Journal Health of Woman. 2024. 2(171): 63-69; doi: 10.15574/HW.2024.171.63

Дука Р. В., Березницький Я. С., Дука Ю. М.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

 Для цитування: Дука РВ, Березницький ЯС, Дука ЮМ. (2024). Оцінка впливу периопераційного супроводжування жінок із морбідним ожирінням на якість їхнього життя. Український журнал Здоров’я жінки. 2(171): 63-69; doi: 10.15574/HW.2024.171.63.
Стаття надійшла до редакції 02.01.2024 р.; прийнята до друку 25.03.2024 р.

Мета – оцінити порушення харчової поведінки (ХП) у пацієнток-кандидаток на баріатричне втручання (БВ); встановити психологічні особливості перебігу в них післяопераційного періоду.
Матеріали та методи. Проаналізовано характер порушень ХП у 51 жінки з морбідним ожирінням (МО) і супутнім йому метаболічним синдромом (МС), віком від 22 до 55 років, яким проведено БВ. Жінкам із вищою масою тіла (МТ) проведено біліопанкреатичне шунтування (БПШ) у модифікації Hess-Marceau (І група – 21 жінка), пацієнткам із меншим індексом маси тіла (ІМТ) – поздовжню резекцію шлунка (ПРШ) – ІІ група (30 пацієнток). Тривалість спостереження в післяопераційному періоді коливалася в межах від 3 до 7 років. Показник ІМТ жінок коливався в межах 29,2-62,1 кг/м² і в середньому становив 44,0±1,0 кг/м². Стаж ожиріння коливався в межах від 5 до 21 року. Для оцінювання ХП проведено діагностичне інтерв’ю з використанням Голландського опитувальника харчової поведінки (DEBQ). За допомогою опитувальника «Тест індексу життєвої задоволеності (ІЖЗ) (адаптація Н.В. Паніної)» оцінено ступінь психологічного комфорту жінок.
Результати. Середній вік пацієнток І групи становив 37,9±2,1 року, у ІІ групі – 41,3±1,7 року. Екстернальну ХП та емоціогенне порушення ХП відзначили по 20 (39,2%) жінок відповідно, з яких у 5 (9,8%) випадках виявили сполучення екстернальної та емоціогенної ХП. Компульсивне порушення ХП зареєстрували в 4 (7,8%) випадках емоціогенного порушення ХП, синдром «нічної їжі» – у 16 (31,4%). Обмежувальне порушення ХП виявили в 16 (31,4%) пацієнток. У 6 (11,8%) випадках цей вид порушення ХП замінив екстернальну ХП. У 45 (88,2%) випадках пацієнтки мали показник ІЖЗ нижче 25 балів, який свідчив про низьку задоволеність життям; і лише в 6 (11,8%) випадках йшлося про середню задоволеність. У всіх 6 (11,8%) випадках йшлося про жінок з ІМТ <40 кг/м².
Висновки. У пацієнтів з ожирінням виявляється велика виразність тривожно-невротичних тенденцій і психосоціальної дезадаптації, відносно низька толерантність до навантаження. Їжа в їхньому випадку слугує інструментом для боротьби з тривогою і депресією та надалі замикає «порочне коло» ожиріння. Під час первинного опитування особливу увагу слід приділяти ставленню пацієнтки з МО до алкоголю, адже алкогольна залежність є протипоказанням для виконання БПШ. Показник «Індекс задоволеності життям» безпосередньо корелює з показниками маси тіла жінки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: порушення харчової поведінки, метаболічний синдром, морбідне ожиріння, баріатрія, біліопанкреатичне шунтування в модифікації Hess-Marceau, поздовжня резекція шлунка, оперативні втручання на шлунку, оперативні втручання на кишечнику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Absaliamova LM. (2019). Kharchova povedinka zhinok: rozlady ta psykhokorektsiia Kharkiv: «Stylna typohrafiia».

2. American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fifth Edition (DSM-5). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596

3. Antomonov MYu. (2018). Matematicheskaya obrabotka I analiz mediko-biologicheskikhdannykh (Mathematical processing and analysis of biomedical data). 2-e izd. Kyiv: Medinform. 579. Russian. Available from: https://www.olx.ua/…/antomonov-m-yu-monografya

4. Bereznytskyi YaS, Duka RV. (2017). Vmist kaltsiiu ta vitaminu D3 u khvorykh na morbidne ozhyrinnia do ta pislia operatyvnoho likuvannia zalezhno vid vydu khirurhichnoho vtruchannia. Hastroenterolohiia. 51(4): 272-280. https://doi.org/10.22141/2308-2097.51.4.2017.119293

5. Bray GA, Kim KK, Wilding JPH. (2017). World Obesity Federation. Obesity: a chronic relapsing progressive disease process. A position statement of the World Obesity Federation. Obesity Reviews. 18 (7): 715-723. https://doi.org/10.1111/obr.12551; PMid:28489290

6. Дука РВ, Березницький ЯС, Дука ЮМ. (2023). Аналіз ефективності впливу баріатричних втручань у жінок із морбідним ожирінням і відновлення в них менструальної та репродуктивної функції. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(94): 13-21. https://doi.org/10.15574/PP.2023.94.13.

7. Duka RV. (2017). Dynamika zmin pokaznykiv masy tila u patsiientiv z ozhyrinniam pislia vykonannia bariatrychnykh operatyvnykh vtruchan. Sciences of Europe. 18-1(18): 19-26.

8. Duka RV. (2017). Vplyv riznykh metodiv khirurhichnoho likuvannia morbidnoho ozhyrinnia na pokaznyk syrovatkovoho zaliza ta metodyky korektsii yoho defitsytu u viddalenomu pisliaoperatsiinomu periodi. Sciences of Europe. 22-1(22): 41-48.

9. Heymsfield SB, Wadden TA. (2017). Mechanisms, Pathophysiology, and Management of Obesity. N Engl J Med. 376(3): 254-266. https://doi.org/10.1056/NEJMra1514009; PMid:28099824

10. Kiro LS, Zak MIu, Chernyshov OV, Sverdlova MV. (2021). Kharchova povedinka ta ozhyrinnia: henderno-vikovi osoblyvosti. Endocrinology. 2(26): 119-127. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.119

11. Mishchuk VH, Hryhoruk HV, Miziuk TM, Kozinchuk GV. (2021). Kharakter kharchovoi povedinky u khvorykh z okremymy zakhvoriuvanniamy vnutrishnikh orhaniv (ohliad literatury i vlasni dani). Terapevtyka. 2(2): 66-70. https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.66

12. World Health Organization. (2021, Jun 09). Obesity and overweight. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesityand-overweight.

13. Zak MYu, Kiro LS, Chernyshov OV, Sverdlova MV. (2021). Nadlyshkova vaha ta ozhyrivnnia. Chy ye vzaiemozviazok z kharchovoiu povedinkoiu? Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 6; 1(29): 84-90. https://doi.org/10.26693/jmbs06.01.084