед. журн. – 2018. – Т. 20, № 6. – С. 793–799.

12. Особливості матково-яєчникового кровотоку при лейоміомі матки / А.М. Громова, О.Л. Громова, К.В. Тарасенко [та ін.] // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – 2017. – Вип. 2 (40).– С. 101–104.

13. Чекалова М.А. Возможности эхографии в диагностике эндометриальной стромальной саркомы матки / М.А. Чекалова, И.К. Мнацаканян, Л.К. Мнацакян // Ультразвуковая и функциональная диагностика. – 2016. – № 6. – С. 40–51.

14. Шаповалов А.Г. Ультразвуковые показатели внутриопухолевого кровотока в миоматозных узлах и их взаимосвязь с гистологическим строением опухоли у женщин репродуктивного возраста/ А.Г. Шаповалов, А.А. Железная, О.Г. Белоусов // Медико-социальные проблемы семьи. – 2017. – Т. 22, № 2. – С. 61–66.

15. Яковенко К.В. Изучение гемодинамики матки методом трехмерной энергетической допплерографии у больных аденомиозом / К.В. Яковенко, Т.И. Тамм, Е.А. Яковенко // Georgian Medical News. – 2018. – № 12. – С. 21–28.

16. Яковенко К.В. Номограммы индексов васкуляризации матки здоровых женщин, изученных с использованием трехмерной энергетической допплерографии / К.В. Яковенко, Т.И. Тамм, Е.А. Яковенко // ScienceRise: MedicalScience. – 2018. – № 7 (27). – С. 46–55. doi: 10.15587/2519-4798.2018.148475.