SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.7(79):37-40; doi 10.15574/SP.2016.79.37 

Оцінка ефективності модифікованого етіопатогенетичного лікування токсокарозної інвазії у дітей з ураженням дихальної системи 

Дралова О. А., Усачова О. В.

Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна 

Мета: оцінити клініколабораторну ефективність застосування у якості патогенетичного лікування токсокарозної інвазії у дітей з ураженням дихальної системи комбінованого препарату, який містить діоксид кремнію та лактулозу.

Пацієнти і методи. Під спостереженням було 20 дітей віком від 1 до 17 років з ураженням дихальної системи та наявністю токсокарозної інвазії. Усі діти отримали етіопатогенетичне лікування препаратами альбендазолу 10 мг/кг 10–14 днів та комбінованого засобу, що містить діоксид кремнію та лактулозу. Дітям проводили загальноприйняті клінічні і лабораторні обстеження, а також визначення рівнів інтерлейкінів 1β, 5, 6 до та після лікування (на 14–21 день). Контрольну групу склали 20 умовноздорових дітей, без ураження дихальної системи та токсокарозу.

Результати. До лікування у дітей поряд з ураженням дихальної системи була наявна екзантема (10 дітей — 50%), підвищення температури тіла (8(40%)), задишка (3(15%)), лімфаденопатія (7(35%)) та абдомінальний синдром (4(20%)), збільшення печінки (4(20%)) та селезінки (2(10%)). До лікування реєструвалися лейкоцитоз, прискорення ШОЕ та збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів. На 14 день поодинокі елементи екзантеми та підвищення температури тіла (37,3°С) залишились у однієї дитини; прояви бронхообструктивного синдрому зменшились наприкінці першого тижня лікування. Лімфаденопатія залишилась у 4 (20%) дітей, гепатомегалія — у 2 (10%) хворих. На 21 день лікування зареєстрували зменшення кількості лейкоцитів до норми, ШОЕ та паличкоядерних нейтрофілів. Результатом комбінованої етіопатогенетичної терапії стало досягнення показників ІЛ 1β рівня умовноздорових дітей та зниження вмісту ІЛ6.

Висновки. Ураження дихальної системи при токсокарозній інвазії частіше перебігає із синдромом екзантеми, виразним інтоксикаційним та респіраторним синдромом. Після проведеної комбінованої етіопатогенетичної терапії з додатковим використанням препарату, що містить діоксид кремнію та лактулозу, відбувається зростання рівня ІЛ5, а зниження рівня прозапальних інтерлейкінів 1β та 6 вказує на припинення надмірної запальної відповіді в організмі, що проявляється швидким нівелюванням інтоксикаційного, абдомінального синдромів та нормалізацією лабораторних показників.

Ключові слова: діти, ураження дихальної системи, токсокарозна інвазія, клініка, діагностика, лікування.

Література:

1. Авдюхина Т. И. Современный взгляд на проблему гельминтозов у детей и эффективные пути ее решения / Т. И. Авдюхина, Т. Н. Константинова, М. Н. Прокошева // Лечащий врач. — 2004. — № 1. — С. 24—29.

2. Бабак О. Я. Роль и место тканевых паразитозов в патологии человека / О. Я. Бабак // Медична газета Здоров`я України. — 2007. — № 7/1. — С. 43—44.

3. Боднарчук В. О. Контрольованість бронхіальної астми у дітей, інфікованих токсокарами: наскільки можливою вона є сьогодні / В. О. Боднарчук // Современная педиатрия. — 2010. — № 4 (32). — С. 58—61.

4. Васюкова М. М. Тактика лікаря щодо діагностики та лікування токсокарозу у дітей / М. М. Васюкова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2005. — № 5. — С. 49—52.

5. Ворожбит О. Б. Імунологічні особливості токсокарозу / О. Б. Ворожбит, Р. Ю. Грицко // Клиническая иммунология. Аллергология. Инфектология. — 2010. — № 1 (30). — С. 59—61.

6. Дралова А. А. Некоторые клинико-цитокиновые особенности течения рекуррентных заболеваний дыхательной системы у детей на фоне токсокарозной инвазии / А. А. Дралова, Е. В. Усачева // Georgian Medical News. Тбилиси5Нью5Йорк. — 2015. — № 12 (249). — С. 62—67.

7. Кузнецов С. В. Эффективность энтеросорбента белый уголь в комплексной терапии гельминтозов у детей / С. В. Кузнецов // Здоровье ребенка. — 2010. — № 4 (25). — С. 15—18.

8. Лембрик І. С. Токсокароз у дітей: поширеність, особливості клініки, діагностики, лікування / І. С. Лембрик, Г. Б. Матейко, Л. І. Андрусишин // Дитячий лікар. — 2013. — № 1 — С. 44—46.

9. Машіка В. Ю. Діагностика токсокарозу у дітей / В. Ю. Машіка // Науковий вісник Ужгородського університету. — 2009. — Вип. 36. — С. 53—55.

10. Паразитарные инвазии в практике врача5педиатра / И. Б. Ершова, А. А. Мочалова, С. Н. Черкасова [и др.] // Здоровье ребенка. — 2007. — № 2 (5). — С. 19—24.

11. Усачова О. В. Деякі особливості лабораторних показників крові дітей з ураженням дихальної системи на тлі токсокарозної інвазії / О. В. Усачова, О. А. Дралова // Актуальні проблеми сучасної медицини : вісник Української медичної стоматологічної академії. — 2014. — Т. 14, вип. 3 (47). — С. 128—132.

12. Analysis of serum cytokine with chronic cough assotiated with Toxocara canis infection / D. Nagy, O. Bede, J. Danka [et al.] // Parasite Immunol. — 2012. — Vol. 34 (12). — P. 581—588. https://doi.org/10.1111/pim.12010; PMid:23009389

13. Carvalho E. A. Toxocariasis: visceral larva migrans in children / E. A. Carvalho, R. L. Rocha // J. Pediatr. — 2011. — Vol. 87. — P. 10—15. https://doi.org/10.2223/jped.2074

14. Fillaux J. Laboratory diagnosis of human toxocariasis / J. Fillaux, J. F. Magnaval // Vet Parasitol. — 2013. — Vol. 193. — P. 327—336. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2012.12.028; PMid:23318165