Paediatric surgery.Ukraine.2020.2(67):29-35; doi 10.15574/PS.2020.67.29
Годік О. С.¹, Вороняк Д. І.^1,2, Коломоєць І. В.², Трембач Л. О.², Янович Л. Є.², Дубровін О. Г.^1
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Для цитування: Годік ОС, Вороняк ДІ, Коломоєць ІВ, Трембач ЛО та інш. (2020). Оцінка ендоскопічних та хірургічних методів лікування допечінкової форми портальної гіпертензії у дітей. Хірургія дитячого віку. 2(67): 29-35; doi 10.15574/PS.2020.67.29
Стаття надійшла до редакції 20.02.2020 р., прийнята до друку 03.06.2020 р.

Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії (ПГ) у дітей дають змогу досягти стійкого ефекту в профілактиці кровотеч із варикозно розширених вен (ВРВ) та зниженні тиску в портальній системі. Дискутабельним залишається питання щодо можливості поєднання методів ендоскопічного та хірургічного лікування з метою підвищення ефективності профілактики кровотеч із ВРВ при ПГ у дітей.
Мета: визначити оптимальну тактику профілактичного лікування кровотеч із ВРВ у дітей із допечінковою формою ПГ.
Матеріали і методи. Дизайн дослідження – ретроспективне когортне. Були проаналізовані дані 84 пацієнтів з ПГ, які обстежувалися та лікувалися протягом 2016–2019 рр. у НДСЛ «ОХМАТДИТ». У дослідження увійшли пацієнти віком до 18 років з допечінковою формою ПГ та наявністю ВРВ стравоходу та шлунка із загрозою кровотечі з них. Відповідно до обраного методу профілактичного лікування було сформовано дві групи – хірургічного та ендоскопічного лікування. Основними змінними дослідження було обрано досягнення ерадикації ВРВ стравоходу та кількість рецидивів кровотеч.
Результати. Були проаналізовані дані 21 пацієнта з групи ендоскопічного профілактичного лікування та 36 – з хірургічного. Виявлено достовірну різницю (р=0,02) показників ступеня ВРВ стравоходу між досліджуваними групами пацієнтів. Однак для показників ступеня ВРВ шлунка, наявності червоних маркерів та ступеня важкості портальної гастропатії достовірної різниці між групами не виявлено (р>0,05). Частота виникнення ускладнень була достовірно вищою у групі хірургічного лікування (р<0,001). Ерадикації ВРВ стравоходу вдалося досягти у 17 (81%) пацієнтів з групи ендоскопічного та у 15 (41,7%) з групи хірургічного лікування. Виявлено, що ерадикація ВРВ стравоходу досягалась частіше у хворих з групи ендоскопічного лікування (р=0,01). Кровотеча після проведеного лікування виникла у 4 (19%) пацієнтів з групи ендоскопічного та у 14 (38,9%) з групи хірургічного лікування. Достовірної різниці показників виникнення кровотечі (р=0,15) залежно від виду обраного лікування не виявлено. Також не було виявлено ніякої істотної різниці для показників рецидиву ВРВ стравоходу (р=0,35) залежно від виду обраного профілактичного лікування.
Висновки. Ендоскопічне профілактичне лікування порівняно з хірургічним може бути ефективнішим щодо ерадикації ВРВ стравоходу (р=0,005). Ендоскопічне лікування має меншу частоту та важкість виникнення післяопераційних ускладнень порівняно з хірургічним лікуванням (р<0,001). Оптимальною тактикою профілактичного лікування допечінкової форми ПГ у дітей є комбінація ендоскопічного та хірургічного методів лікування для досягнення повноти лікування.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: портальна гіпертензія, варикозне розширення вен стравоходу, варикозна кровотеча, порто-системне шунтування, ендоскопічне лігування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вороняк ДІ, Годік ОС, Коломоєць ІВ, Дубровін ОГ. (2019). Ефективність етапного ендоскопічного лігування варикозно розширених вен у дітей з портальною гіпертензією. Клінічна хірургія. 86(10): 24-27. https://doi.org/10.26779/2522-1396.2019.10.24

2. Дубровін ОГ, Годік ОС, Соручан ВП. (2016). Вибір варіантів мезокавального шунтування залежно від особливостей будови спленомезентеріального конфлюенсу у дітей при портальній гіпертензії. Клінічна хірургія.10(891): 55-57. PMID: 30479116

3. Bass LM, Shneider BL, Nathan P. Goodrich LH, Magee JC. (2019). Clinically Evident Portal Hypertension: An Operational Research Definition for Future Investigations in the Pediatric Population. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 6(68): 763-767. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002333; PMid:30908382 PMCid:PMC6534459

4. Beng Hui Ng N, Karthik SV, Aw MM, Quak SH. (2016). Endoscopic Evaluation in Children With End-Stage Liver Disease–Associated Portal Hypertension Awaiting Liver Transplant. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 63: 365-369. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001160; PMid:26863384

5. D’Antiga L, Betalli P, De Angelis P, Davenport M et al. (2015). Interobserver Agreement on Endoscopic Classification of Oesophageal Varices in Children: A Multicenter Study. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 61: 176-181 https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000822; PMid:25883057

6. De Franchis R, Dell’Era A. (2014). Invasive and non-invasive methods to diagnose portal hypertension and esophageal varices. Clinics in Liver Disease. 18: 293-302. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2010.06.004; PMid:20638742

7. De Franchis R. (2010). Revising consensus in portal hypertension: report of the Baveno V Consensus Workshop on methodology of diagnosis and therapy in portal hypertension. J Hepatol. 53: 762-768. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2010.06.004; PMid:20638742

8. Di Francesco F, Grimaldi C, de Ville de Goyet J. (2014). Meso-Rex bypass – a procedure to cure prehepatic portal hypertension: the insight and the inside. J Am Coll Surg.218: e23–e36. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2013.10.024; PMid:24326080

9. Dindo D, Demartines N, Clavien PA. (2004). Classification of surgical complications: a new proposal with evaluation in a cohort of 6336 patients and results of a survey. Ann Surg. 240(2): 205-213. https://doi.org/10.1097/01.sla.0000133083.54934.ae; PMid:15273542 PMCid:PMC1360123

10. Duche M, Ducot B, Ackermann O, Guerin F et al. (2017). Portal hypertension in children: High-risk varices, primary prophylaxis and consequences of bleeding. J of Hepatol. 66: 320-327. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2016.09.006; PMid:27663417

11. Giouleme O, Theocharidou E. (2013). Management of Portal Hypertension in Children with Portal Vein Thrombosis. J Pediatric Gastroenterology Nutr. 57: 419-25. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3182a1cd7f; PMid:23820400

12. Gjeorgjievski М, Cappell MS. (2016). Portal hypertensive gastropathy: A systematic review of the pathophysiology, clinical presentation, natural history and therapy. World J Hepatol.8(4): 231-262. https://doi.org/10.4254/wjh.v8.i4.231; PMid:26855694 PMCid:PMC4733466

13. Itha S, Yachha SK. (2006). Endoscopic outcome beyond esophageal variceal eradication in children with extrahepatic portal venous obstruction. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 42: 196-200 https://doi.org/10.1097/01.mpg.0000189351.55666.45; PMid:16456415

14. Iwakiri Y. (2014). Pathophysiology of portal hypertension. Clinics in Liver Disease; 18: 281-291 https://doi.org/10.1016/j.cld.2013.12.001; PMid:24679494 PMCid:PMC3971388

15. Kang KS, Yang HR, Ko JS, Seo JK. (2013). Long-term Outcomes of Endoscopic Variceal Ligation to Prevent Rebleeding in Children with Esophageal Varices. J Korean Med Sci. 28: 1657-1660. https://doi.org/10.3346/jkms.2013.28.11.1657; PMid:24265531 PMCid:PMC3835510

16. Khanna R, Sarin SK. (2014). Non-cirrhotic portal hypertension – diagnosis and management. Journal of Hepatology. 60(2): 421-441. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2013.08.013; PMid:23978714

17. Ling SC. (2012). Advances in the evaluation and management of children with portal hypertension. Seminars in Liver Disease. 32: 288-297 https://doi.org/10.1055/s-0032-1329897; PMid:23397529

18. Maksoud-Filho JG, Goncalves MEP, Cardoso SR et al. (2009). Long term follow up of children with extrahepatic portal vein obstruction: impact of an endoscopic sclerotherapy program on bleeding episodes, hepatic function, hypersplenism, and mortality. J Pediatr Surg. 44: 1877-83. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2009.02.074; PMid:19853741

19. McCormack TT, Sims J, Eyre-Brook I, Kennedy H et al. (1985). Gastric lesions in portal hypertension: inflammatory gastritis or congestive gastropathy? Gut. 26: 1226-1232 https://doi.org/10.1136/gut.26.11.1226; PMid:3877665 PMCid:PMC1432906

20. Sarin SK, Kumar A. (1989). Gastric varices: profile, classification, and management. Am J Gastroenterol. 84(10): 1244-1249. PMID: 2679046

21. Sarin SK, Sollano JD, Chawla YK et al. (2006). Members of the APASL Working Party on Portal Hypertension. Consensus on extrahepatic portal vein obstruction. Liver Int.26: 512-9 https://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2006.01269.x; PMid:16761994

22. Shneider BL, Bosch J, de Franchis R, Emre SH et al. (2012). Expert Panel of the Children’s Hospital of Pittsburgh of UPMC. Portal hypertension in children: expert pediatric opinion on the report of the Baveno V consensus workshop on methodology of diagnosis and therapy in portal hypertension. Pediatr Transplant.16(5): 426-37. https://doi.org/10.1111/j.1399-3046.2012.01652.x; PMid:22409296

23. Thomas V, Jose T, Kumar S. (2009). Natural history of bleeding after esophageal variceal eradication in patients with extrahepatic portal venous obstruction: a 20 year follow up. Indian J Gastroenterol. 28: 206-11 https://doi.org/10.1007/s12664-009-0086-0; PMid:20425640

24. Thomson M, Tringali A, Dumonceau JM, Tavares M et al. (2017). Paediatric Gastrointestinal Endoscopy: European Society for Paediatric Gastroenterology Hepatology and Nutrition and European Society of Gastrointestinal Endoscopy Guidelines. Pediatr Gastroenerol Hepatol Nutr. 64: 133-53. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001408; PMid:27622898

25. Vittorio J, Orellana K, Martinez M, Ovchinsky N et al. (2019). Partial Splenic Embolization Is a Safe and Effective Alternative in the Management of Portal Hypertension in Children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 6(68): 793-798. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002332; PMid:30908386

26. Zargar SA, Javid G, Khan BA, Shah OJ et al. (2005). Endoscopic ligation versus sclerotherapy in adults with extrahepatic portal venous obstruction: a prospective randomized study. Gastrointest Endosc. 61(1): 58-66. PMID: 15672057, https://doi.org/10.1016/S0016-5107(04)02455-1

27. Zargar SA, Yattoo GN, Javid G et al. (2004). Fifteen-year follow up of endoscopic injection sclerotherapy in children with extrahepatic portal venous obstruction. J Gastroenterol Hepatol.19: 139-45. https://doi.org/10.1111/j.1440-1746.2004.03224.x; PMid:14731122