Paediatric surgery.Ukraine.2020.1(66):21-26; doi 10.15574/PS.2020.66.21
Слєпов О. К., Мигур М. Ю., Пономаренко О. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової Національної академії медичних наук України», м. Київ

Для цитування: Слєпов ОК, Мигур МЮ, Пономаренко ОП. (2020). Органозберігаючі принципи реконструктивних оперативних втручань при атрезії тонкої кишки ІV типу у новонароджених дітей. Хірургія дитячого віку. 1(66): 21-26; doi 10.15574/PS.2020.66.21
Стаття надійшла до редакції 13.11.2019 р., прийнята до друку 11.03.2020 р.

Атрезія тонкої кишки є найбільш розповсюдженою причиною природженої кишкової непрохідності у новонароджених дітей. Завдяки розвитку неонатальної хірургії, виживання малюків з цією патологією значно покращилось, особливо при атрезіях І–ІІІа типу, проте оперативне лікування атрезій ІІІ b–IV типу і досі залишається складною проблемою. Насамперед це обумовлено підвищеною частотою розвитку синдрому короткої кишки, який, за даними різних авторів, спостерігається у 6–32% таких пацієнтів.
Клінічний випадок. Наявність низької кишкової непрохідності у плода діагностовано на 28-ту тижні гестації. Через шість годин після народження проведено оперативне лікування: лапаротомію, резекцію та анастомозування множинно атрезованих сегментів тонкої кишки, виведення ентеростом за Мікулічем. Перебіг післяопераційного періоду ускладнився розвитком бактеріально-грибкового сепсису. У міжопераційному періоді проводилось повне парентеральне харчування та введення кишкового вмісту з привідної стоми у відвідну для забезпечення безперервності пасажу кишкового вмісту по шлунково-кишковому тракту. На 36-ту добу життя проведено другий етап оперативного лікування: релапаротомію, вісцероліз, санацію абсцесу підпечінкового простору, поздовжню звужувальну ентеропластику, закриття ентеростом. Шляхом застосування комбінації поздовжньої звужувальної ентеропластики дилатованого проксимального та множинного анастомозування дистальних атрезованих сегментів досягнуто збереження загальної довжини тонкої кишки до 50,0 см. У віці 10 місяців дитина досягла повної ентеральної автономії.
Висновки. Профілактика синдрому короткої кишки у новонароджених дітей з інтестинальною атрезією ІV типу полягає у дотриманні органозберігаючих принципів оперативного лікування. Для збереження довжини тонкої кишки найбільш доцільною є комбінація технік відповідної ентеропластики проксимальної та множинного анастомозування дистальної атрезованих кишок.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: множинна атрезія тонкої кишки, поздовжня звужувальна ентеропластика, хірургічне лікування, новонароджена дитина.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alexander F, Babak D, Goske M. (2002, Nov). Use of intraluminal stents in multiple intestinal atresia. J Pediatr Surg.37(11): E34. https://doi.org/10.1053/jpsu.2002.36206; PMid:12407564

2. Bishay M, Pichler J, Horn V, Macdonald S et al. (2012, Feb). Intestinal failure-associated liver disease in surgical infants requiring long-term parenteral nutrition. J Pediatr Surg.47(2): 359-62. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2011.11.032; PMid:22325390

3. Dao DT, Demehri FR, Barnewolt CE, Buchmiller TL. (2019, Jun). A new variant of type III jejunoileal atresia. J Pediatr Surg. 54(6):1257-1260. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.02.003; PMid:30827488 PMCid:PMC6545255

4. Elliott T, Walton JM. (2019 Feb 5). Safety of mucous fistula refeeding in neonates with functional short bowel syndrome: A retrospective review. J Pediatr Surg. pii: S0022-3468(19)30087-9. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.01.050; PMid:30786992

5. Federici S, Domenichelli V, Antonellini C, Domini R. (2003, Aug). Multiple intestinal atresia with apple peel syndrome: successful treatment by five end-to-end anastomoses, jejunostomy, and transanastomotic silicone stent. J Pediatr Surg.38(8): 1250-2. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(03)00281-1

6. Gonzalez-Hernandez J, Prajapati P, Ogola G, Channabasappa N et al. (2017 May). Predicting time to full enteral nutrition in children after significant bowel resection. J Pediatr Surg.52(5): 764-767. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.01.038; PMid:28168985

7. Hukkinen M, Kivisaari R, Koivusalo A et al. (2017). Risk factors and outcomes of tapering surgery for small intestinal dilatation in pediatric short bowel syndrome. J Pediatr Surg.52(7): 1121-27. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.01.052; PMid:28185632

8. Louw JH, Barnard CN. (1955). Congenital intestinal atresia: Observation on its origin. Lancet.269: 490-7.

9. Peng Y, Zheng H, He Q, Wang Z et al. (2018, Oct). Is the Bishop-Koop procedure useful in severe jejunoileal atresia? J Pediatr Surg.53(10): 1914-1917. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2018.03.027; PMid:29709288

10. Romao RL, Ozgediz D, de Silva N, Chiu P et al. (2011, Jul). Preserving bowel length with a transluminal stent in neonates with multiple intestinal anastomoses: a case series and review of the literature. J Pediatr Surg.46(7): 1368-72. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2011.01.011; PMid:21763836

11. Stollman TH, de Blaauw I, Wijnen MH, van der Staak FH et al. (2009, Jan). Decreased mortality but increased morbidity in neonates with jejunoileal atresia; a study of 114 cases over a 34-year period. J Pediatr Surg.44(1): 217-21. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2008.10.043; PMid:19159746

12. Wales PW, Dutta S. (2005, Mar). Serial transverse enteroplasty as primary therapy for neonates with proximal jejunal atresia. J Pediatr Surg.40(3): E31-4. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.11.005; PMid:15793710

13. Wang J, Du L, Cai W et al. (2014). Prolonged feeding difficulties after surgical correction of intestinal atresia: a 13-year experience. J Pediatr Surg.49: 1593-7. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2014.06.010; PMid:25475800

14. Weber DM, Freeman NV. (1999, Sep). Duodenojejunal atresia with apple peel configuration of the ileum and absent superior mesenteric artery: observations on pathogenesis. J Pediatr Surg.34(9): 1427-9. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(99)90029-5