Paediatric surgery.Ukraine.2020.4(69):72-80; doi 10.15574/PS.2020.69.72
Данилов О. А., Шульга А. В.
Національна медична академія послядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Данилов ОА, Шульга АВ. (2020). Оптимізация хірургичного лікування ригидної плоскостопості у дітей с дисфункцією сухожилля заднього великогомілкового м’яза. Хірургія дитячого віку. 4(69): 72-80; doi 10.15574/PS.2020.69.72
Стаття надійшла до редакції 17. 07.2020 р., прийнята до друку 07.12.2020 р.

Вступ. Ригідна форма статичної плоскостопості в дітей зустрічається від 18 до 20% випадків від загальної патології опорно-рухової системи. На сьогодні не розроблені об’єктивні методи діагностики, не визначені алгоритми лікування ригідної форми плоскостопості в залежності від ступеня тяжкості, деформації кісток передплюсни, мобільності стопи та дисфункції сухожилля заднього великогомілкового м’яза (далі СЗВГМ).
Мета – визначити оптимальні методи хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей у залежності від індексу мобільності, коефіцієнта компресії та стадії дисфункції СЗВГМ.
Матеріали і методи. Проаналізовано ефективність лікування ригідної форми статичної плоскостопості ІІ–ІІІ ступенів тяжкості в 32 дітей (64 стопи) у віці від 14 до 18 років, які були розподілені на основну та контрольну групи. Використані клінічні та рентгенологічні методи діагностики. Пацієнти контрольної групи (17 хворих) були прооперовані методом підтаранного артроерезу. Пацієнтам основної групи (15 хворих) було проведено оперативне втручання на кістках та м’яких тканинах.
Результати. Оперативне лікування виявилося неефективним при застосуванні підтаранного артроерезу у випадках деформації кісток передплюсни, тяжкої стадії дисфункції СЗВГМ та порушення мобільності стопи. Позитивних результатів досягли застосуванням односуглобового артродезу за Грайсом у поєднанні з транспозицією сухожилка короткого малогомілкового м’яза при помірно вираженій ригідності та деформації човноподібної кістки, а також двосуглобового артродезу з формуванням човноподібно-великогомілкової зв’язки при тяжких формах патології.
Висновки. Під час лікування ригідної стопи слід враховувати ступінь тяжкості, коефіцієнт компресії човноподібної кістки, індекс мобільності, стадію дисфункції СЗВГМ та кут його натягу. Віддалені результати свідчать про ефективність застосування оперативних втручань на кістках та м’яких тканинах при лікуванні тяжких форм ригідної плоскостопості.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, плоскостопість, хірургічне лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдалбари Д, Данилов АА, Горелик ВВ. (2017). Комплексное лечение пронационных деформаций стоп у детей с церебральным паралічем. Хірургія дитячого віку. 3(56): 109–113. https://doi.org/10.15574/PS.2017.56.109.

2. Bolotov AV. (2015). Complex treatment of flat-valgus deformity of feet at children and teenagers taking into account a condition of the neuromuscular device of the lower extremities. Dis. cand. honey.sciences. M.: 145.

3. Булатов АА, Емельянов ВГ, Михайлов КС. (2017). Плоско-вальгусная деформация стоп у взрослых (обзор иностранной литературы). Травматология и ортопедия России. 23(2): 102–114. https://doi.org/10.21823/2311-2905-2017-23-2-102-114.

4. Данилов ОА, Горелик ВВ, Шульга ОВ. (2018). Консервативне лікування повздовжньої плоскостопості у дітей. Хірургія дитячого віку. 3: 88–89]. doi: 10.15574/PS.2018.60.88.

5. Danylov OA, Shulga OV, Gorelik VV, Abdalbari J. (2016). The mechanism of formation and clinical courseof pronation foot deformity in children with the cerebral palsy. Surgery of Ukraine. 18–23. https://doi.org/10.15574/PS.2018.60.88

6. Дем’ян ЮЮ. (2019). Гнучна плоска стопа та її ортопедичне лікування у дітей з гіпермобільністю суглобів. Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд.мед. наук. Київ.

7. Корольков АИ, Рахман ПМ, Кикош ГВ. (2016). Подтаранный аротроэрез в лечении плоско-вальгусной деформации стоп: аргументы за и против (обзор литературы). Ортопедия, травматология и протезирование. 1: 115. https://doi.org/10.15674/0030-598720161115-123

8. Лоскутов ОА, Фурманова КС. (2015). Использование метода подтаранного артроэреза у детей с плоско-вальгусной деформацией стопы. Літопис травматології та ортопедії. 1–2 (31–32): 137–138. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2015_1-2_40.

9. Sammarco GJ, Hockenbury RT. (2001). Treatment of stage II posterior tibial tendon dysfunction with flexor halluces longus transfer and medial displacement calcaneal osteotomy. Foot AnkleInt. 22(4): 305-312. https://doi.org/10.1177/107110070102200406; PMid:11354443

10. Сапоговский АВ, Кенис ВМ. (2015). Клиническая диагностика ригидных форм плано-вальгусных деформаций стоп у детей. Травматология и ортопедия России. 4(78): 46–51.

11. Шабалдин НА, Титов ФВ, Гибадуллин ДГ, Маликова ЛГ. (2019). Анализ результатов хирургического лечения ригидной плоско-вальгусной деформации стоп у детей методом подтаранного артроэреза. Политравма. 1.

12. Shah NS, Needleman RL, Boknari O, Buzas D. (2015). 2013 Subtalar artroereisis survey. The current practice patterns of memders of the AOFAS. Foot Ankle Spec. 8(3): 180-185. https://doi.org/10.1302/2058-5241.2.170009; PMid:29218229 PMCid:PMC5706055

13. Шульга ОВ. (2020). Порівняльна оцінка методів хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей із дисфункцією сухожилка заднього великогомілкового м’яза. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 4.

14. Тимаев МХ, Сертакова АВ, Куркин СА, Рубашкин СА. (2017). Плоская стопа детского возраста: современное состояние проблемы. Российский медицинский журнал. 23(3). https://doi.org/10.18821/0869-2106-2017-23-3-165-168

15. Zhu Y, Xu XY. (2015). Treatment of stage ii adult acquired flatfoot deformity with subtalar arthroereises. Foot Ankle Spec. 8(3): 194-202. https://doi.org/10.1177/1938640014548320; PMid:25156101