HEALTH OF WOMAN. 2020.9-10(155-156): 83-90; doi 10.15574/HW.2020.155-156.83
Сюсюка В. Г., Колокот Н. Г., Бєленічев І. Ф.
Запорізький державний медичний університет

Мета дослідження: оцінювання ефективності та впливу комплексної цитопротективної терапії вагітних із затримкою росту плода на біохімічні показники, а також результати розродження.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 93 жінки з одноплідною вагітністю у терміні 28–34 тиж гестації. До І групи включені 30 вагітних із затримкою росту плода (ЗРП). Вагітним даної групи призначали цитопротективну терапію. Вона включала застосування тіотриазоліну у поєднанні з L-аргініну гідрохлоридом та діосміном. Група ІІ представлена 33 вагітними із ЗРП, ведення вагітності та пологів яких передбачене чинними наказами МОЗ України. До ІІІ групи увійшли 30 вагітних без ЗРП.
Дослідження маркерів окиснювальної модифікації білків (ОМБ) та рівень стабільних метаболітів оксиду азоту (NO) оцінювали у сироватці крові спектрофотометричним методом. Визначення відновленого глутатіону (GSH) здійснювали з розрахунком його рівня за калібрувальною кривою.
Результати. Первинна оцінка біохімічних показників засвідчила статистично достовірно (p<0,05) нижчі рівні GSH і NO при порівнянні показників вагітних із ЗРП (як І, так і ІІ групи) з показниками вагітних без ЗРП (ІІІ група). Це свідчить про зниження антиоксидантного захисту та дефіцит основного судинного вазодилататора у даного контингенту жінок.
Подальше оцінювання біохімічних показників у динаміці вагітності дозволило встановити суттєве прогресування дисбалансу між оксидантами та антиоксидантами, а також відсутність суттєвих змін рівня NO серед вагітних ІІ групи. У вагітних І групи, які отримували запропоновану комплексну цитопротективну терапію, навпаки, встановлено статистично достовірне (p<0,05) зниження показників ОМБ на тлі зростання рівнів GSH і NO, що свідчить про її позитивний вплив. Показник частоти передчасних пологів (ПП) у І групі становив 3,3% і був у 6 разів нижчим за відповідний показник у групі ІІ (21,2%). У ІІІ групі ПП не було. Частота дистресу плода у ІІ групі (18,2%) у 2,7 разу перевищувала відповідний показник І групи (6,7%), а у ІІІ групі він становив 3,3%. Аналізуючи перинатальні ускладнення, встановлено значний відсоток неонатальної енцефалопатії та неонатальної жовтяниці у ІІ групі, а саме – 33,3% та 36,4% відповідно. У І групі їхня частота становила 10,0% та 3,3% відповідно.
У структурі перинатальної патології недоношеність виявили у 21,2% новонароджених ІІ групи, що у 6 разів перевищувало відповідний показник І групи (3,3%). Зазначених ускладнень у ІІІ групі встановлено не було. Частота ЗРП, при розрахунку за масо-ростовими параметрами новонароджених, у ІІ групі була найвищою і становила 88,6%. Зазначений показник у І та ІІІ групах становив 60,0% та 10,0% відповідно.
Заключення. Запропонована комплексна цитопротективна терапія, яка включає в себе комбіноване застосування тіотриазоліну, L-аргініну та діосміну (що суттєво підвищує протиішемічну, антиоксидантну та ендотеліопротективну дію комплексної терапії) у жінок із затримкою росту плода, справляє позитивній вплив на окиснювально-відновлювальний гомеостаз та тіол-дисульфідну рівновагу системи мати–плацента–плід.
Акушерські та перинатальні результати розродження у даного контингенту вагітних характеризуються статистично достовірним (р<0,05) переважанням як показників оцінювання за шкалою Апгар та відповідно процесів адаптації, так і результатів антропометричних вимірювань новонароджених, їхніх масо-ростових параметрів, а також нижчою частотою неонатальної енцефалопатії та народження недоношених немовлят.
Ключові слова: вагітність, затримка росту плода, окиснювальна модифікація білків, антиоксидантна система захисту, окиснювальний стрес, акушерські та перинатальні ускладнення, цитопротективна терапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антиоксиданты: клинико-фармакологический аспект / Чекман И.С., Беленичев И.Ф., Горчакова Н.А. и др. // Укр. мед. часопис. – 2014. – № 1 (99). – С. 22–28.

2. Басистий О.В. Дисбаланс у системі L-аргінін – оксид азоту у патогенезі акушерських ускладнень і затримки росту плода (Огляд літератури) / О.В. Басистий // Здоровье женщины. – 2016. – № 5 (111). – С. 43–47. https://doi.org/10.15574/HW.2016.111.43

3. Выбор метода лечения хронической венозной недостаточности во время беременности / И.В. Лахно, С.В. Коровай, В.Л. Дудко, О.В. Неелова // Здоровье женщины. – 2009. – № 2. – С. 73–76.

4. Гопчук О.М. Плацентарна дисфункція у вагітних із супутньою патологією серцево-судинної системи / О.М. Гопчук // Здоровье женщины. – 2017. – № 7 (123). – С. 88–92.

5. Громова А.М. Етіологічні та патогенетичні аспекти затримки внутрішньоутробного розвитку плода / А.М. Громова, В.А. Бережна // Вісник Української медичної стоматологічної академії «Актуальні проблеми сучасної медицини». – 2018. – Т. 18. – Вип. 3 (63). – С. 301–307.

6. Динаміка змін оксиду азоту та розвитку гестаційної ендотеліопатії при прееклампсії / В.К. Ліхачов, О.О. Тарановська, Л.М. Семенюк, Л.В. Яремчук // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 3 (3). – С. 146–150.

7. Доклінічне вивчення специфічної активності потенційних лікарських засобів первинної та вторинної нейропротекції: метод. рекомендації / І.С. Чекман, I.Ф. Бєленічев, О.О. Нагорна та ін. – К.: ТОВ «Видавництво «Юстон», 2016. – 80 с.

8. Затримка росту плода: клініко-патогенетичні складові та засоби попередження. Адаптація до міжнародних клінічних установ / Ю.П. Вдовиченко, О.П. Танько, М.В. Самойлова, К.З. Шарашидзе. – К., 2017. – 43 с.

9. Ихтиярова Г.А. Применение препарата Флебодиа 600 в лечении фетоплацентарной недостаточности у беременных с варикозной болезнью / Ихтиярова Г.А., Сулейманова Г.С. // «Ліки – людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів»: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (12–13 березня 2020 року) / у 2-х т. – Х. : НФаУ, 2020. – Т. 1. – С. 208–210.

10. Каткова Н.Ю. Эффективность ангиопротекторов при лечении беременных с плацентарной недостаточностью / Н.Ю. Каткова, Т.В. Панова // Consilium Medicum. – 2006. – Т. 8, № 2. – С. 28–30.

11. Клычева О.И. Морфофункциональные особенности состояния фетоплацентарного комплекса у женщин с синдромом задержки развития плода / О.И. Клычева // Современный научный вестник. – 2016. – Т. 10, № 1. – С. 54–58.

12. Клычева О.И. Сравнительный анализ фармакологической эффективности ангиопротекторных препаратов в терапии синдрома задержки роста плода / О.И. Клычева, А.Б. Хурасева // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». – 2017. – № 3. – С. 4348.

13. Ковалёв Е.В. Влияние терапии плацентарной недостаточности и задержки роста плода на состояние новорожденных // Ковалёв Е.В., Занько Ю.В. / Фундаментальная и клиническая медицина. – 2016. – Т. 1, № 2. – С. 38–45.

14. Ковалёв Е.В. Оценка показателей перекисного окисления липидов, антиоксидантной системы крови и состояния эндотелия у пациентов при формировании задержки роста плода / Е.В. Ковалёв, Ю.В. Занько, Н.Н. Яроцкая // Вестник ВГМУ. – 2014. – Т. 13, № 5. – С. 74–80.

15. Комплексный подход к лечению и реабилитации беременных с венозной патологией / Потапов В.А., Сюсюка В.Г., Шапран Н.Ф., Нечухаева И.А., Серболов Д.В. // Материалы конгресса «Славянский венозный форум», Витебск 28–29 мая, 2015. – С. 54–55.

16. Коньков Д.Г. Клиническое значение гестационной эндотелиопатии / Д.Г. Коньков, С.Р. Галич, Г.С. Белкания // З турботою про жінку. – 2013. – № 2. – С. 64–67.