Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 1(97): 22-28. doi: 10.15574/PP.2024.97.22
Романенко Т. Г., Єсип Н. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Романенко ТГ, Єсип НВ. (2024). Особливості функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних із алогенним плодом. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(97): 22-28. doi: 10.15574/PP.2024.97.22.
Стаття надійшла до редакції 24.12.2023 р.; прийнята до друку 12.03.2024 р.

Мета – визначити особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із алогенним плодом та вагітних, які були залучені до програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із використанням власних ооцитів.
Матеріали та методи. Обстежено 77 вагітних жінок. Їх було поділено на 2 групи: І група (основна) – 39 жінок, у яких вагітність настала як наслідок ДРТ із використанням донорських ооцитів із формуванням алогенного плоду; ІІ група (порівняння) – 38 пацієнток, у яких вагітність настала в результаті ДРТ із використанням власних ооцитів. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. Для вагітних із алогенним плодом характерні достовірно нижчі показники протеїну-А плазми, асоційованого з вагітністю та плацентарним фактором росту, визначені у терміні 11-13⁺⁶ тижнів вагітності, хоріонічного гонадотропіну людини і альфа-фетопротеїну, виміряних у терміні 16-18⁺⁶ тижнів вагітності, порівняно з групою жінок, у яких у рамках програм ДРТ використовувалися власні ооцити. У жінок І групи виявлено достовірно вищі рівні показників систоло-діастолічного відношення (СДВ) та пульсаційного індексу (ПІ) обох маткових артерій, індексу резистентності (ІР) лівої маткової артерії в терміні 20-24 тижні вагітності, а також показники ПІ та СДВ артерії пуповини, ІР та ПІ обох маткових судин та СДВ, визначеного для лівої маткової артерії в терміні 28-31⁺⁶ тижнів вагітності. У І групі виявлено достовірно нижчий показник окружності живота плоду порівняно з ІІ групою в терміні 28-31⁺⁶ тижнів вагітності.
Висновки. Наявність відхилень у показниках функціонування ФПК серед жінок І групи свідчить про необхідність подальшого вивчення даного питання з розробкою вдосконаленого алгоритму ведення вагітних із алогенним плодом.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, алогенний плід, сурогатне (замінне) материнство, фетоплацентарний комплекс, доплерометрія, фетометрія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akolekar RZ, Poon E, Pepes LC, Nicolaides S. (2008). Maternal serum placental growth factor at 11+0 to 13+6 weeks gestation in the prediction of preeclampsia. Ultrasound Obstetrics Gynecol. 32 (6): 732-739. https://doi.org/10.1002/uog.6244; PMid:18956425

2. Bhide A, Acharya G, Baschat A et al. (2021). ISUOG Practice Guidelines (updated): use of Doppler velocimetry in obstetrics. Ultrasound Obstet Gynecol. 58 (2): 331-339. https://doi.org/10.1002/uog.23698; PMid:34278615

3. Blumenfeld YJ, Baer RJ, Druzin ML et al. (2014). Association between maternal characteristics, abnormal serum aneuploidy analytes, and placental abruption. Am J Obstet Gynecol. 211 (2): 144.e1-144.e1449. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2014.03.027; PMid:24631707

4. Bouariu A, Panaitescu AM, Nicolaides KH. (2022). First Trimester Prediction of Adverse Pregnancy Outcomes-Identifying Pregnancies at Risk from as Early as 11-13 Weeks. Medicina (Kaunas). 58 (3): 332. Published 2022 Feb 22. https://doi.org/10.3390/medicina58030332; PMid:35334508 PMCid:PMC8951779

5. Dondik Y, Pagidas K, Eklund E, Ngo C, Palomaki GE, Lambert-Messerlian G. (2019). Levels of angiogenic markers in second-trimester maternal serum from in vitro fertilization pregnancies with oocyte donation. Fertil Steril. 112 (6): 1112-1117. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.07.017; PMid:31843087

6. Gagnon A, Wilson RD, Audibert F et al. (2008). Obstetrical complications associated with abnormal maternal serum marker analytes. J Obstet Gynaecol Can. 30 (10): 918-949. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(16)32973-5; PMid:19038077

7. Hunt LP, McInerney-Leo AM, Sinnott S et al. (2017). Low first-trimester PAPP-A in IVF (fresh and frozen-thawed) pregnancies, likely due to a biological cause. J Assist Reprod Genet. 34 (10): 1367-1375. https://doi.org/10.1007/s10815-017-0996-1; PMid:28718082 PMCid:PMC5633581

8. Kantomaa T, Vääräsmäki M, Gissler M, Sairanen M, Nevalainen J. (2023). First trimester low maternal serum pregnancy associated plasma protein-A (PAPP-A) as a screening method for adverse pregnancy outcomes. Journal of Perinatal Medicine. 51 (4): 500-509. https://doi.org/10.1515/jpm-2022-0241; PMid:36131518

9. Kojima J, Ono M, Kuji N, Nishi H. (2022). Human Chorionic Villous Differentiation and Placental Development. Int J Mol Sci. 23 (14): 8003. Published 2022 Jul 20. https://doi.org/10.3390/ijms23148003; PMid:35887349 PMCid:PMC9325306

10. Kosińska-Kaczyńska K. (2022). Placental Syndromes-A New Paradigm in Perinatology. Int J Environ Res Public Health. 19 (12): 7392. Published 2022 Jun 16. https://doi.org/10.3390/ijerph19127392; PMid:35742640 PMCid:PMC9224387

11. Krispin E, Kushnir A, Shemer A et al. (2021). Abnormal nuchal translucency followed by normal microarray analysis is associated with placental pathology-related complications. Prenat Diagn. 41 (7): 855-860. https://doi.org/10.1002/pd.5896; PMid:33399234

12. Meroni A, Mascherpa M, Minopoli M et al. (2023). Is mid-gestational uterine artery Doppler still useful in a setting with routine first-trimester pre-eclampsia screening? A cohort study. BJOG. 130 (9): 1128-1134. https://doi.org/10.1111/1471-0528.17441; PMid:36852521

13. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

14. Ontario Health (Quality). (2022). First-Trimester Screening Program for the Risk of Pre-eclampsia Using a Multiple-Marker Algorithm: A Health Technology Assessment. Ont Health Technol Assess Ser. 22 (5): 1-118. Published 2022 Dec

15. Ortega MA, Fraile-Martínez O, García-Montero C et al. (2022). The Pivotal Role of the Placenta in Normal and Pathological Pregnancies: A Focus on Preeclampsia, Fetal Growth Restriction, and Maternal Chronic Venous Disease. Cells. 11 (3): 568. Published 2022 Feb 6. https://doi.org/10.3390/cells11030568; PMid:35159377 PMCid:PMC8833914

16. Papamichail M, Fasoulakis Z, Daskalakis G, Theodora M, Rodolakis A, Antsaklis P. (2022). Importance of Low Pregnancy Associated Plasma Protein-A (PAPP-A) Levels During the First Trimester as a Predicting Factor for Adverse Pregnancy Outcomes: A Prospective Cohort Study of 2636 Pregnant Women. Cureus. 14 (11): e31256. Published 2022 Nov 8. https://doi.org/10.7759/cureus.31256

17. Papageorghiou AT, Yu CKH, Cicero S, Bower S, Nicolaides KH. (2002). Second-trimester uterine artery Doppler screening in unselected populations: a review. J Matern Fetal Neonatal Med. 12 (2): 78-88. https://doi.org/10.1080/713605620

18. Phillips AM, Magann EF, Whittington JR, Whitcombe DD, Sandlin AT. (2019). Surrogacy and Pregnancy. Obstet Gynecol Surv. 74 (9): 539-545. https://doi.org/10.1097/OGX.0000000000000703; PMid:31830299

19. Rizzo G, Mappa I, Bitsadze V et al. (2020). Role of Doppler ultrasound at time of diagnosis of late-onset fetal growth restriction in predicting adverse perinatal outcome: prospective cohort study. Ultrasound Obstet Gynecol. 55 (6): 793-798. https://doi.org/10.1002/uog.20406; PMid:31343783

20. Rolnik DL, Nicolaides KH, Poon LC. (2022). Prevention of preeclampsia with aspirin. Am J Obstet Gynecol. 226 (2S): S1108-S1119. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.045; PMid:32835720

21. Söderström-Anttila V, Wennerholm UB, Loft A et al. (2016). Surrogacy: outcomes for surro-gate mothers, children and the resulting families-a systematic review. Human reproduction up-date. 22 (2): 260-276. https://doi.org/10.1093/humupd/dmv046; PMid:26454266

22. Tan MY, Syngelaki A, Poon LC et al. (2018). Screening for pre-eclampsia by maternal factors and biomarkers at 11-13 weeks' gestation. Ultrasound Obstet Gynecol. 52 (2): 186-195. https://doi.org/10.1002/uog.19112; PMid:29896812

23. Unterscheider J, Cuzzilla R. (2021). Severe early-onset fetal growth restriction: What do we tell the prospective parents? Prenat Diagn. 41 (11): 1363-1371. https://doi.org/10.1002/pd.6030; PMid:34390005

24. Vollgraff Heidweiller-Schreurs CA, De Boer MA, Heymans MW et al. (2018). Prognostic accuracy of cerebroplacental ratio and middle cerebral artery Doppler for adverse perinatal outcome: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 51(3): 313-322. https://doi.org/10.1002/uog.18809; PMid:28708272 PMCid:PMC5873403

25. Wright D, Akolekar R, Syngelaki A, Poon LC, Nicolaides KH. (2012). A competing risks model in early screening for preeclampsia [published correction appears in Fetal Diagn Ther. 2013; 34(1):18. Fetal Diagn Ther. 32 (3): 171-178. https://doi.org/10.1159/000338470; PMid:22846473

26. Zhou C, Zou QY, Jiang YZ, Zheng J. (2020). Role of oxygen in fetoplacental endothelial responses: hypoxia, physiological normoxia, or hyperoxia? Am J Physiol Cell Physiol. 318(5): C943-C953. https://doi.org/10.1152/ajpcell.00528.2019; PMid:32267717 PMCid:PMC7294327