Modern Pediatrics. Ukraine. 5(109): 19-23. doi 10.15574/SP.2020.109.19
Боярчук О. Р., Міщанчук В. А.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Боярчук ОР, Міщанчук ВА. (2020). Оцінка факторів впливу на ставлення батьків до імунопрофілактики. Сучасна педіатрія. Україна. 5(109): 19–23. doi 10.15574/SP.2020.109.19.
Стаття надійшла до редакції 13.05.2020 р.; прийнята до друку 09.09.2020 р.

Незважаючи на індивідуальну та суспільну користь заходів імунопрофілактики, рівень відмов від вакцинації залишається стабільно високим. Існує багато факторів впливу на прихильність батьків до вакцинації. Більшість цих факторів спричинені некоректною інформацією щодо імунопрофілактики.
Мета — вивчити ступені прихильності батьків до імунопрофілактики та фактори, які потенційно можуть впливати на цей рівень; порівняти причини відмови від вакцинації, виявлені в цьому дослідженні і проведеному у 2015 р.
Матеріали та методи. На основі опитування 82 батьків здорових і хворих дітей встановлено рівень прихильності до вакцинації, фактори впливу на цей показник і джерела інформації, якими найчастіше користувалися батьки для отримання знань щодо імунопрофілактичних заходів. Опитування здійснено методом анкетування за допомогою самостійно розробленої анкети.
Результати та висновки. Встановлено, що позитивне ставлення до вакцинації спостерігалося у 63,4% респондентів, негативне — у 6,1%, невизначене — у 30,5%. Серед факторів, що привели до відмови батьків від проведення щеплень, домінуючими виявилися страх побічних реакцій та недовіра до виробників вакцин, іншими важливими факторами були релігійні переконання і наявність хибних протипоказань до вакцинації. Батьки, які користувалися інформацією, отриманою від особистого лікаря, як основним джерелом значно частіше виявляли прихильність до вакцинації. За результатами порівняння цього дослідження з аналогічною роботою 2015 р. виявлено позитивні тенденції у ставленні до окремих імунобіологічних препаратів, а структура причин відмови від вакцинації залишилася стабільною. Освітньо_просвітницькі заходи, особливо спрямовані на первинну ланку охорони здоров'я, можуть підвищити рівень прихильності батьків до імунопрофілактичних заходів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених в роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вакцинація, імунопрофілактика, первинна профілактика, попередження захворювань.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абатуров ОЄ, Сєдунова ОВ, Агафонова ОО. (2015). Ставлення медичних працівників до імунопрофілактики й ефективність проведення ними санітарно-просвітницької роботи з питань активної імунізації серед населення. Здоров'я дитини. 1: 65–68.

2. Антонова НА, Ерицян КЮ, Дубровский РГ. (2014). Отказ от вакцинации: качественный анализ биографических интервью. Теория и практика общественного развития. 20: 208–211.

3. Боярчук ОР, Сагаль ІР, Гаріян ТВ. (2015). Фактори впливу на формування прихильності населення до імунізації. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 11–14.

4. Carrillo–Marquez M, White L. (2013). Current controversies in childhood vaccination. South Dakota Medicine. Spec no: 46–51.

5. Чернишова ЛІ, Лапій ФІ, Волоха АП, Бондаренко АВ, Степановський ЮС, Гільфанова АМ. (2019). Імунопрофілактика інфекційних хвороб. Київ: Медицина: 320.

6. Ginglen JG, Doyle MQ. (2020). Immunization. StatPearls Publishing. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459331/.