Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 2(159): 4-8; doi 10.15574/HW.2022.159.4
Деркач А. Д., Жданович О. І.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Деркач АД, Жданович ОІ. (2022). Оптимізація тактики ведення вагітності при синдромі плацентарної дисфункції після грипу. Український журнал Здоров’я жінки. 2(159): 4-8; doi 10.15574/HW.2022.159.4.
Стаття надійшла до редакції 11.01.2022 р.; прийнята до друку 25.04.2022 р.

Мета – оптимізувати тактику ведення вагітності при синдромі плацентарної дисфункції після перенесеного грипу.
Матеріали та методи. Обстежено 80 вагітних жінок після грипу, перенесеного на ранніх термінах вагітності: 40 жінок, вагітність у яких вели за оптимізованою тактикою (основна група), і 40 жінок (група порівняння), ведення вагітності в яких здійснювали відповідно до клінічних протоколів МОЗ України.
Результати. Оптимізація тактики ведення вагітності в таких пацієнток полягає в застосуванні патогенетично обґрунтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів для профілактики плацентарної недостатності й зниження негативного впливу гіперімунної відповіді (аспірин, дипіридамол, прогестагени, внутрішньовенний імуноглобулін, вітамін D). Застосування запропонованого комплексу заходів позитивно впливає на гормональну функцію плаценти (нормалізація рівня прогестерону та естрадіолу), стан імунітету (зниження NK-цитотоксичності, збалансування цитокінового профілю), усунення дефіциту вітаміну D та зниження прокоагуляційного потенціалу системи гемостазу.
Висновки. Створення сприятливих умов для розвитку гестаційного процесу дає змогу знизити частоту виникнення плацентарної недостатності майже удвічі до 35,0% проти 62,5% інших ускладнень вагітності і пологів, порушень стану плода та новонародженого.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, грип, фетоплацентарна дисфункція, акушерські і перинатальні ускладнення, профілактика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Cantu J, Tita AT. (2013). Management of influenza in pregnancy. Am J Perinatol. 30: 99-103. https://doi.org/10.1055/s-0032-1331033; PMid:23271379

2. Li Z, Ren A, Liu J et al. (2007). Maternal flu or fever, medication use, and neural tube defects a population-based case-control study in Northern China. Birth Defect Res Clin Mol Teatol. 2: 225-300. https://doi.org/10.1002/bdra.20342; PMid:17216625

3. Littauer EQ, Esser ES, Antao OQ et al. (2017). H1N1 influenza virus infection results in adverse pregnancy outcomes by disrupting tissue-specific hormonal regulation. PLo S Pathog. 13 (11): e1006757. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1006757; PMid:29176767 PMCid:PMC5720832

4. Memoli MJ, Harvey H, Morens DM, Taubenberger JK. (2013). Influenza in pregnancy. Influenza Other Respir Viruses. 7: 1033-1039. https://doi.org/10.1111/irv.12055; PMid:23170853 PMCid:PMC3582707

5. Rasmussen SA, Jamieson DJ, Uyeki TM. (2012). Effects of influenza on pregnant women and infants. Am J Obstet Gynecol. 207: S3-8. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2012.06.068; PMid:22920056

6. Shpak IV. (2013). Influence of influenza infection in pregnant women on the state of uteroplacental and fetal-placental blood flow. World of Medicine and Biology. 3: 141-144.