Modern Pediatrics.Ukraine.2019.7(103):7-17; doi 10.15574/SP.2019.103.7

Д.М. Костюкова
Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Костюкова ДМ. (2019). Особливості фонової біоелектричної активності головного мозку у передчасно народжених дітей різних гестаційних груп. Сучасна педіатрія. Україна. 7(103): 7-17; doi 10.15574/SP.2019.103.7
Стаття надійшла до редакції 13.07.2019 р., прийнята до друку 11.11.2019 р.

Багатоканальна електроенцефалографія (ЕЕГ) у новонароджених дітей є «золотим стандартом» діагностики та дозволяє провести оцінку зрілості центральної нервової системи; ідентифікувати напади та епілептичні стани новонароджених; оцінити ступінь важкості неонатальної енцефалопатії, вогнищевого ураження, відповідь на лікування; прогнозувати неврологічний розвиток.
Мета: визначити особливості фонової активності (ФА) головного мозку (ГМ) за результатами ЕЕГ у передчасно народжених дітей (ПНД) з перинатальною патологією з урахуванням гестаційного віку (ГВ) при народженні та постменструального віку (ПМВ) дитини у динаміці клінічного спостереження.
Матеріали і методи. Проведено комплексне клінічне та електроенцефалографічне обстеження 90 ПНД. І групу склали 29 дітей ГВ 24–28 тижнів, ІІ групу — 45 дітей ГВ 29–32 тижні, ІІІ групу — 16 дітей ГВ 33–36 тижнів.
Результати. ПНД І групи притаманне поступове дозрівання ФА ГМ з превалюванням частоти переривчастого патерну (ПП) на першому місяці життя із поступовою заміною безперервним патерном (БП) та змішаним патерном (ЗП) ФА впродовж першого півріччя життя. Низьковольтажно-супресивний патерн (НСП) виявлявся до досягнення ПМВ 40 тижнів, що може свідчити про порушення електрофізіологічних характеристик незрілого пошкодженого ГМ ПНД.
Для ПНД ІІ групи характерне поступове дозрівання електрофізіологічних характеристик зі зміною переважання частоти ПП та ЗП на першому місяці на домінування БП ФА ГМ при досягненні ПМВ 40 тижнів та впродовж перших трьох місяців життя. НСП виявлений зі значно меншою частотою порівняно з дітьми І групи.
У ПНД ІІІ групи відмічалося поступове дозрівання ФА ГМ впродовж першого місяця, іноді зі збереженням НСП до третього місяця життя.
Висновки. Багатоканальна ЕЕГ є однією з важливих складових комплексного нейромоніторингу ПНД з проявами перинатальної патології, яка дає можливість встановити особливості ФА ГМ з урахуванням терміну гестації при народженні та терміну постнатального життя. Виявлення патологічного НСП після 29 тижня гестації свідчить про порушення ФА ГМ у дітей усіх вікових груп, що потребує дообстеження дітей та корекції лікувального комплексу.
Діти обстежені після отримання письмової згоди батьків з дотриманням основних етичних принципів проведення наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: електроенцефалографія, передчасно народжені діти, фонова активність, безперервна активність, переривчаста активність, низьковольтажно-супресивна активність.
ЛІТЕРАТУРА

1. Als H, McAnulty BG. (2011). The Newborn Individualized Developmental Care and Assessment Program (NIDCAP) with Kangaroo Mother Care (KMC): Comprehensive Care for Preterm Infants. Curr Womens Health Rev. 7(3): 288-301. https://doi.org/10.2174/157340411796355216; PMid:25473384 PMCid:PMC4248304

2. Britton JW, Frey LC, Hopp JL et al. (2016). Electroencephalography (EEG): An Introductory Text and Atlas of Normal and Abnormal Findings in Adults, Children, and Infants. Сhicago: American Epilepsy Society. https://doi.org/10.5698/978-0-9979756-0-4

3. Castro Conde JR, Barrios DG, Campo CG et al. (2017). Visual and quantitative EEG analysis in healthy term neonates within the first 6 hours and the third day of birth. Pediatric Neurology. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2017.04.024; PMid:29054698

4. Dash D, Dash C, Primrose S et al. (2017). Update on minimal standards for electroencephalography in Canada: a review by the Canadian Society of Clinical Neurophysiologists. Canadian Journal of Neurological Sciences. 44(6): 631-642. https://doi.org/10.1017/cjn.2017.217; PMid:29391079

5. Feng J, Ruan Y, Cao Q et al. (2017). General movements and electroencephalogram as a predictive tool of high-risk neonatal neurodevelopmental outcome. Biomedical Research. 28(18): 7810—7814.

6. Fogtmann EP, Plomgaard AM, Greisen G et al. (2017). Prognostic accuracy of electroencephalograms in preterm infants: a systematic review. Pediatrics. 139(2). Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/139/2/e20161951. https://doi.org/10.1542/peds.2016-1951; PMid:28143915

7. Guyer C, Werner H, Wehrle F et al. (2019). Brain maturation in the first 3 months of life, measured by electroencephalogram: a comparison between preterm and term-born infants. Clinical Neurophysiology. 130(10): 1859-1868. https://doi.org/10.1016/j.clinph.2019.06.230; PMid:31401493

8. Hellstrom-Westas L. (2018). Neonatal electroencephalography. Neonatology. Springer, Cham: 2081–2090. https://doi.org/10.1007/978-3-319-29489-6_268

9. Kuratani J, Pearl PL, Sullivan LR et al. (2016). American Clinical Neurophysiology Society Guideline 5: Minimum Technical Standards for Pediatric Electroencephalography. The Neurodiagnostic Journal. 56(4): 266-275. https://doi.org/10.1080/21646821.2016.1245568; PMid:28436801

10. Lloyd RO, Goulding RM, Filan PM et al. (2014). Overcoming the practical challenges of electroencephalography for very preterm infants in the neonatal intensive care unit. Acta Paediatrica. 104: 152–157. https://doi.org/10.1111/apa.12869; PMid:25495482 PMCid:PMC5024034

11. Marcuse LV, Fields MC, Yoo JJ. (2016). Roman's Primer of EEG. Elsiver: 216.

12. Mastrangelo M, Scelsa B, Pisani F. (2019). Abnormal Neonatal Patterns. In: Mecarelli O. (eds) Clinical Electroencephalography. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-04573-9_19

13. Norsalla MON, Silva DF, Botelho RV. (2009). Significance of background activity and positive sharp waves in neonatal electroencephalogram as prognostic of cerebral palsy. Arq. Neuro-Psiquiatr. http://www.scielo.br/scielo.php?pid=S0004-282X2009000400007&script=sci_arttext

14. O'Toole JM, Boylan GB. (2019). Quantitaive preterm EEG analysis: the need for caution in using modern data science techniques. Front Pediatr. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fped.2019.00174/full. https://doi.org/10.3389/fped.2019.00174; PMid:31131267 PMCid:PMC6509809

15. Pisani F, Pavlidis E. (2018). The role of electroencephalogram in neonatal seizure detection. Expert review of Neurotherapeutics. 18: 95–100. https://doi.org/10.1080/14737175.2018.1413352; PMid:29199490

16. Schang D, Chauvet P, Nguyen S et al. (2018). Automatic abnormal electroencephalograms detection of preterm infants. Journal of Data Analysis and Information Processing. 6(4): 141–145. https://doi.org/10.4236/jdaip.2018.64009

17. Shellhaas RA. (2015). Continuous long-term electroencephalography: the gold standard for neonatal seizure diagnosis. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 20(3): 149–153. https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.01.005; PMid:25660396

18. Suppiej A, Cainelli E, Cppellari A et al. (2017). Spectral analysis highlight developmental EEG changes in preterm infants without overt brain damage. Neuroscience Letters. 649(10): 112–115. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2017.04.021; PMid:28412532

19. Tsuchida T, Wusthoff CJ, Shellhaas RA et al. (2013). ACNS standardized EEG terminology and categorization for the description of continuous EEG monitoring in neonates: report of the American Clinical Neurophysiology Society Critical Care Monitoring Committee. J Clin Neurophys. 30(2): 161–173. https://doi.org/10.1097/WNP.0b013e3182872b24; PMid:23545767

20. Weeke LC, van Ooijen IM, Groenendaal F et al. (2017). Rhyttmic EEG patterns in extremely preterm infants: classification and association with brain injury and outcome. Clinical Neurophysiology. 128(12): 2428—2435. https://doi.org/10.1016/j.clinph.2017.08.035; PMid:29096216 PMCid:PMC5700118