HEALTH OF WOMAN. 2020.9-10(155-156): 33-38; doi 10.15574/HW.2020.155-156.33
Бенюк В. О., Гончаренко В. М., Пучко М. С., Момот А. А., Ковалюк Т. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

У статті наведені результати дослідження якості життя у пацієнток перименопаузального віку на тлі застосування СО₂-лазера напередодні та після комплексного лікування. На сьогодні в Україні кількість жінок, які страждають на стресове нетримання сечі, неухильно зростає, а проблема з суто медичної перейшла у ранг медико-соціальних.
Стресове нетримання сечі суттєво знижує якість життя жінок, призводячи до виникнення дискомфорту, змушує жінку змінити свою звичайну поведінку, робить її більш відлюдненою, супроводжується серйозними психоемоційними розладами (пригніченість, психологічне напруження, депресія), призводить до тяжких фізичних і моральних страждань, соціальної дезадаптації. Саме тому оцінювання якості життя у жінок зі стресовим нетриманням сечі вважається вкрай актуальним.
Сьогодні з метою лікування стресового нетримання сечі застосовують консервативні та хірургічні методики. Проте жодна із зазначених методик не сприяє повному зникненню симптомів стресового нетримання сечі, а частота рецидивів після захворювання є високою, що змушує жінку проходити тривале спостереження та лікування, значно погіршуючи її якість життя.
Мета дослідження: оцінювання особливостей якості життя напередодні та після застосування СО₂-лазера у комплексному лікуванні стресового нетримання сечі у пацієнток пременопаузального віку.
Матеріали та методи. Обстежено 89 пацієнток зі стресовим нетриманням сечі. Залежно від призначеної терапії жінок розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 44 жінки, яким запропоновано терапію із застосуванням СО₂-лазера у поєднанні з місцевою гормональною терапією. Групу порівняння сформували з 45 жінок, яким призначали лише терапію з місцевим застосуванням естріолу.
З метою оцінювання якості життя жінок зі стресовим нетриманням сечі проведено анкетування пацієнток за допомогою спеціалізованого опитувальника PFDI-20, а для оцінювання індексу жіночої сексуальності використовували опитувальник FSFI. Оцінку якості життя та індекс жіночої сексуальності визначали до лікування та через 6 і 12 міс від початку лікування.
Результати. За даними опитувальника PFDI-20 через 6 міс від початку лікування достовірної різниці у кількості балів у жінок досліджуваних груп виявлено не було. Через 12 міс від початку лікування зафіксовано достовірні відмінності у медіані балів (основна група – 18 балів; група порівняння – 30 балів; р<0,05).
Оцінюючи індекс сексуальної функції у динаміці лікування за даними опитувальника FSFI, відзначено достовірне збільшення цього показника у жінок основної групи (медіана до лікування – 25 балів; через 6 міс від початку лікування – 35 балів; через 12 міс від початку лікування – 46 балів; р<0,05). Аналізуючи через 12 міс від початку лікування результати анкетування за допомогою опитувальника UDI-6, привернули увагу достовірні відмінності у симптомах нетримання сечі у жінок, які отримували терапію з включенням СО₂-лазера у поєднанні з місцевою терапією естріолом, до лікування та порівняно з жінками, які отримували лише естріол локально.
Заключення. Застосування СО₂-лазера у поєднанні з місцевим призначенням естріолу у комплексному лікуванні стресового нетримання сечі дозволяє достовірно знизити прояви цього ускладнення, що підтверджується достовірним зниженням медіани балів з 55 до 18 у жінок основної групи за результатами опитувальника PFDI-20 (р<0,05). Індекс сексуальної функції у жінок, які отримували запропонований комплекс, за результатами опитувальника FSFI засвідчив достовірне збільшення – з 25 до 46 балів (р<0,05). Результати анкетування із застосуванням опитувальника UDI-6 свідчать про достовірне зменшення симптомів стресового нетримання сечі у жінок основної групи порівняно з жінками, які отримували лише місцеву терапію естріолом.
Ключові слова: стресове нетримання сечі, СО₂-лазер, естріол, якість життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балан В.Е., Ковалева Л.А. (2013). Комплексное лечение урогенитальной атрофии и рецидивирующих инфекций мочевых путей в постменопаузе. Эффективная фармакотерапия. Акушерство и гинекология. 2 (18): 10–14.

2. Безменко А.А., Шмидт А.А., Коваль А.А., Карпищенко Ж.М. (2014). Консервативные методы лечения недержания мочи при напряжении у женщин. Вестник Российской Военно-медицинской академии. – 45 (1): 227–232.

3. Гвоздьов М.Ю., Тупікіна Н.В., Касян Г.Р., Пушкар Д.Ю. (2016). Пролапс тазових органів у клінічній практиці лікаря-уролога. Методичні рекомендації. 2: 22–38.

4. Горбунова Е.А., Аполихина И.А. (2015). Атрофический цистоуретрит как одна из граней генитоуринарного синдрома. Эффективная фармакотерапия. Акушерство и гинекология. 4 (36): 31–36.

5. Доброхотова Ю.Э., Ибрагимова Д.М., Мандрыкина Ж.А., Серова Л.Г. (2015). Микробиоценоз генитального тракта женщин. Российский вестник акушера-гинеколога. 12: 97–102.

6. Кузнецова И.В., Чушков Ю.В., Ищенко А.И. (2015). Роль местного использования эстриола в оптимизации исходов оперативного лечения опущения половых органов у пациенток в пери– и постменопаузе. Акушерство и гинекология. 19: 2–6.

7. Неймарк А.И., Раздорская М.В. (2013). Недержание мочи у женщин. М.: ГЭОТАР-Медиа. 123.

8. Arroyo C. 2017. Fractional CO2 laser treatment for vulvovaginal atrophy symptoms and vaginal rejuvenation in perimenopausal women. Int J Womens Health. 28(9):591-595. https://doi.org/10.2147/IJWH.S136857; PMid:28894392 PMCid:PMC5584900

9. Athanasiou S, Pitsouni E, Falagas ME et al. 2017. CO(2)-laser for the genitourinary syndrome of menopause. How many laser sessions? Maturitas. 104:24-28. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2017.07.007; PMid:28923173

10. Behnia-Willison F, Sarraf S, Miller J et al. 2017. Safety and long-term efficacy of fractional CO (2) laser treatment in women suffering from genitourinary syndrome of menopause. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 213: 39-44. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2017.03.036; PMid:28419911

11. Consensus Recommendations. Management of genitourinary syndrome of menopause in women with high risk for breast cancer: consensus recommendations from The North American Monopause Society and the International Society for the Study of Women's Sexual Care. 2018. 25(6):1-13. https://doi.org/10.1097/GME.0000000000001121; PMid:29762200

12. Fistonic N, Fistonic I, Lukanovic A, Findri Gustek S, Sorta Bilajac Turina I, Franic D. 2015. First assessment of short-term efficacy of Er:YAG laser treatment on stress urinary incontinence in women: prospective cohort study. Climacteric. 18(1):37-42. https://doi.org/10.3109/13697137.2015.1071126; PMid:26366799

13. Minassian VA, Stewart WF, Wood GC. 2008. Urinary incontinence in women: variation in prevalence estimates and risk factors. Obstet. Gynecol. 111(2):324-331. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000267220.48987.17; PMid:18238969