HEALTH OF WOMAN. 2016.2(108):102–106 
 

Особливості аеробної та анаеробної мікрофлори у жінок з гіперпроліферативними захворюваннями матки і ендометрія 
 

Вовк І. Б., Корнацька А. Г., Лисяна Т. О., Горбань Н. Є., Пономарьова І. Г.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ 
 

Мета дослідження: вивчення особливостей структури мікроекології статевих шляхів у пацієнток з гіперпроліферативними захворюваннями матки та ендометрія з метою підвищення ефективності їхнього лікування.

Матеріали та методи. Було проведено вивчення структури мікробного складу статевих шляхів у 121 пацієнтки репродуктивного віку з наявністю гіперпроліферативної патології жіночих статевих органів. Усі обстежені були розподілені на дві групи: І групу склали 45 жінок з проліферативною патологією ендометрія в поєднанні з лейоміомою матки, ІІ групу – 76 пацієнток, які мали локальну проліферативну патологію ендометрія. Жінки обох досліджуваних груп мали супутню патологію – запальні захворювання статевих органів в анамнезі. У якості контролю були використані дані результатів бактеріологічного обстеження 30 здорових жінок репродуктивного віку.

Результати. Бактеріологічне обстеження пацієнток з гіперпроліферативними захворюваннями матки та ендометрія дозволили виявити дестабілізацію екосистеми у більшої частини обстежених. Виявлені дисбіотичні зміни проявлялись формуванням бактеріально-грибкових асо-ціацій, до складу яких зі значною частотою входять інфекційні агенти «нового покоління» і хламідії.

Заключення. У цілому можна стверджувати, що гіперпроліферативні процеси в матці та ендометрії виникають на тлі патологічного мікробіоценозу, який у більшості пацієнток проявляється у вигляді неспецифічного вагініту та вагінозу.

Ключові слова: гіперпроліферативні захворювання ендометрія та матки, мікробіоценоз, бактеріологічне обстеження, аеробна та анаеробна мікрофлора.

Література:

1. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Diseases characterized by genital, anal, or perianal ulcers. In: Sexually transmitted diseases treatment guidelines. MMWR Recomm. Rep. 2010. 59(RR-12):18–39.

2. Kissina VI. 2005. Urogenital infections in women. Clinic, diagnostics, treatment. M, OOO "Medical News Agency": 288.

3. Suponitskiy MV. 2005. Micro-organisms, toxins and disease. M: 376.

4. Orlova VS. 2008. Microbiocenosis modern vagina healthy young women of childbearing age. Scientific statements 6 (46): 27-35.

5. Aiupova GV, Fedotov AA, Bondarenko KR et al., 2012. Vaginal medications administration for the prevention and treatment of disorders of the female urogenital ecosystem. News of the Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences 14; 5 (2): 315-319.

6. Budanov PV, Baev OR, Pashkov VM. 2005. Disoders of the vaginal microcenosis. Questions Gynecology, Obstetrics and Perinatology, 4; 2: 78-88.

7. Serov VN, Dubnitskaiy LV Tyutyunnik VL. 2011. Inflammatory diseases of the pelvic organs: diagnostic criteria and treatment guidelines. Russian Medical Journal 19: 46-50.

8. Fedorov JP, Manullina NK. 2011. The role of conditionally pathogenic microflora and microbial associations in the infected birth canal. Kazan Medical Journal 1: 112-116.

9. Putovski L. 2010. Modern approaches to the prevention of complications of inflammatory diseases of the pelvic organs. Medical aspects of women's health 4:35.

10. Kvitka NV, Goriunova GI, Peremot SD, Smilians'ka MV. 2009. Infections with pelvic inflammatory disease. Medical transport Ukraine 3: 35-37.

11. Guzel AB, Ilkit M, Akar T et al. 2011. Evaluation of risk factors in patients with vulvovaginal candidiasis and the value of chromid Candida agar versus CHROMagar Candida for recovery and presumptive identification of vaginal yeast species. Med. Mycol. 49(1):16–25. http://dx.doi.org/10.3109/13693786.2010.497972; PMid:20608776

12. Gnatko OP, Skuryatina NG. 2012. Features immuno-hormonal and microbiological status of women in different morphological forms of endometrial polyps. Taurian Medical and Biology Journal 15, 2: 2 (58): 60-63.

13. Shelkova NG. 2007. Microbiological aspects of vaginal candidiasis. Health of Ukraine 22: 53-56.

14. Mayorov MV. 2010. Topical issues of the treatment of vaginal candidiasis. Medical aspects of women's health 4:54.

15. Donders GGG, van Calsteren K, Beller G, Reybrouck R, van den Bosch T et al. 2009. Predictive value for preterm birth of abnormal vaginal flora, bacterial vaginosis and aerobic vaginitis during the first trimester of pregnancy. BJOG. 116:1315–1324. http://dx.doi.org/10.1111/j.1471-0528.2009.02237.x; PMid:19538417

16. Taylor-Robinson D, Lamont RF. 2011. Mycoplasmas in pregnancy. BJOG: An international journal of obstetrics and gynecology. 118:156–159. http://dx.doi.org/10.1111/j.1471-0528.2010.02766.x; PMid:2109192

17. Kilimchuk V. 2010. Urogenital chlamydia in women: modern approaches to diagnosis and treatment. Health of Ukraine 3 (14): 67.

18. Mohammad Sabri A. Razzak, Alaa H. Al-Charrakh, Bara Hamid AL-Greitty. 2011. Relationship between lactobacilli and opportunistic bacterial pathogens associated with vaginitis. N. Am. J. Med. Sci. 3(4):185–192.

19. Cadieux P, Burton J, Kang CY et al. 2011. Lactobacillus strains and vaginal ecology. JAMA. 287:1940–1941. http://dx.doi.org/10.1001/jama.287.15.1940