Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 1(93): 26-36; doi 10.15574/PP.2023.93.26
Марушко Р. В.¹, Гойда Н. Г.², Дудіна О. О.¹, Марушко Т. Л.^1
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ
²Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Марушко РВ, Гойда НГ, Дудіна ОО, Марушко ТЛ. (2023). Оцінка ефективності перинатальної допомоги в Україні. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(93): 26-36; doi 10.15574/PP.2023.93.26.
Стаття надійшла до редакції 30.11.2022 р.; прийнята до друку 13.03.2023 р.

В умовах політичних змін, збільшення соціальної неоднорідності суспільства, високої диференціації населення за рівнем прибутків, агресивної війни Росії проти України, пандемії  COVID-19, трансформації сфери охорони здоров’я найбільш уразливими групами населення стають жінки в період вагітності і пологів та новонароджені. Ефективне формування і підтримка здоров’я матерів та новонароджених можливі лише за наявності ефективних систем охорони здоров’я.
Мета – провести аналіз та оцінку інтегральної ефективності перинатальної допомоги в Україні на загальнодержавному та регіональному рівнях.
Матеріали та методи. Проведено комплексний аналіз регіональних особливостей і оцінку  основних показників перинатальної допомоги в Україні у 2017, 2021 рр. за даними ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України»,  перинатального аудиту за методикою Всесвітньої організації охорони здоров’я «MATRIX – BABIES». Для оцінки інтегральної ефективності перинатальної допомоги використано модифіковану модель кінцевих результатів. Застосовано методи системного підходу, порівняльного аналізу, бібліографічний, статистичної обробки даних.
Результати. Проведене на популяційному рівні суцільне дослідження інтегральної ефективності діяльності перинатальної допомоги на загальнодержавному та регіональному рівнях засвідчило достатній (вищий за середній) рівень досягнення результатів (коефіцієнт комплексної оцінки (ККО) – 0,77 у 2017 р. і 0,73 у 2021 р.) при високому рівні коефіцієнта досягнення нормативних значень компонентів ресурсів (0,82 і 0,86) і діяльності (0,76 і 0,77, відповідно), що, імовірно, зумовлено переорієнтацією діяльності закладів та установ перинатальної допомоги на доказові медико-організаційні технології. Негативний тренд ККО перинатальної допомоги за 2017-2021 рр. (темп убутку – 5,19%) зумовлений зниженням коефіцієнта досягнення нормативного значення компонента результативності з 0,79 до 0,64 за рахунок стрімкого зростання рівня материнської смертності з 12,5 до 42,5 на 100 тис. народжених живими та збільшення кровотеч у послідовому і післяродовому періодах з 7,1 до 8,9 на 1000 пологів, відповідно, що, імовірно, може бути пов’язано з пандемією COVID-19.
Зміни ККО інтегральної ефективності регіональних систем перинатальної допомоги в Україні у 2021 р. порівняно з 2017 р. відбулися у бік зменшення на переважній більшості (15) територій (при найвищих темпах зменшився рівень ККО (темп убутку – 19,05-15,0%) у Житомирській, Дніпропетровській, Запорізькій і Полтавській областях), у бік збільшення – на 9 територіях (при найвищих темпах збільшився рівень ККО (темп приросту – 9,37-7,58%) у Закарпатській, Чернівецькій і Волинській областях), при стабілізації цього показника в Рівненській області.
Лідерами інтегральної ефективності перинатальної допомоги (І група) з високим рівнем коефіцієнта досягнення результатів (ККО≥0,80), що свідчить про достатньо ефективну діяльність перинатальної служби регіонів, стали м. Київ, Тернопільська, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька області. До ІІ групи регіонів із вищим за середній рівень ККО (0,7-0,79), що потребує посилення окремих компонентів діяльності закладів і установ перинатальної служби, увійшли 13 регіонів. Аутсайдерами інтегральної ефективності перинатальної допомоги (ІІІ група регіонів із середнім рівнем ККО (0,6-0,69), що потребують прийняття управлінських рішень з питань ефективнішої діяльності закладів і установ перинатальної служби, стали 7 територій (Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Полтавська і Херсонська області).
Висновки. Інтегральна оцінка ефективності перинатальної допомоги дає змогу визначити ефективність управлінських дій у сфері забезпечення доступності та якості перинатальної допомоги, своєчасно реагувати на зміни в макро- і мікросередовищі. Враховуючи, що модель інтегральної оцінки ефективності перинатальної допомоги має динамічні властивості, надалі в міру трансформації сфери охорони здоров’я, досягнення нормативних значень окремих показників комплексної оцінки передбачається їхній перегляд.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інтегральна оцінка, перинатологія, вагітність, пологи, новонароджені, мертвонароджуваність, перинатальна смертність, материнська смертність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Лапшин ВФ, Марушко РВ, Дудіна ОО, Бондаренко НЮ. (2020). Сучасний стан репродуктивного потенціалу жінок України. Репродуктивна ендокринологія. 53: 9-18.

2. Дудіна ОО, Слабкий ГО, Дудник СВ. (2019). Комплексна оцінка діяльності закладів та установ перинатальної допомоги. Методичні рекомендації. К.: 34.

3. Grshybowskyj JL, Smiianov VA, Myronyuk JV et al. (2019). Ten Indicators Which Characterize Medical-Demographic Processes in Adjacent Regions of Ukraine and Poland. Wiadomości Lekarskie. 72 (5; 1): 868-876. https://doi.org/10.36740/WLek201905126; PMid:31175787

4. Калиниченко ДО. (2019). Кількісна оцінка репродуктивного потенціалу жінок раннього фертильного віку. Довкілля та здоров’я. 3: 11-16.

5. Марушко РВ, Дудіна ОО, Марушко ТЛ. (2022). Репродуктивні втрати в Україні: сучасна ситуація. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1 (89): 5-10. https://doi.org/10.15574/PP.2022.89.5.

6. МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». (2018). Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2017 рік. Київ: МВЦ «Медінформ»: 458.

7. МОЗ України, ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України». (2022). Стан здоров’я жіночого населення в Україні за 2021 роки (за територіями, що підконтрольні Україні). Київ.

8. МОЗ України, ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України». (2022). Моніторинг якості надання медичних послуг під час реформування акушерсько-педіатричної допомоги населенню України у закладах охорони здоров’я, що перебувають у сфері управління МОЗ України. Аналітично-статистичний довідник протягом 12 місяців 2017-2021 років. Київ.

9. Сегида Е. (2020). Структурно-динамические особенности рождаемости в Украине в ХХІ веке. Могилевский меридиан. 21; 1-2 (49-50): 21-26.

10. Слабкий ГО, Дудіна ОО, Дудник СВ. (2019). Комплексна оцінка діяльності закладів перинатальної допомоги України. Україна. Здоров’я нації. 1 (54): 79-87.

11. Цвігун ІА. (2013). Демографічна безпека України та напрями її регулювання (монографія). Кам’янець-Подільський. Видавець ПП Зволейко Д.Г.: 400.

12. Zhylka NJ, Myronjuk IS, Slabkyi GO. (2018). Characteristics of Some Indicators of Reproductive Health of the Female Population of Ukraine. Wiadomości Lekarskie (Poland). LXXI; 9: 1803-1808.