HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):76–79; doi 10.15574/HW.2016.109.76 
 

Оцінювання інтенсивності больового синдрому у жінок після кесарева розтину 
 

Кульчицький Д. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 
 

Мета дослідження: оцінювання інтенсивності післяопераційного больового синдрому у жінок, що були розроджені шляхом кесарева розтину.

Матеріали та методи. Пацієнтки були розподілені на дві групи залежно від методики проведення операції. Основну (І) групу склали 37 жінок, яким кесарів розтин виконували за методикою із застосуванням аргоноплазмової коагуляції тканин. Контрольну (ІІ) групу склали 33 вагітні, яким кесарів розтин виконували за стандартною методикою. Для оцінювання ступеня інтенсивності післяопераційного больового синдрому використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ) у спокої та під час кашлю через 6, 12, 24, 48 год після операції.

Результати. У терміни післяопераційного періоду, що відповідали 12, 24 та 48 год після кесарева розтину, інтенсивність болю у спокої у І групі була нижче, ніж у ІІ групі. Крім того, отримані дані на етапах 12, 24 і 48 год в основній групі були статистично достовірно нижче, ніж в контрольній (р<0,01). Проміжок часу, за який відбулося зниження інтенсивності больового синдрому під час кашлю до значень менше 30 мм, склав 12 год в основній групі. У контрольній групі ступінь інтенсивності болю під час кашлю протягом усього періоду спостереження зберігався на рівні вище 30 мм за ВАШ, що потребувало використання додаткових знеболювальних препаратів у 4 породіль цієї групи (кеторолак 30 мг внутрішньом’язово).

Заключення. Застосування аргоноплазмової коагуляції тканин під час кесарева розтину достовірно зменшує інтенсивність больового синдрому у післяопераційний 
період.

Ключові слова: кесарів розтин, аргоноплазмова коагуляція тканин, післяопераційний больовий синдром, візуальна аналогова шкала.

Література: 
1. Абрамченко ВВ, Болотских ВМ. 2007. Лечебная физкультура в акушерстве и гинекологии. СПб, «Элби–СПб»:192.

2. Абрамченко ВВ, Ланцев ЕА. 1991. Кесарево сечение. СПб, М, Медицина:150.

3. Бараш ПДж, Куллен БФ. 2006. Клиническая анестезиология. М, Мед. литература:571.

4. Волчков ВА, Игнатов ЮД, Страшков ВИ. 2006. Болевые синдромы в анестезиологии и реаниматологии. М, МЕДпресс-информ:320.

5. Илюкевич ГВ, Ткачев АВ, Прушак АВ. 2009. Послеоперационный болевой синдром: патофизиология, диагностика и лечение. ARSMEDICA. 3:51–69.

6. Макаренко ТП, Харитонов ЛГ, Богданов АВ. 1989. Ведение больных общехирургического профиля в послеоперационном периоде. М, Медицина:156.

7. Овечкин АМ. 2003. Послеоперационное обезболивание в абдоминальной хирургии, новый взгляд на старую проблему. Анестезиология и реаниматология 5:45–50.

8. Радзинский ВЕ, Есипова ЛН, Вученович ЮД. 2010. Аргоноплазменная коагуляция тканей при кесаревом сечении. Акушерство и гинекология 6:28–29.

9. Стрижаков АН, Баев ОР. 2007. Хирургическая техника операции кесарева сечения. М, Миклош:168.

10. Эдвард МДж. 2001. Клиническая анестезиология. Кн. 1. СПб:358–374.

11. Curr DB. 1988. Operation, anesthesia, and endorphin system. Int Anesthesiol Clin. 26:199.

12. d’Amours R, Riegler F, Little A. 1998. Pathogenesis and management of persistent postthoracotomy pain. Chest.Surg.Clin.N.Am. 8:703–722.

13. Hain RD. 1997. Pain scales in children: a review. Palliat Med. 11(5):341. http://dx.doi.org/10.1177/026921639701100503; PMid:9472590

14. Gillian A. 2011. Measures of Adult Pain. Arthritis Care & Research. 63:240–252. http://dx.doi.org/10.1002/acr.20543; PMid:22588748

15. Jenkinson C. 1995. Comparisonof the sensitivity to change oflongand short form pain measures. Qual Life Res. 4(4):353–357. http://dx.doi.org/10.1007/BF01593888; PMid:7550184

16. Usdin E, Kvetnansky R, Axelrod J. 1984. The Role of Catecholamines and Other Neuro-transmitters. New York. Gordon and Breach Science Publishers:649–65.

17. Zaioga GP. 1988. Catecholamines in anesthetic and surgical stress. Intern. Anesthesiol. Clin. 26:187.

18. Dolin SJ, Cashman JN, Bland JM. 2002. Effectiveness of acute postoperative pain management: I. Evidence from published data. Br J Anaesth. 89(3):409–423. http://dx.doi.org/10.1093/bja/89.3.409; PMid:12402719