- Оцінка репродуктивного потенціалу дівчаток-підлітків із гінекологічною патологією, народжених із дефіцитом маси тіла
Оцінка репродуктивного потенціалу дівчаток-підлітків із гінекологічною патологією, народжених із дефіцитом маси тіла
Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 1(121): 42-48. doi 10.15574/SP.2022.121.42
Тучкіна І. О., Пилипенко Н. С.
Харківський національний медичний університет, Україна
Для цитування: Тучкіна ІО, Пилипенко НС. (2022). Оцінка репродуктивного потенціалу дівчаток-підлітків із гінекологічною патологією, народжених із дефіцитом маси тіла. Сучасна педіатрія. Україна. 1(121): 42–48. doi 10.15574/SP.2022.121.42.
Стаття надійшла до редакції 29.10.2021 р., прийнята до друку 07.02.2022 р.
Терміни настання пубертату залежать від безлічі генетичних факторів і зовнішніх умов: расової та етнічної приналежності, особливості екології, географічного розташування та навіть характеру харчування. Часто причиною функціональної затримки пубертату є синдром затримки внутрішньоутробного росту плода.
Мета – дослідити основні показники розвитку і становлення репродуктивної системи дівчат-підлітків із гінекологічною патологією, народжених із дефіцитом маси тіла.
Матеріали та методи. Обстежено 53 дівчинки віком від 13 до 18 років, розподілені на групи залежно від маси тіла під час народження. 1-ша група (основна) – 26 дівчаток, народжених із масою тіла <3000,0 г; 2-га група (порівняння) – 27 дівчаток, народжених із масою тіла 3000-3700,0 г. Обстеження включало аналіз даних анамнезу, оцінку рівнів фізичного та статевого розвитку.
Результати. Середній вік досліджуваних дорівнював 14,5±1,8 року [12,7; 16,3]. У дівчаток, народжених із малою масою тіла, у пубертатному періоді спостерігалася менша динаміка як щорічного збільшення маси тіла, так і середньої маси тіла порівняно з дівчатками 2-ї групи. У всі вікові періоди відмічалося достовірне відставання у зрості в 1-й групі порівняно з 2-ї групою. Дефіцит зросту дітей у 13-14 років становив 3,5 см, у 15-16 років – 3,7 см, а в 17-18 років – 4,2 см. Найбільше збільшення зовнішніх розмірів кісткового таза відносно попереднього вікового періоду відзначалося в 15-16 років. У 1 і 2-й групах із поперечних розмірів таза найбільш інтенсивно збільшувалося D. cristarum, дещо менше – D. trochanterica. Проаналізувавши показники основних зовнішніх розмірів кісткового таза, можна зробити висновок, що у віці 13-14 і 15-16 років у дівчаток 1-ї групи розміри великого таза практично не відрізнялися від параметрів у 2-й групі. Однак у 17-18 років всі зовнішні розміри кісткового таза відставали від розмірів дітей 2-ї групи в середньому на 1 см, що свідчить про схильність до формування вузького таза в дівчаток, народжених із малою масою тіла. Середній сумарний бал статевого розвитку в 1-й групі в усі досліджувані вікові періоди був достовірно меншим, ніж у 2-й групі.
Висновки. У дівчат, народжених із малою масою тіла, спостерігається тенденція до затримки статевого розвитку за характером лобкового оволосіння, однак до кінця пубертатного періоду ця ознака наближається до параметрів ровесниць, народжених із нормальною масою тіла. Отже, до 18 років майже у всіх дівчаток, народжених із нормальною масою тіла, констатується повний ступінь вираженості вторинних статевих ознак, характерний для жінок репродуктивного віку. Водночас у дівчаток, народжених із малою масою тіла, відмічається уповільнення формування вторинних статевих ознак на юнацькій стадії розвитку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода, репродуктивний потенціал, низька маса тіла при народженні, менархе.
ЛІТЕРАТУРА
1. Антипкін ЮГ, Марушко РВ, Дудіна ОО. (2021). Еволюція малюкової смертності в Україні. Сучасна педіатрія Україна. 1 (113): 6-4. https://doi.org/10.15574/SP.2021.113.6.
2. Богданова EA. (2011). Практическая гинекология молодых. Москва: Медицинская книга: 238.
3. Garces A, Perez W, Harrison MS, Hwang KS, Nolen TL, Goldenberg RL et al. (2020). Association of parity with birthweight and neonatal death in five sites: The Global Network's Maternal Newborn Health Registry study. Reprod. Health. 17 (3): 182. https://doi.org/10.1186/s12978-020-01025-3; PMid:33334362 PMCid:PMC7745358
4. Хурасева АБ. (2010). Репродуктивное здоровье женщин, родившихся с полярными значениями массы тела. Автореферат диссертации на соискание доктора медицинских наук. Волгоград: 40.
5. ІОЗДП. (2012). Сайт державної установи Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України. Раннее и позднее проявление первой менструации (менархе) у девочек. URL: http://iozdp.org.ua/index.php/2012-09-03-08-35-35.
6. Назаренко ЛГ, Нестерцова НС. (2016). Аспекты репродуктивного здоровья у женщин с низкой и избыточной массой тела при рождении. Здоровье женщины. 10: 53-55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_10_12. https://doi.org/10.15574/HW.2016.116.53
7. Страшок ЛА, Бузницкая ЕВ. (2021). Антропометрическая характеристика подростков с признаками метаболического синдрома. Современная педиатрия. Украина. 5 (117): 35-40. https://doi.org/10.15574/SP.2021.117.35.
8. Тучкина ИA, Добровольская ЛA, Тучкина МЮ. (2016). Клинико-диагностические аспекты первичной дисменореи в подростковом возрасте. Медицина. Алматы. 6 (168): 51-56.
9. Тучкіна ІО, Вигівська ЛА, Мальцев ГВ, Благовещенський ЄВ, Деміденко ОД, Рогачова НШ. (2018). Затримка росту внутрішньоутробного плода: методичні вказівки для лікарів-інтернів, лікарів акушерів-гінекологів, дитячих гінекологів, педіатрів, сімейних лікарів. Харків: ХНМУ: 40.
10. Жилка НЯ, Миронюк ІС, Слабкий ГО. (2018). Характеристика деяких показників репродуктивного здоров’я жіночого населення України. Wiadomosci Lekarskie (Польща). 71 (9): 1803-1808.
