Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 5(133): 80-84. doi 10.15574/SP.2023.133.80
Лях К. В.^1,2, Косаковський А. Л.¹, Шкорботун Я. В.^1,2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна

Для цитування: Liakh KV, Kosakovskyi AL, Shkorbotun YaV. (2023). Assessment the Impact of the Torus Tubarius Correction by Power-Assisted Technique on the Equipressor Eustachian Tube Function. Modern Pediatrics. Ukraine. 5(133): 80-84. doi 10.15574/SP.2023.133.80.
Стаття надійшла до редакції 14.06.2023 р., прийнята до друку 06.09.2023 р.

Мета – оцінити вплив корекції гіпертрофії трубного валика мікродебридерним методом на еквіпресорну функцію слухової труби.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 115 дітей віком від 3 до 12 років. Усім дітям уперше виконано ендоскопічну модифіковану мікродебридерну аденотомію, яка за наявності гіпертрофії трубного валика поєднувалася з його корекцією мікродебридерним способом. Для наступного етапу дослідження відібрано 19 дітей, у яких передопераційний моніторинг внутрішньобарабанного тиску перевищував -100 даПа та хто не мав супутньої гіпертрофії мигдаликів (19 дітей). Контрольне вимірювання проведено на 1 та 8-10-ту добу після втручання. Залежно від наявності/відсутності супутньої гіпертрофії torus tubarius хворих поділено на основну (11 хворих) і контрольну (8 хворих) групи. Статистичну обробку даних виконано за допомогою програми «STATISTICA».
Результати. У 36 осіб виявлено гіпертрофію трубних валиків. За порівняння інтратимпанального тиску на 1-шу добу після втручання в пацієнтів основної та контрольної груп виявлено достовірну різницю значень (-144,37±41,09/-95,00±27,90 даПа; p<0,05). На 8-10-ту добу дані інтратимпанального тиску в пацієнтів обох груп не різнилися між собою (-39,15±14,85 даПа в основній та -33,87±19,57 даПа в контрольній групах) і доопераційними показниками в обох групах.
Висновки. Гіпертрофія трубних валиків відмічається у 31,3% пацієнтів за первинної аденотомії. Мікродебридерний спосіб корекції трубних валиків є безпечним з огляду на еквіпресорну функцію слухової труби.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, трубний валик, аденотомія, верхні дихальні шляхи, гіпертрофія глоткового мигдалика, аденоїдні вегетації, мікродебридер, тимпанометрія, ендоскопічна ринохірургія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Acar G. (2021). Surgical anatomy of the Tonsils. In Oral and Maxillofacial Surgery. London: 30; https://doi.org/10.5772/intechopen.93038

2. Alimova NP. (2021). Comparative characteristics of the anthropometric parameters of the head and maxillofacial region in children with Adenoids. New Day in Medicine. 1 (33): 203-208.

3. Aschan G. (1954). The Eustachian Tube: Histological Findings under Normal Conditions and in Otosalpingitis. Acta Oto-Laryngologica. 44 (4): 295-311. https://doi.org/10.3109/00016485409128712; PMid:13227981

4. Atilla MH, Kaytez SK, Kesici GG, Baştimur S, Tuncer S. (2020). Comparison between curettage adenoidectomy and endoscopic-assisted microdebrider adenoidectomy in terms of Eustachian tube dysfunction. Braz J Otorhinolaryngolю 86 (1): 38-43. Epub 2018 Sep 25. https://doi.org/10.1016/j.bjorl.2018.08.004; PMid:30322828 PMCid:PMC9422505

5. Awad Ali AH, Youssif MA. (2017). The Immediate Effect of Power Assisted Endoscopic Adeno with Microdebrider on Eustachian Tube Function in Children. Otolaryngology online journal. 7 (3): 162.

6. Ботев И, Карчев Т, Ботев Б, Ценова В. (2011). Тубарна тонзила – обзор. МБ оториноларингогия. 2: 11-14. https://doi.org/10.14748/orl.v7i2.7005

7. Dange PS, Bhat VK, Yadav M. (2022). Adenoid Morphology and Other Prognostic Factors for Otitis Media with Effusion in School Children. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 74 (3): 3649-3653. Epub 2021 Jan 7. PMCID: PMC9895436. https://doi.org/10.1007/s12070-020-02332-8; PMid:36742487

8. Gülşen S, Çikrikçi S. (2020). Comparison of Endoscope-Assisted Coblation Adenoidectomy to Conventional Curettage Adenoidectomy in Terms of Postoperative Eustachian Tube Function. J Craniofac Surg. 31 (4): 919-923. https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000006039; PMid:31764564

9. Гусаков АД, Желтов АЯ, Кокоркин ДН. (2016). Сравнительная эффективность методов хирургического лечения аденоидных вегетаций у детей с экссудативными средними отитами. Современная педиатрия. 2 (74): 151-154.

10. Hong SC, Min HJ, Kim KS. (2017). Refractory sleep apnea caused by tubal tonsillar hypertrophy. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 95: 84-86. Epub 2017 Feb 11. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2017.02.010; PMid:28576540

11. Juneja R, Meher R, Raj A, Rathore P, Wadhwa V, Arora N. (2019). Endoscopic assisted powered adenoidectomy versus conventional adenoidectomy – a randomised controlled trial. J Laryngol Otol. 133: 289-293. https://doi.org/10.1017/S0022215119000550; PMid:31046870

12. Kim JW, Rhee CS, Jung HJ. (2020). Partial resection of hypertrophic torus tubarius for recurred snoring: Case series. Medicine (Baltimore). 99 (10): e19329. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000019329; PMid:32150069 PMCid:PMC7478779

13. Косаковський АЛ, Гавриленко ЮВ. (2014). Сучасний підхід до лікування гострого та хронічного аденоїдиту в дітей. Український медичний часопис. 2 (100): 71-76.

14. Косаківська ІА. (2017). Використання електротермадгезії при хірургічних втручаннях з приводу захворювань лімфатичного кільця глотки у дітей. Клінічна хірургія. 2: 31-33.

15. Mansour S, Magnan J, Ahmad HH, Nicolas K, Louryan S. (2019). The Eustachian Tube. In: Comprehensive and Clinical Anatomy of the Middle Ear. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-15363-2_7

16. McCoul ED, Lucente FE, Anand VK. (2011). Evolution of Eustachian tube surgery. Laryngoscope. 121 (3): 661-666. Epub 2011 Feb 8. https://doi.org/10.1002/lary.21453; PMid:21305559

17. Metson R, Pletcher SD, Poe DS. (2007). Microdebrider eustachian tuboplasty: A preliminary report. Otolaryngol Head Neck Surg. 136 (3): 422-427. https://doi.org/10.1016/j.otohns.2006.10.031; PMid:17321871

18. Rajan N, Saxena SK, Parida PK, Alexander A, Ganesan S. (2020). Comparison of middle ear function and hearing thresholds in children with adenoid hypertrophy after microdebrider and conventional adenoidectomy: a randomised controlled trial. Eur Arch Otorhinolaryngol. 277 (11): 3195-3203. Epub 2020 Jul 14. https://doi.org/10.1007/s00405-020-06197-z; PMid:32666291

19. Ruben RJ. (2017). The adenoid: Its history and a cautionary tale. Laryngoscope. 127; 2: 13-28. https://doi.org/10.1002/lary.26634; PMid:28543437

20. Unlu I, Unlu EN, Kesici GG, Guclu E, Yaman H, Ilhan E et al. (2015). Evaluation of middle ear pressure in the early period after adenoidectomy in children with adenoid hypertrophy without otitis media with effusion. Am J Otolaryngol. 36 (3): 377-381. Epub 2015 Jan 13. https://doi.org/10.1016/j.amjoto.2015.01.005; PMid:25766622

21. Varadharajan R, Thingujam S. (2020). Prevalence of Gerlach tonsil: a mucosa associated lymphoid tissue aggregation in the nasopharynx. International Journal of Otorhinolaryngology and Head and Neck Surgery. 7; 1. https://doi.org/10.18203/issn.2454-5929.ijohns20205399

22. Yanagisawa E, Joe JK. (1999). Endoscopic view of the torus tubarius. ENT-Ear, Nose & Throat Journal. 6: 404-406. https://doi.org/10.1177/014556139907800605

23. Yang SZ, Zhou CY, Wang ZL et al. (2022). Preliminary experience of surgical treatment for torus tubarius hypertrophy in children. Zhonghua er bi yan hou tou Jing wai ke za zhi = Chinese Journal of Otorhinolaryngology Head and Neck Surgery. 57 (4): 505-509. doi: 10.3760/cma.j.cn115330-20210412-00196. PMID: 35527449.

24. Желтов АЯ. (2019). Діагностика та лікування захворювань лімфоїдної тканини носоглотки у дітей з ексудативним середнім отитом. Дисертація на здоб. канд. мед наук. Запоріжжя: 175.