• Оцінювання рівня окремих факторів ендотеліальної дисфункції, їхня інформаційна цінність як маркерів прогнозування розвитку плацентарної недостатності у жінок з локальним непрогресуючим відшаруванням нормально розташованої плаценти 
ua До змісту

Оцінювання рівня окремих факторів ендотеліальної дисфункції, їхня інформаційна цінність як маркерів прогнозування розвитку плацентарної недостатності у жінок з локальним непрогресуючим відшаруванням нормально розташованої плаценти 

HEALTH OF WOMAN.2015.4(100):112–114; doi 10.15574/HW.2015.100.112 

Оцінювання рівня окремих факторів ендотеліальної дисфункції, їхня інформаційна цінність як маркерів прогнозування розвитку плацентарної недостатності у жінок з локальним непрогресуючим відшаруванням нормально розташованої плаценти 
 

Римарчук М. І., Макарчук О. М.

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» 
 

На сьогодні залишається недостатньо вивченою роль судинного ендотелію, вазоактивних факторів у розвитку і перебігу гестаційних ускладнень при локальному непрогресуючому відшаруванні плаценти та хоріона. В основу дослідження покладено обстеження 80 жінок з діагностованим передчасним відшаруванням хоріона в І триместрі вагітності. Якісне визначення рівнів нейроспецифчної енолази та судинно-ендотеліального фактора росту в сироватці крові вагітних дозволяє оцінити ступінь дизадаптації фетоплацентарного комплексу та прогнозувати тяжкість можливих перинатальних наслідків. Проведені дослідження встановили, що у вагітних з групи ризику (перша дослідна група) щодо розвитку плацентарної дисфункціїї відзначається неадекватно знижена продукція судинно-ендотеліальних факторів росту. Крім того, дослідження динаміки зростання синтезу нейроспецифічної енолази в процесі гестації продемонструвало появу високих показників даного нейротрансмітера у пацієнток дослідних груп уже в середині ІІ та на початку ІІІ триместру вагітності з подальшим динамічним його підвищенням в процесі маніфестації клінічних ознак даного гестаційного ускладнення Рівень судинно-ендотеліального фактора росту та нейроспецифічної енолази в сироватці крові можуть бути як раннім прогностичним маркером, що характеризує початкові ознаки порушення інвазії трофобласта, так і прогностичним трансмітером, що виявляється задовго до клінічної маніфестації гестаційних ускладнень та розвитку плацентарної дисфункції. 
 

Ключові слова: локальне відшарування плаценти та хоріона, плацентарна дисфункція, нейроспецифічна енолаза, судинно-ендотеліальний фактор росту. 
 

Література: 

1. Кравченко ОВ, Юр’єва ЛМ. 2007. Аналіз факторів ризику передчасного відшарування нормально розташованої плаценти. Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К, Інтермед:365–366.

2. Загородня ОС. 2008. Нові аспекти патогенезу та прогнозування передчасного відшарування нормально розташованої плаценти: автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.01. Національний медичний ун-т ім. О.О. Богомольця. К:18.

3. Лакатош ВП, Леуш СС, Венцківська ІБ, Загородня ОС, Мельник ММ. 2008. Гістологічні зміни плацент при передчасному їх відшаруванні та інших ускладненнях вагітності з огляду на спільні відмінні риси патогенезу. Здоровье женщины 1:51–56.

4. Шадлун ДР. 2002. Прогнозування та профілактика перинатальних втрат: Автореф. дис. д. мед. наук: 14.01.01. МОЗ України. Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика. К:36.

5. Сопко НІ. 2003. Рання діагностика плацентарної недостатності у вагітних жінок групи високого ризику та її клінічне значення: Автореф. дис. д. мед. наук: 14.01.01. Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. К:34.

6. Булик ТС. 2013. Профілактика плацентарної дисфункції у вагітних з ожирінням з урахуванням генетичних предиктів: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01. Держ. мед. ун-т МОЗ України, Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України: 21.

7. Бесєдін ВМ, Фартушок ТВ. 2005. Дослідження рівня гормонів фетоплацентарного комплексу в жінок із ризиком внутрішньоутробного інфікування. Вісник наукових досліджень 2:42–43.

8. Зайнулина МС. 2005. Маркеры дисфункции ендотелия и тромбофилии в диагностике преждевременной от слойки нормально расположенной плаценты. Журналь акушерства и женских болезней 2;LIV:9–16.

9. Петрищев НН, Власов ТД. 2003. Физиология и патофизиология ендотелия. В сб.: Дисфункция ендотелия. Причины, механизмы, фармакологическая коррекция. Под ред. НН Петрищева. СПб:4–38.

10. Головченко ЮИ, Трещинская МА. 2008. Обзор современных представлений об ендотелиальной дисфункции. Cons. med.Ukr. 11:38–40.

11. Xiao XM, Li LP. 2005. L-Arginine treatment for asymmetric fetal growth restriction. Int. J. Gynaecol. Obstet. 88(1):15–18.

12. Rytlewski K, Olszanecki R, Lauterbach R et al. 2006. Efects of oral L- arginine on the fetal condition and neonatal outcome in preeclampsia: a preliminary report. Basic Clin. Pharmacol. Toxicol. 99(2):146–152.