HEALTH OF WOMAN. 2020.8(154): 59–63; doi 10.15574/HW.2020.154.59
Венцківська І. Б., Прощенко О. М., Вітовський Я. М., Маркітанюк С. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Гістеректомія, проведена у репродуктивному віці, без сумніву, зумовлює зниження показників якості життя та може спричинити розвиток дисбалансу гормонального гомеостазу, психоемоційних, вегетоневротичних симптомів, ініціюючи або посилюючи сексуальну та урогенітальну дисфункцію, порушуючи психосоціальну адаптацію у всіх сферах життєдіяльності жінки. Цей аспект часто залишається поза увагою хірургів під час оцінювання ефективності лікування, хоча суттєво впливає на відновлення після оперативного втручання.
У статті представлено дані про експериментальне психологічне дослідження, оцінювання вираженості урогенітальної дисфункції із використанням стандартизованої системи POP-Q, характеристику параметрів якості життя як на етапі передопераційного спостереження, так і протягом 1, 3 та 5 років після оперативного втручання у 80 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано вагінальну гістеректомію. До групи порівняння увійшли 60 пацієнток із гістеректомією, проведеною абдомінальним доступом.
За результатами даного дослідження, у жінок репродуктивного віку після радикальних операцій з приводу міоми матки визначено, що провідними порушеннями параметрів якості життя після гістеректомії є загальносоматичні симптоми, психоемоційні розлади, генітоуринарні та сексуальні порушення. Радикальні операції з приводу міоми матки зумовлюють зростання частки урогенітальних розладів, серед яких найбільш вагомими є нетримання сечі та пролапс, клінічні прояви яких справляють свій негативний вплив у тому числі і на психосоціальну сферу, знижуючи при цьому якість життя.
На сьогодні не існує єдиної думки щодо ступеня впливу радикальних оперативних втручань з приводу міоми матки на багатогранність порушень метаболічного та гормонального гомеостазу, формування психовегетативного симптомокомплексу і, як наслідок, – на параметри якості життя. Це зумовлює необхідність розроблення валідизованої методики оцінювання якості життя як компонента оптимізації реабілітаційної програми із персоніфікованим урахуванням основних чинників коморбідності статусу під час планування оперативного лікування.
Ключові слова: міома матки, гістеректомія, параметри якості життя.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Балан В.Е., Ковалева Л.А. Урогенитальный синдром в климактерии. Возможности терапии // Акушерство и гинекология. – 2015. – № 5. – С. 104–108.

2. Вентегодт С. Качество жизни как критерий эффективности лечения / С. Вентегодт // Вестн. национального медико-хирургического центра им. Н.И. Пирогова. – 2013. – № 3, Т. 8 – С. 145.

3. Доброхотова Ю.Э. Психоэмоциональный и гормональный статус женщин после гистерэктомии без придатков / Ю.Э. Доброхотова // Рос. мед. журн. – 2000. – № 4. – С. 25–28.

4. Евстифеева Е.А., Филиппченкова С.И., Калантаров Т.К., Холодин С.П. Психосоматическая составляющая и качество жизни больных хирургического профиля // Архивъ внутренней медицины. Специальный выпуск. – 2016. – С. 61.

5. Заболотнов В.А. Современные взгляды на этиологию, патогенез и лечение миомы матки /О.В. Карапетян, Ю.К. Памфамиров, Г.Л. Памфамирова, Ю.А. Кучеренко, А.Г. Татевосян // Здоровье женщины. – 2011. – № 5 (61). – С. 15–20.

6. Зaгородняя Э.Д. Влияние гиcтерэктомии нa функцию яичников и кaчеcтво жизни больных миомой мaтки / Э.Д. Зaгородняя, Т.М. Бaркaн, A.Д. Колеcников, В.C. Бaркaн, В.C. Резaнович, A.A. Бутунов, Е.A. Целюбa // Aкушерcтво и гинекология. – 2013. – № 2. – С. 48–81.

7. Качество жизни как показатель эффективности реабилитационных мероприятий / Н.В. Саввина, А.Д. Саввина [и др.] // Вестн. национального медико-хирургического центра им. Н.И. Пирогова. – 2013. – Т. 8, № 3. – С. 41–43.

8. Косенко Н.А. Психические нарушения при эндокринопатиях / Н.А. Косенко, Б.Д. Цыганков, В.Г. Косенко [и др.] // Кубанский научный медицинский вестник. – 2014. – Т. 148, № 6. – С. 107–114.

9. Лашкул О.С. Качество жизни и сексуальная функция у женщин, оперированных на органах репродуктивной системы / О.С. Лашкул // Запорожский медицинский журнал. – 2018. – Т. 20, № 1 (106). – С. 76–81.

10. Новиков А.И., Михайличенко В.В., Александров В.П., Куренков А.В. и др. Влияние оперативного доступа на функциональное состояние нижних мочевых путей при гистерэктомии // Андрология и генитальная хирургия. – 2008. – № 4. – С. 21–24.

11. Ханин Ю.Л. Краткое руководство к шкале реактивной и личностной тревожности Ч.Д. Спилбергера / Ю.Л. Ханин. – Л., 1976. – 18 с.

12. Vomvolaki E. The effect of hysterectomy on sexuality and psychological changes / Vomvolaki E., K. Kalmantis, E. Kioses and A. Antsaklis. // The European Journal of Contraception and Reproductive Health Care March 2006; 11(1):23-27. https://doi.org/10.1080/13625180500430200; PMid:16546813

13. Stewart E.A. Reassessing Hysterectomy / E.A. Stewart, L.T. Shuster, W.A. Rocca // Minnesota Medicine. – 2012. – V. 95, № 3. – P. 36.

14. Kichigin RH, Arestova MI, Zanko SE. 2013. Risk factors for uterine fibroids and quality of life of patients operated on for uterine fibroids. Maternal and child health 2(22):36-41.

15. Makris N., Vomvolaki E., Partsinevelos G.et al. The effect of hysterectomy on sexuality and psychological changes. The European Journal of Contraception and Reproductive Health Care March 2006;11(1):23–27. https://doi.org/10.1080/13625180500430200; PMid:16546813

16. Roseske N. C. Hysterectomy and other gynecological surgeries: a psychological view // Women’s place in medical and psychological interfaces. – 2007. – Vol. 1. – P. 172–180.