Journal Health of Woman. 2024. 2(171): 31-37; doi: 10.15574/HW.2024.171.31
Козира О. С., Медведєв М. В.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Козира ОС, Медведєв МВ. (2024). Оцінка впливу гінекологічної патології на шанси живонародження серед жінок із повторними невдачами імплантації. Український журнал Здоров’я жінки. 2(171): 31-37; doi: 10.15574/HW.2024.171.31.
Стаття надійшла до редакції 23.12.2023 р.; прийнята до друку 25.03.2024 р.

Мета – вивчити прогностичний вплив гінекологічної патології на живонародження в жінок із множинними негативними спробами імплантації в розрізі запропонованих методик обстеження та лікування, таких як передімплантаційна генетична діагностика ембріонів та індивідуалізація протоколу підготовки ендометрія з огляду на результати оцінювання визначення вікна імплантації.
Матеріали та методи. Проспективне когортне дослідження включало 93 жінки із безпліддям, які пройшли лікування методом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Пацієнтки мали повторні невдалі спроби імплантації та були поділені на три групи: група 1 – пацієнтки, які проходили лікування з використанням генетично нетестованих ембріонів за стандартним фіксованим протоколом стимуляції; група 2 – пацієнтки, які проходили лікування з використанням еуплоїдних ембріонів після передімплантаційного генетичного скринінгу за стандартним фіксованим протоколом; група 3 – пацієнтки, які проходили лікування з використанням еуплоїдних ембріонів після передімплантаційного генетичного скринінгу та визначення вікна імплантації з подальшою модифікацією стимуляційного протоколу, відповідно до результату дослідження ендометрія.
Вікно імплантації визначено шляхом триразової аспіраційної біопсії ендометрія протягом лютеїнової фази менструального циклу. Зразки проаналізовано за допомогою сканувальної електронної мікроскопії. На основі отриманих результатів протокол підготовки ендометрія індивідуалізовано для наступної спроби ЕКЗ. Передімплантаційну діагностику (ПГД) ембріонів проведено методом next generation (NGS). Статистичний аналіз виконано з використанням програмного забезпечення «IBM SPSS V25.0 for Windows».
Результати. Згідно з отриманими результатами, генітальна патологія знижувала шанс на живонародження на 30% у пацієнток із повторними невдалими спробами імплантації. Такі патології, як ендометріоз, у т.ч. ендометріоїдні кісти яєчників, доброякісні захворювання молочних залоз та синдром Ашермана, негативно впливають на шанс живонародження серед пацієнток, які пройшли лікування безпліддя із застосуванням ЕКЗ.
Висновки. Гінекологічна патологія знижує шанси на живонародження в пацієнток із повторними невдалими спробами імплантації, які проходять лікування методом ЕКЗ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено Локальним етичним комітетом для всіх, хто брав участь. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: генітальна патологія, вікно імплантації, пайпель-біопсія, невдалі імплантації, передімплантаційна генетична діагностика, екстракорпоральне запліднення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alpha Scientists in Reproductive Medicine and ESHRE Special Interest Group of Embryology. (2011, Jun). The Istanbul consensus workshop on embryo assessment: proceedings of an expert meeting. Hum Reprod. 26(6): 1270-1283. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2011.02.001; PMid:21481639

2. Amin J Sr, Patel R, Jayesh Amin G, Gomedhikam J, Surakala S, Kota M. (2022, Jun 23). Personalized Embryo Transfer Outcomes in Recurrent Implantation Failure Patients Following Endometrial Receptivity Array with Pre-Implantation Genetic Testing. Cureus. 14(6): e26248. PMID: 35911354; PMCID: PMC9312421. https://doi.org/10.7759/cureus.26248

3. Cozzolino M, Diaz-Gimeno P, Pellicer A, Garrido N. (2020, Dec). Evaluation of the endometrial receptivity assay and the preimplantation genetic test for aneuploidy in overcoming recurrent implantation failure. J Assist Reprod Genet. 37(12): 2989-2997. Epub 2020 Sep 24. https://doi.org/10.1007/s10815-020-01948-7; PMid:32974805 PMCid:PMC7714804

4. Craciunas L, Gallos I, Chu J et al. (2019). Conventional and modern markers of endometrial receptivity: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 25(2): 202-223. https://doi.org/10.1093/humupd/dmy044; PMid:30624659

5. De Geyter C, Calhaz-Jorge C, Kupka M, Wyns C, Mocanu E, Motrenko T et al. (20200. Corrigendum. ART in Europe, 2015: results generated from European registries by ESHRE. Human Reproduction Open. 3: 1-17.

6. Edwards RG. (1994). Implantation, interception and contraception. Hum Reprod. 9(6): 985-995. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a138673; PMid:7962413

7. ESHRE Working Group on Recurrent Implantation Failure, D Cimadomo, de los Santos MJ, Griesinger G, Lainas G et al. (2023, Jun 15). ESHRE good practice recommendations on recurrent implantation failure. Human Reproduction Open. 2023(3): hoad023. https://doi.org/10.1093/hropen/hoad023; PMid:37332387 PMCid:PMC10270320

8. Forman EJ, Tao X, Ferry KM, Taylor D, Treff NR, Scott Jr RT. (2012). Single embryo transfer with comprehensive chromosome screening results in improved ongoing pregnancy rates and decreased miscarriage rates. Hum Reprod. 27: 1217-1222. https://doi.org/10.1093/humrep/des020; PMid:22343551 PMCid:PMC3303493

9. Jones Jr HW, Oehninger S, Bocca S, Stadtmauer L, Mayer J. (2010). Reproductive efficiency of human oocytes fertilized in vitro. Facts Views Vis Obgyn. 2(3): 169-171.

10. Lessey BA, Young SL. (2019, Apr). What exactly is endometrial receptivity? Fertil Steril. 111(4): 611-617. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.02.009; PMid:30929718

11. Lopata A, Bentin-Ley U, Enders A. (2002). Pinopodes and implantation. Rev Endocr Metab Disord. 3: 77-86. https://doi.org/10.1023/A:1015455709833; PMid:12007284

12. Martel D, Frydman R, Glissant M, Maggioni D, Roche E, Psychoyos A. (1987). Scanning electron microscopy of postovulatory human endometrium in spontaneous cycles and cycles stimulated by hormone treatment. J Endocrinol. 114: 319-324. https://doi.org/10.1677/joe.0.1140319; PMid:3116141

13. МОЗ України (2013). Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Наказ МОЗ України від 09.09.2013 року № 787. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text.

14. Nikas G, Drakakis P, Loutradis D, Mara-Skoufari C, Koumantakis E et al. (1995). Uterine pinopodes as markers of the 'nidation window' in cycling women receiving exogenous oestradiol and progesterone. Hum Reprod. 10: 1208-1213. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a136120; PMid:7657767

15. Noyes RW, Hertig AT, Rock JR. (1950). Dating the endometrial biopsy. Fertil Steril. 1: 3. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(16)30062-0

16. Takeuchi K. (2020, Oct 13). Pre-implantation genetic testing: Past, present, future. Reprod Med Biol. 20(1): 27-40. https://doi.org/10.1002/rmb2.12352; PMid:33488281 PMCid:PMC7812490