Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 2(138): 80-85. doi: 10.15574/SP.2024.138.80

Насибова С. Н., Гаджиєва A. С.
Науково-дослідний інститут педіатрії імені К. Фараджевої, м. Баку, Азербайджан

Для цитування: Nasibova SN, Gadzhieva AS. (2024). Assessment of anthropometric measurements of premature children with physical developmental delays at preschool age. Modern Pediatrics. Ukraine. 2(138): 80-85. doi: 10.15574/SP.2024.138.80.
Стаття надійшла до редакції 02.01.2024 р., прийнята до друку 12.03.2024 р.

Оцінка росту і розвитку дітей дуже важлива для педіатрів, оскільки затримка в даній галузі має соціально-економічне значення, а лікування потребує великих витрат.
Мета – оцінити антропометричні показники дітей, які народилися недоношеними, із затримкою фізичного розвитку в дошкільному віці.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне та проспективне дослідження. До дослідження залучено 108 дітей. Дітей поділено на 3 групи – основну, групу порівняння та контрольну. Середній вік дітей основної групи становив 3,9±0,20 року, групи порівняння – 4,2±0,19 року, контрольної групи – 4,1±0,15 року. Основну групу (I група, n=57) поділено на 2 підгрупи: до підгрупи IА увійшло 45 дітей, які народилися з масою тіла, що відповідає гестаційному віку, до підгрупи IB – 12 дітей, які народилися з низькою масою тіла для гестаційного віку. Групу порівняння (II група; n=31) також поділено на 2 підгрупи: до підгрупи IIА увійшло 26 дітей, які народилися з масою тіла, що відповідає гестаційному віку, до підгрупи IIB – 5 дітей, які народилися з низькою масою тіла для гестаційного віку. До контрольної групи увійшло 20 недоношених дітей, які народилися в терміні гестації 29-36 тижнів, мали відносно задовільний перебіг антенатального та інтранатального періоду і не мали затримки фізичного розвитку. Оцінку фізичного розвитку виконано на підставі антропометричних показників – вимірювання зросту, маси тіла.
Результати. 57% дітей, які брали участь в обстеженні, становили хлопчики, 43% – дівчатка. При цьому 37% дітей із затримкою фізичного розвитку народилися від 1-ї вагітності, 44,3% – від 2-ї вагітності, 18,7% – від 3-ї вагітності. Під час аналізу даних виявляли різницю в показниках росту (р=0,0002) і між показниками маси тіла (р=0,0006). В основній групі діти, народжені з низькою масою тіла для гестаційного віку, мали більш виражену затримку росту, а в групі порівняння діти, народжені передчасно, відрізнялися від доношених більш значущою затримкою росту.
Висновки. У результаті проведеного дослідження виявлено, що діти, народжені з низькою для гестаційного віку масою тіла, за масою тіла та зростом відрізняються від дітей, народжених із масою, що відповідає гестаційному віку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено Локальним етичним комітетом зазначеного в роботі закладу. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: недоношена дитина, дитина з низькою масою для гестаційного віку, затримка фізичного розвитку, антропометричні показники, дошкільний вік.

ЛІТЕРАТУРА

1. Albertsson-Wikland K, Karlberg J. (1997). Postnatal growth of children born small for gestational age. Acta Paediatr. Suppl. 423: 193-195. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.1997.tb18413.x; PMid:9401571

2. Andersson NW, Skov L, Andersen JT. (2021). Evaluation of topical corticosteroid use in pregnancy and risk of newborns being small for gestational age and having low birth weight. JAMA Dermatol. 157(7): 788‐795. https://doi.org/10.1001/jamadermatol.2021.1090; PMid:33950165 PMCid:PMC8100914

3. Chen WW, Liu HX, Liu J et al. (2019). Etiology and genetic diagnosis of short stature in children. Zhongguo dang dai er ke za zhi. 21(4): 381-386.

4. Collett-Solberg PF, Ambler G, Backeljauw PF et al. (2019). Diagnosis, genetics, and therapy of short stature in children: a growth hormone research society international perspective. Hormone Res Paediatr. 92(1): 1-14. https://doi.org/10.1159/000502231; PMid:31514194 PMCid:PMC6979443

5. Finken MJJ, Van Der Steen M, Smeets CCJ et al. (2018). Children born small for gestational age: differential diagnosis, molecular genetic evaluation, and implications. Endocr Rev. 39(6): 851‐894. https://doi.org/10.1210/er.2018-00083; PMid:29982551

6. Ghajar LD, DeBoer MD. (2019). Environmental and birth characteristics as predictors of short stature in early childhood. Acta Paediatrica. 108: 954-960. https://doi.org/10.1111/apa.14617; PMid:30326155

7. Griffin IJ, Lee HC, Profit J, Tancedi DJ. (2015). The smallest of the small: short-term outcomes of profoundly growth restricted and profoundly low birth weight preterm infants. J. Perinatol. 35(7): 503-510. https://doi.org/10.1038/jp.2014.233; PMid:25590218

8. Sisley S, Trujillo MV, Khoury J, Backeljauw P. (2013). Low incidence of pathology detection and high cost of screening in the evaluation of asymptomatic short children. Journal of Pediatrics. 163: 1045-1051. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2013.04.002; PMid:23706358 PMCid:PMC3786014

9. Villar J, Cheikh Ismail L, Victora CG et al. (2014). International standards for newborn weight, length, and head circumference by gestational age and sex: the Newborn Cross-Sectional Study of the INTERGROWTH-21st project. Lancet. 384(9946): 857‐868. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)60932-6; PMid:25209487