Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 2(183): 5-9. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).59

Зарічанська Х. В.¹, Гвоздецька Г. В.², Ємець Н. О.^3
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
³КНП ‘Консультативно-діагностичний центр’ Оболонського району м. Києва, Україна

Для цитування: Зарічанська ХВ, Гвоздецька ГВ, Ємець НО. (2026). Оптимізація тактики ведення вагітних жінок із плацентарною дисфункцією. Український журнал Здоров'я жінки. 2(183): 5-9. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).59.
Стаття надійшла до редакції 13.02.2026 р.; прийнята до друку 22.03.2026 р.

Мета – дослідити ефективність застосування лецитину-стандарт (препарату Ліпін-Біолік) у комплексному лікуванні вагітних жінок із плацентарною дисфункцією.
Матеріали і методи. Обстежено 60 вагітних жінок віком 26,7±0,5 року в термінах гестації 30-34 тижні з плацентарною дисфункцією. Усіх вагітних поділено на 2 групи: І група (30 жінок) – до загальноприйнятої терапії плацентарної дисфункції додатково призначали лецитину-стандарт (препарат Ліпін-Біолік) у вигляді внутрішньовенних ін’єкцій у дозі 5-10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу протягом 5 діб; ІІ група (30 жінок) – отримували загальноприйняту терапію плацентарної дисфункції. Методом доплерометрії досліджено стан матково-плацентарно-плодового кровотоку. Кардіотокографічне (КТГ) дослідження виконано за критеріями Dawes-Redman, оцінено показники біофізичного профілю плода (БПП) за допомогою ультразвукового дослідження і КТГ.
Результати доплерометрії до лікування виявили порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку з підвищенням показників судинної резистентності. Сумнівний результат БПП (оцінка 5-6 балів) мали 12 (40,0%) вагітних І групи і 13 (43,3%) жінок ІІ групи. Результати дослідження показали ефективність запропонованої терапії плацентарної дисфункції з використанням лецитину-стандарт (препарату Ліпін-Біолік). Після курсу лікування у вагітних І групи вдалося усунути клінічні прояви плацентарної дисфункції, тоді як у ІІ групі в 4 (13,3%) пацієнток зберігалися прояви плацентарної дисфункції. У зв’язку з цим у 2 (6,7%) випадках у ІІ групі відбулося дострокове розродження в термінах 35 і 36 тижнів. Новонароджені від матерів І групи мали кращі показники за шкалою Апгар. Низьку для гестаційного віку масу тіла мали 5 (16,7%) новонароджених від матерів ІІ групи і 2 (6,7%) дітей від матерів І групи.
Висновки. Додавання до загальноприйнятої терапії плацентарної дисфункції лецитину-стандарт (препарату Ліпін-Біолік) усуває клінічні прояви плацентарної дисфункції та дає змогу попередити розвиток затримки росту плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, плацентарна дисфункція, матково-плацентарно-плодовий кровоток, доплерометрія, лікування, лецитин-стандарт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aye ILMH, Tong S, Charnock-Jones DS, Smith GCS. (2025). The human placenta and its role in reproductive outcomes revisited. Physiological reviews. 105(4): 2305-2376. https://doi.org/10.1152/physrev.00039.2024; PMid:40497429 PMCid:PMC7617900

2. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ЛІПІН-БІОЛІК. https://biolik.com.ua/product/lipin-biolik/

3. Kingdom JC, Audette MC, Hobson SR, Windrim RC, Morgen E. (2018). A placenta clinic approach to the diagnosis and management of fetal growth restriction. American journal of obstetrics and gynecology. 218(2): S803-S817. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.575; PMid:29254754

4. Kravchenko O. (2021). Algorithm for the diagnosis and treatment of primary placental dysfunction in pregnant women of risk groups. Reproductive endocrinology. (61): 33-38. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.61.33-38

5. Кудіна О.В. (2013). Експериментальне дослідження впливу препарату ліпін на стан легенів плодів щурів на моделі плацентарної дисфункції. В кн.: О.В. Кудіна. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Вип. 6: 194-199. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2013_6_23.

6. Mazarico E, Molinet-Coll C, Martinez-Portilla RJ, Figueras F. (2020). Heparin therapy in placental insufficiency: Systematic review and meta-analysis. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 99(2): 167-174. https://doi.org/10.1111/aogs.13730; PMid:31519033

7. МОЗ України. (2023). Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Затримка росту плода». Наказ МОЗ України від 02.10.2023 №1718.

8. Назаренко ЛГ, Гук ЛО, Нестерцова НС. (2020). Базові аспекти оцінювання стану плода і прогнозування здоров’я новонародженого. Здоров'я жінки. № 5-6: 8-14.

9. Preston M, Hall M, Shennan A, Story L. (2024). The role of placental insufficiency in spontaneous preterm birth: A literature review. European journal of obstetrics, gynecology, and reproductive biology. 295: 136-142. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2024.02.020; PMid:38359634

10. Romanenko TG. (2017). Placental dysfunction as a predictor of miscarriage. Reproductive endocrinology. (33): 77-82. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2017.33.77-82

11. Sultana Z, Qiao Y, Maiti K, Smith R. (2023). Involvement of oxidative stress in placental dysfunction, the pathophysiology of fetal death and pregnancy disorders. Reproduction (Cambridge, England). 166(2): R25-R38. https://doi.org/10.1530/REP-22-0278; PMid:37318094

12. Sun C, Groom KM, Oyston C, Chamley LW, Clark AR, James JL. (2020). The placenta in fetal growth restriction: What is going wrong? Placenta. 96: 10-18. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.05.003; PMid:32421528

13. Симрок ВВ, Грищенко ОВ, Зайченко ГВ та ін. (2009). Ліпосомальна форма фосфатидилхоліну: клініко-фармакологічне обґрунтування використання в акушерській практиці. Укр. центр наук. мед. інформ. і патентно-ліцензійної роботи. Київ: 42.

14. Зайченко ГВ, Кудіна ОВ. (2008). Фетопротекторна дія ліпіну: морфологічні аспекти. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 5: 104-108.