Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 2(90): 5-11; doi 10.15574/PP.2022.90.5

Туманова Л. Є.¹, Коломієць О. В.¹, Рябенко О. П.^2
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ
²Репродуктивної клініки «Надія», м. Київ, Україна

Для цитування: Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ. (2022). Особливості CD3+- і CD3+CD4+-клітин периферичної крові на різних термінах вагітності в жінок із безплідністю в анамнезі. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(90): 5-11; doi 10.15574/PP.2022.90.5.
Стаття надійшла до редакції 27.01.2022 р.; прийнята до друку 28.04.2022 р.

Безплідний шлюб є складною соціально-економічною проблемою. Частота безпліддя в Україні становить 17-20%, що спонукає до подальшого вивчення його механізмів, у тому числі імунних, для розробки відповідних методів корекції.
Мета – охарактеризувати фенотипічні особливості Т-клітин та їх субпопуляції Т-хелперів (CD3+CD4+) з експресією внутрішньоклітинних цитокінів у жінок із безплідністю в анамнезі на різних етапах вагітності.
Матеріали та методи. За допомогою клітинного цитофлуориметра і відповідних тест-систем визначали відносні рівні імунокомпетентних клітин (кл) крові, у тому числі з внутрішньоклітинною експресією цитокінів CD3+CD4+-кл, у 436 невагітних (референтна група n) та 514 вагітних жінок на першому та другому триместрах із безплідністю в анамнезі. Аналізували особливості показників у вагітних на різних термінах у групах: a – 4-7 тижнів (140 жінок); b – 8-9 тижнів (163 жінок); c – 10-12 тижнів (133 жінок); d – 13-18 тижнів (63 жінок); e – 19-28 тижнів (15 жінок) порівняно з групою n та між собою.
Результати. Перші 12 тижнів вагітності в жінок із безплідністю в анамнезі характеризуються високим рівнем у крові Т-хелперів (CD3+CD4+-кл) та їх активацією за даними експресії маркерів CD25 і HLA-DR, а протягом 18 тижнів – і внутрішньоклітинною секрецією прозапальних цитокінів – IFN-γ+ та TNF-α, висока експресія протизапального IL-4 спостерігалася протягом усіх 27 тижнів спостереження.
Відсоток жінок із високими рівнями в крові CD3+CD4+IFN-γ+- та CD3+CD4+TNF-α+-л найбільший протягом перших 12 тижнів, з 13-го тижня ці показники для TNF-α, а з 20-го – для IFN-γ не відрізняються від невагітних. З початку вагітності достовірно зменшується відносна кількість жінок із низькою експресією IL-4 і IL-10 Т-хелперами; у терміни 13-18 тижнів відсоток таких вагітних суттєво підвищується до показника референтної групи, і такі жінки найбільш вразливі через можливу слабку реакцію протизапальної ланки для стану толерантності.
Висновки. Особливості рівнів клітин імунної системи периферичної крові за даними їх CD-фенотипів та внутрішньоклітинної експресії цитокінів вказують на їхню участь у механізмах вагітності на різних її етапах, а індивідуальний аналіз дає змогу передбачати негативні прогнози та поліпшити перебіг вагітності в жінок із безплідністю в анамнезі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: CD-фенотип імунокомпетентних клітин, внутрішньоклітинні цитокіни, вагітні, безплідність в анамнезі.

Література:

1. Arslan E, Colakoğlu M, Celik C, Gezginc K, Acar A, Capar M, Akoz M, Akyurek C. (2004). Serum TNF-alpha, IL-6, lupus anticoagulantand anticardiolipin antibody in women with and without a past history of recurrent miscarriage. Arch Gynec Obstet. 4 (270): 227-229. https://doi.org/10.1007/s00404-003-0547-0; PMid:15449074

2. Барковский ДЕ. (2019). Изменения Т-хелпер-ассоциированных цитокинов при угрозе невынашивания беременности. Запорожский медицинский журнал. 3: 169-191. doi: 10.14739/2310-1210.2019.

3. Bulmer JN, Williams PJ, Lash GE. (2010). Immune Cells in the Placental Bed. Int J Dev Biol. 54: 281-294. https://doi.org/10.1387/ijdb.082763jb; PMid:19876837

4. Chaouat G, Ledee-Bataille N, Dubanchet S. (2004). Th1/Th2 paradigm in pregnancy: paradigm lost? Cytokines pregnancy/early abortion:reexaming the Th1/Th2 paradigm. Int. Arch. Allergy Immunol. 13: 93-119. https://doi.org/10.1159/000074300; PMid:15153791

5. Чернобай ЛВ, Тищенко АН, Лазуренко ВВ и др. (2016). Роль нарушения цитокинового профиля в снижении фертильности. Міжнародний медичний журнал. 2: 38-43. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/114004/08-Chernobai.pdf?sequence=1.

6. Hellberg S, Raffetseder J, Rundquist O, Magnusson R. (2021). Progesterone Dampens Immune Responses in In Vitro Activated CD4+T Cells and Affects Genes Associated With Autoimmune Diseases That Improve During Pregnancy. Front. Immunol. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.672168; PMid:34054852 PMCid:PMC8149943

7. Крукиер ИИ, Левкович МА, Михельсон АФ и др. (2019). Влияние дисбаланса цитокинов околоплодных вод и сыворотки крови женщины на развитие преждевременных родов. Доктор Ру. 4 (159): 19-22. https://doi.org/10.31550/1727-2378-2019-159-4-19-22.

8. Левкович МА, Нефедова ДД, Цатурян ЛД, Бердичевская ЕМ. (2016). Иммунологические аспекты проблемы невынашивания беременности. Соврем. пробл. науки и образования. 3: 186.

9. Lissauer D, Eldershaw S, Inman Ch et al. (2015). Progesterone promotes maternal-fetal tolerance by reducing human maternal T-cell polyfunctionality and inducing a specific cytokine profile. Eur J Immunol. 45: 2858-2872. https://doi.org/10.1002/eji.201445404; PMid:26249148 PMCid:PMC4833190

10. Liu F, Guo J, Tian T, Wang H, Dong F, Huang H, Dong M. (2011). Placental trophoblasts shifted Th1/Th2 balance toward Th2 and inhibited Th17 immunity at fetomaternal interface. APMIS. 119: 597-604. https://doi.org/10.1111/j.1600-0463.2011.02774.x; PMid:21851417

11. Макарков АИ, Буянова СН, Иванова ОГ, Линник АП. (2012). Особенности Т-клеточной иммунорегуляции при невынашивании беременности: эволюция парадигмы. Российский вестник акушера-гинеколога. 5: 10-16. URL: https://www.mediasphera.ru/issues/rossijskij-vestnik-akushera-ginekologa/2013/2/downloads/ru/031726-6122201321.

12. Москалев АВ, Гумилевский БЮ, Апчел АВ, Цыган ВН. (2019). Т-лимфоциты – «цензорные» клетки иммунной системы. Вестник российской военно-медицинской академии. 2 (21): 191-197. doi: 10.17816/brmma25943.

13. Sallusto F. (2016). Heterogeneity of Human CD4(+) T Cells Against Microbes. Annu Rev Immunol. 34: 317-334. https://doi.org/10.1146/annurev-immunol-032414-112056; PMid:27168241

14. Веропотвелян ПН, Веропотвелян НП, Гужевская ИВ. (2013). Цитокины в системе мать-плацента-плод при физиологическом и патологическом течении беременности. Здоровье женщины. 1 (77): 126-129.

15. Wang W, Sung N, Gilman-Sachs A, Kwak-Kim J. (2020). T Helper (Th) Cell Profiles in Pregnancy and Recurrent Pregnancy Losses: Th1/Th2/Th9/Th17/Th22/Tfh Cells. Front. Immunol. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.02025; PMid:32973809 PMCid:PMC7461801

16. Юзько ОМ, Юзько ТА, Руденко НГ. (2013). Стан та перспективи використання допоміжних репродуктивних технологій при лікуванні безпліддя в Україні. Здоровье женщины. 8: 26-30. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_8_8.