- Оцінка адаптаційно-компенсаторних можливостей дівчат із розладами менструальної функції
Оцінка адаптаційно-компенсаторних можливостей дівчат із розладами менструальної функції
Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 4(132): 56-61. doi 10.15574/SP.2023.132.56
Диннік В. О.1, Диннік О. О.2, Верхошанова О. Г.1, Гавенко Г. О.1
1ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
2Харківський національний медичний університет, Україна
Для цитування: Диннік ВО, Диннік ОО, Верхошанова ОГ, Гавенко ГО. (2023). Оцінка адаптаційно-компенсаторних можливостей дівчат із розладами менструальної функції. Сучасна педіатрія. Україна. 4(132): 56-61. doi 10.15574/SP.2023.132.56.
Стаття надійшла до редакції 11.02.2023 р., прийнята до друку 16.05.2023 р.
На тривалість і регулярність менструального циклу впливає багато факторів, у тому числі психосоціальний стрес, який може призводити до активації гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи.
Мета – оцінити рівні стресових гормонів кортизолу, інсуліну (ІРІ), пролактину (ПРЛ), індексу кортизол/інсулін (К/Ін) у дівчат-підлітків із розладами менструальної функції.
Матеріали та методи. Обстежено 177 дівчат віком 12-17 років із порушеннями менструальної функції (87 – з аномальними матковими кровотечами (АМК), 90 – з олігоменореєю (ОМ)). Групу порівняння становили 57 дівчат того ж віку з нормальним менструальним циклом, обстежених у ранню фолікулярну фазу.
Для визначення рівня адаптивних можливостей організму виміряно вміст кортизолу, ІРІ, ПРЛ у сироватці крові натщесерце за допомогою імуноферментного методу. Усі гормони визначено згідно з інструкціями до наборів. Обчислено коефіцієнт К/Ін.
Результати. У дівчат із порушеннями менструальної функції виявлено три типи реакції з боку надниркових залоз, які виражалися в підвищенні рівня кортизолу понад 75 і 90 перцентилів, зниженні (нижче 10 перцентилів) та коливаннях його в межах фізіологічних значень. При значеннях кортизолу понад 90 перцентилів середній рівень глюкози, ІРІ та НОМА в дівчат-підлітків з ОМ не відрізнявся від нормативних значень, а у хворих на АМК ці показники були значно вищими, ніж у підлітків з ОМ. Співвідношення К/Ін у дівчат з ОМ в 1,8 раза перебільшувало аналогічний показник у підлітків з АМК (p<0,04) і було трохи більшим, ніж у групі порівняння (групу порівняння становили 57 дівчат того ж віку з нормальним менструальним циклом, обстежених у ранню фолікулярну фазу), що свідчить про задовільну реакцію переносимості стресу. За АМК цей коефіцієнт знижувався, що може вказувати на виснаження адаптаційних можливостей організму. Така ж ситуація простежувалася і при підвищенні кортизолу понад 75 перцентилів. При рівні кортизолу в межах фізіологічних значень вміст глюкози і ІРІ теж не виходив за межі нормативних коливань. Коефіцієнт напруги (співвідношення К/Ін) не мав суттєвої різниці залежно від типу порушень і був значно зниженим. Відсутність змін вмісту кортизолу та ІРІ в сироватці крові у відповідь на появу розладів менструальної функції може свідчити про певну нестійкість щодо розвитку захисних реакцій організму дівчат-підлітків із розладами менструацій.
Висновки. Виявлені зміни вмісту кортизолу, ІРІ, К/Ін та ПРЛ як маркерів неспецифічної стрес-реакції в структурі адаптаційної відповіді при розладах менструальної функції несуть додаткову інформацію про порушення адаптації до стресу та стан компенсаторних можливостей організму дівчинки, розширюють уявлення про патогенетичні механізми цих розладів і можуть бути використані як під час оцінювання стану адаптації, так і під час розроблення відповідних профілактичних стратегій.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: порушення менструальної функції, дівчата-підлітки, адаптаційно-компенсаторні можливості, кортизол, інсулін, пролактин, коефіцієнт напруги.
ЛІТЕРАТУРА
1. Arum VRS, Yuniastuti A, Kasimi OW. (2019). The relationship of nutritional status, physical activity, stress, and menarche to menstrual disorder (Oligomenorrhea). Public Health Perspective Journal. 4 (1): 37-47.
2. Azhary JMK, Leng LK, Razali N, Sulaiman S, Wahab AVA, Adlan ASA, Hassan J. (2022). The prevalence of menstrual disorders and premenstrual syndrome among adolescent girls living in North Borneo, Malaysia: a questionnaire-based study. BMC Womens Health. 13; 22 (1): 341. https://doi.org/10.1186/s12905-022-01929-1; PMid:35964024 PMCid:PMC9375346
3. Bielykh O. (2021). Stress response and state of cognitive functions in the perioperative period in elderly patients during laparoscopic cholecystectomy. ScienceRise: Medical Science. 1 (40): 34-39. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.224892
4. Диннік ВО. (2017). Сучасні тренди часу статевого розвитку дівчат. Журнал Національної академії медичних наук України. 23; 1-2: 122-128. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2017_23_1-2_15.
5. Hibina KP, Roshini KN, Andrews MA. (2020). Common menstrual disorders in adolescent girls attending a tertiary care center. International journal of reproduction, contraception, obstetrics and gynecology. 9; 3: 1164-1169. URL: http://www.ijrcog.org/index.php. https://doi.org/10.18203/2320-1770.ijrcog20200894
6. Itriyeva K. (2022). The normal menstrual cycle. Curr Probl Pediatr Adolesc Health Care. 52 (5): 101183. Epub 2022 May 6. https://doi.org/10.1016/j.cppeds.2022.101183; PMid:35527220
7. Халимончик В, Клигуненко О. (2019). Влияние компонентов анестезии на динамику маркеров стресса в гинекологической лапароскопической хирургии. Медицинские перспективы. 24; 3: 33-39. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.3.181876.
8. Kim J, Whitcomb BW, Kwan B, Zava D, Sluss PM, Dietz A et al. (2021). Psychosocial stress and ovarian function in adolescent and young adult cancer survivors. Human Reproduction. 36; 2: 405-414. https://doi.org/10.1093/humrep/deaa313; PMid:33279981 PMCid:PMC7829546
9. Liang Z, Xu C, Fan YN, Liang ZQ, Kan HD, Chen RJ et al. (2020). Association between air pollution and menstrual disorder outpatient visits: A time-series analysis. Ecotoxicol Environ Saf. 1; 192: 110283. Epub 2020 Feb 12. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2020.110283; PMid:32061980
10. Лизогуб МВ. (2018). Динаміка кортизол-інсулінового коефіцієнту та індексу інсулінорезистентності у пацієнтів під час оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Український журнал медицини, біології та спорту. 3; 7 (16): 117-121. https://doi.org/10.26693/jmbs03.07.117.
11. Maurya P, Meher T, Muhammad T. (2022). Relationship between depressive symptoms and self-reported menstrual irregularities during adolescence: evidence from UDAYA, 2016. BMC Public Health. 14; 22 (1): 758. https://doi.org/10.1186/s12889-022-13196-8; PMid:35422014 PMCid:PMC9011997
12. Munro MG, Balen AH, Cho SH, Critchley HOD, Díaz I, Ferriani R et al. (2022). The FIGO ovulatory disorders classification system. Human Reproduction. 3 (10): 2446-2464. https://doi.org/10.1093/humrep/deac180; PMid:35984284 PMCid:PMC9527465
13. Munro MG, Critchley HOD, Fraser IS. (2018). The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes of abnormal uterine bleeding in the reproductive years. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 143; 3: 393-408. https://doi.org/10.1002/ijgo.12666; PMid:30198563
14. Sasikala A. (2021). Assess the prevalence and factors related to menstrual disorders among adolescent girls. TNNMC Journal of Obstetrics and Gynaecological Nursing. 9; 2: 8-12.
15. Шевченко АО. (2018). Зміни вмісту прогестерону, інсуліну та кортизолу під впливом лікування у вагітних із загрозою передчасних пологів в умовах хронічного стресу. Запорожский медицинский журнал. 20; 3: 334-338. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2018.3.130826.
16. Talekar VC, Singh M, Kamble K. (2021). Impact of menstrual disorders on health of adolescent girls: a systematic review. Uttar pradesh journal of zoology. 42; 14: 67-76. URL: https://www.mbimph.com/index.php/UPJOZ/article/view/2265.
17. Yaşa C, Uğurlucan FG. (2020). Approach to Abnormal Uterine Bleeding in Adolescents. J Clin Res Pediatr Endocrinol. 6; 12 (l1): 1-6. https://doi.org/10.4274/jcrpe.galenos.2019.2019.S0200; PMid:32041387 PMCid:PMC7053441
