- Обізнаність майбутніх батьків щодо вакцинації
Обізнаність майбутніх батьків щодо вакцинації
Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 5(133): 85-89. doi 10.15574/SP.2023.133.85
Пугач А. М.1,2, Бондаренко А. В.3
1Національний університет охорони здоров’я Україні імені П.Л. Шупика, м. Київ
2МЦ «Добродій», м. Київ, Україна
3Міжнародний європейський університет, м. Київ, Україна
Для цитування: Пугач АМ, Бондаренко АВ. (2023). Обізнаність майбутніх батьків щодо вакцинації. Сучасна педіатрія. Україна. 5(133): 85–89. doi 10.15574/SP.2023.133.85.
Стаття надійшла до редакції 01.06.2023 р., прийнята до друку 06.09.2023 р.
Мета – оцінити наміри студентів різних вищих навчальних закладів провакцинувати їхніх майбутніх дітей; визначити фактори, які впливають на прийняття рішення.
Матеріали та методи. Розроблено гугл-форму з 20 питаннями. Дані отримано з онлайн-опитування, проведеного серед студентів, які ще не мали дітей. Питання стосувалися ставлення до імунопрофілактики, а також інформації про вік, стать і рід занять опитуваних (окремий інтерес становили ті, які мають або здобувають медичну освіту).
Результати. Загалом в опитуванні взяли участь 145 студентів, з них 79,5% з охорони здоров’я та 20,5% із немедичних секторів. Більшість опитаних – жіночої статі, віком від 18 до 30 років. За отриманими даними, 77,2% респондентів виявляють бажання інвестувати кошти в профілактику захворювань і насолоджуватися повноцінним життям, тоді як майже 8% вважають за доцільне лікувати ті захворювання, що вже трапилися, а понад 14% поки не можуть визначитися з медичною тактикою. До вакцинації загалом 81% опитаних мають позитивне ставлення; 16% – із застереженням, понад 2% не можуть визначитися, майже 1% мають негативне ставлення. За ставленням до вакцинації власних майбутніх дітей серед опитаних визначено п’ять чітких батьківських груп: «беззаперечні акцептори» – 57% респондентів вказали, що мають намір вакцинувати власних майбутніх дітей усіма доступними в Україні вакцинами, 43,9% – «обережні акцептори» – оберуть лише обов’язкові щеплення; 8,8% точно не визначилися, а трохи менше 2% – «відмовники» від усіх вакцин. Перше місце серед основних причин відмови від вакцинації дітей посідає страх побічних реакцій та поствакцинальних ускладнень; друге місце – недовіра до виробника, третє – пересторога через так звані протипоказання. На момент опитування встановлено, що у визначенні протипоказань до вакцинації майбутньої дитини респонденти найбільше дослухатимуться до думки таких спеціалістів: педіатра – 87,7%; імунолога – 56,1%, сімейного лікаря – 46,5%.
Висновки. Рівень обізнаності щодо вакцинації серед молоді загалом задовільний. Різниці між медиками і немедиками немає. Для максимального захисту дітей від вакцинокерованих інфекцій педіатри мають ефективно консультувати батьків щодо переваг вакцин і ризиків відкладення або відмови від вакцинації. Щоб поліпшити розуміння та користь від вакцин серед широкого загалу, а також зменшити вагання/відмову від вакцинації, слід починати обізнаність у вакцинації як частину здорового способу життя та профілактики захворювань задовго до вищого навчального закладу і продовжувати після завершення медичного і немедичного навчання. Базові знання щодо вакцин мають входити до навчальної програми не лише медичних, але й немедичних вищих закладів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вакцина, імунізація, поствакцинальні реакції, прихильність, протипоказання до вакцинації, обстеження перед вакцинацією, майбутні батьки, вакцинація, молодь.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абатуров ОЄ, Сєдунова ОВ, Агафо нова ОО. (2015). Ставлення медичних працівників до імунопрофілактики й ефективність проведення ними санітарнопросвітницької роботи з питань активної імунізації серед населення. Здоров’я дитини. 1: 65-68.
2. Антонова НА, Ерицян КЮ, Дубровский РГ. (2014). Відмова від вакцинації: якісний аналіз біографічних інтерв’ю. Теория и практика общественного развития. 20: 208-211.
3. Боярчук ОР, Міщанчук ВА. Оцінка факторів, які впливають на ставлення батьків до імунопрофілактики. Сучасна педіатрія. Україна. 5 (109): 19-23. https://doi.org/10.15574/SP.2020.109.19.
4. Carrillo-Marquez M, White L. (2013). Current controversies in childhood vaccination. South Dakota Medicine. Spec no: 46-51.
5. Чернишова ЛІ, Лапій ФІ, Волоха АП, Бондаренко АВ, Степановський ЮС, Гільфанова АМ. (2019). Імунопрофілактика інфекційних хвороб. Київ: Медицина: 320.
6. Delgado-Gallegos JL, Padilla-Rivas GR, Zúñiga-Violante E, Avilés-Rodríguez G, Arellanos-Soto D, Gastelum-Arias LJ et al. (2021, Nov 26). Determinants of COVID-19 Vaccine Hesitancy: A Cross-Sectional Study on a Mexican Population Using an Online Questionnaire (COV-AHQ). Front Public Health. 9: 728690. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.728690; PMid:34900890 PMCid:PMC8661090
7. Gjini E, Moramarco S, Carestia MC, Cenko F, Ylli A, Mehmeti I et al. (2023, Jan-Feb). Parents' and caregivers' role toward childhood vaccination in Albania: assessment of predictors of vaccine hesitancy. Ann Ig. 35(1): 75-83. Epub 2022 May 6. doi: 10.7416/ai.2022.2521. PMID: 35532052.
8. Jain L, Vij J, Satapathy P, Chakrapani V, Patro B, Kar SS et al. (2021, Dec 15). Factors Influencing COVID-19 Vaccination Intentions Among College Students: A Cross-Sectional Study in India. Front Public Health. 9: 735902. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.735902; PMid:34976911 PMCid:PMC8714761
9. ООН. (1989). Конвенція про права дитини. Резолюція ООН № 44/25 від 20 листопада 1989 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.
10. Philip RK, Shapiro M, Paterson P, Glismann S, Van Damme P. (2016, Dec). Is It Time for Vaccination to "Go Viral"? Pediatr Infect Dis J. 35 (12): 1343-1349. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001321; PMid:27626913
11. Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України. (2017). Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарноепіде мічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. Київ: 458.
12. Всесвітня організація охорони здоров’я. (2021). Ефективність, дієвість і захист вакцини. URL: https://www.who.int/news-room/feature-stories/detail/vaccine-efficacy-effectiveness-and-protection.
13. World Health Organization. (2010). Global recommendations on physical activity for health. Geneva. URL: https://www.who.int/dietphysicalactivity/global-PA-recs-2010.pdf.
