- Оцінювання ефективності модифікованого алгоритму ведення третього періоду пологів і раннього післяпологового періоду в жінок із лейоміомою матки
Оцінювання ефективності модифікованого алгоритму ведення третього періоду пологів і раннього післяпологового періоду в жінок із лейоміомою матки
Journal Health of Woman. 2026. 2(183): 39-45. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).3945
Мороховець І. М.1,2 , Говсєєв Д. О.1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
Для цитування: Мороховець ІМ, Говсєєв ДО. (2026). Оцінювання ефективності модифікованого алгоритму ведення третього періоду пологів і раннього післяпологового періоду в жінок із лейоміомою матки. Український журнал Здоров'я жінки. 2(183): 39-45. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).3945.
Стаття надійшла до редакції 24.12.2025 р.; прийнята до друку 22.03.2026 р.
Мета – оцінити ефективність модифікованого алгоритму профілактики акушерських кровотеч у жінок із лейоміомою матки.
Матеріали і методи. Проведено проспективне дослідження за участю 120 роділь у доношеному терміні вагітності з лейоміомою матки (вузли 3-5-го типу розміром понад 5 см), які народжували через природні пологові шляхи. Пацієнток поділено на дві групи по 60 жінок у кожній: І група (n=60) – пацієнтки зі стандартним веденням третього періоду пологів і післяпологового періоду; ІІ група (n=60) – пацієнтки, яким застосовували запропонований алгоритм (введення 1 г транексамової кислота внутрішньовенно в третьому періоді пологів і ремоделювання нижнього сегмента матки в ранньому післяпологовому періоді). Комплексне оцінювання ефективності алгоритму проведено за частотою досягнення сприятливого клінічного результату. Сприятливим результатом визнано досягнення такого критерію, як об’єм крововтрати ≤500 мл. Визначено частоту сприятливих і несприятливих результатів у кожній групі, абсолютне зниження ризику, відносне зниження ризику і показник кількості пацієнток, яких слід пролікувати для попередження одного несприятливого випадку.
Результати. Запропонований алгоритм забезпечив досягнення сприятливого клінічного результату у 76,7% роділь, що було достовірно вищим порівняно зі стандартною тактикою ведення (45,0%). Відносне підвищення частоти сприятливого перебігу раннього післяпологового періоду становило 70,4%.
Висновки. Застосування модифікованого алгоритму ведення третього періоду пологів і раннього післяпологового періоду в жінок із лейоміомою матки асоціюється зі зменшенням крововтрати, кращими гематологічними показниками, швидшими темпами післяпологової інволюції матки. Отримані результати свідчать про ефективність запропонованого алгоритму для профілактики акушерських кровотеч у цієї категорії пацієнток.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним комітетом з етики. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: лейоміома матки, пологи, третій період пологів, післяпологовий період, крововтрата, інволюція матки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Al-dardery NM, Abdelwahab OA, Abouzid M et al. (2023). Efficacy and safety of tranexamic acid in prevention of postpartum hemorrhage: a systematic review and meta-analysis of 18,649 patients. BMC Pregnancy Childbirth. 23: 817. https://doi.org/10.1186/s12884-023-06100-8; PMid:38001439 PMCid:PMC10668444
2. Buchholz A, Hansen K, Rodel R. (2023, Apr). Tranexamic Acid in the Prevention and Treatment of Postpartum Hemorrhage: A Review. S D Med. 76(4): 174-177. PMID: 37566674.
3. Govseev KO, Makarenko MV, Vorona RM, Sokol IV, Berestovoy VO. (2017, Nov 10). Method for stopping bleeding in women after physiological childbirth. Patent of Ukraine No. 120474.
4. Guyatt G, Rennie D, Meade MO, Cook DJ. (2015). Users' Guides to the Medical Literature: A Manual for Evidence-Based Clinical Practice. 3rd ed. McGraw-Hill Education.
5. Hwang DS, Myers L. (2023, Apr). Management of Postpartum Hemorrhage: Recommendations From FIGO. Am Fam Physician. 107(4): 438-440. PMID: 37054431.
6. Li H, Hu Z, Fan Y et al. (2024). The influence of uterine fibroids on adverse outcomes in pregnant women: a meta-analysis. BMC Pregnancy Childbirth. 24: 345. https://doi.org/10.1186/s12884-024-06545-5; PMid:38710995 PMCid:PMC11071265
7. Morokhovets IM, Govsieiev DO. (2025). Optimization of the management of the third stage of labor and early postpartum period in women with uterine leiomyoma. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 4(104): 45-49. https://doi.org/10.15574/PP.2025.4(104).4549
8. Sackett DL, Straus SE, Richardson WS, Rosenberg W, Haynes RB. (2000). Evidence-Based Medicine: How to Practice and Teach EBM. 2nd ed. Churchill Livingstone.