• Обґрунтування концептуальної моделі національної програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю в Україні: передумови, необхідність та експертний консенсус
ua До змісту Повний текст статті

Обґрунтування концептуальної моделі національної програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю в Україні: передумови, необхідність та експертний консенсус

Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).2(154): 91-94. doi: 10.15574/SP.2026.2(154).9194
Александрін А. В.
Громадська організація «Інфекційний контроль в Україні», м. Київ

Для цитування: Александрін АВ. (2025). Обґрунтування концептуальної моделі національної програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю в Україні: передумови, необхідність та експертний консенсус. Сучасна педіатрія. Україна. 2(154): 91-94. doi: 10.15574/SP.2026.2(154).9194.
Стаття надійшла до редакції 11.11.2025 р., прийнята до друку 16.03.2026 р.

Розбудова програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю (ПІІК) на національному рівні є необхідною передумовою ефективної профілактики інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги (ІПНМД). Умови сьогодення створюють нагальну потребу у формуванні сталої моделі національної програми, яка була б здатною вирішити існуючі виклики в ПІІК і створити передумови подальшого розвитку програми в Україні.
Мета – вивчити передумови створення, науково обґрунтувати та узгодити ключові структурні компоненти концептуальної моделі національної програми ПІІК в Україні..
Матеріали і методи. Дослідження проведено у 2024-2025 рр. із застосуванням комплексного підходу, що передбачає системний аналіз, бібліосемантичний метод, експертні оцінки, соціологічні опитування та неструктуровані інтерв’ю. Виконано огляд літератури та міжнародних рекомендацій. Проведено 15 інтерв’ю з ключовими експертами та анкетне опитування 110 фахівців різних рівнів медичної допомоги. Результати інтегровано методом експертного консенсусу до досягнення ≥75% узгодження позицій.
Результати. Встановлено, що міжнародні моделі ПІІК не повністю відповідають українському контексту. 99% експертів підтримують включення фінансування, 97% – координації та настанов, 98% – освіти з ПІІК, 93% – моніторингу, 83% – участі громадського суспільства. Сформовано концептуальну модель національної програми ПІІК, що містить два основні (координація, фінансування), три конективні (освіта, настанови, моніторинг) та один інтегральний елемент (громадські організації), узгоджену з глобальною стратегією Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Висновки. За результатами проведеної роботи сформульовано й обгрунтовано концептуальну модель програми ПІІК в Україні, яка складається з основних елементів (координація та фінансування інфекційного контролю), конективних елементів (до-/післядипломна освіта, настанови та моніторинг інфекційного контролю), а також інтегрального елемента (громадське суспільство та професійні асоціації).
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекційний контроль, національна модель, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Centers for Disease Control and Prevention. (2024, Apr 12). CDC's core infection prevention and control practices for safe healthcare delivery in all settings. URL: https://www.cdc.gov/infection-control/hcp/core-practices/index.html.

2. Kabinet Ministriv Ukrainy. (n.d.). Reforma detsentralizatsii [Decentralization reform]. URL: https://www.kmu.gov.ua/reformi/efektivne-vryaduvannya/reforma-decentralizaciyi.

3. Saravanos GL, Islam MS, Huang Y et al. (2024). Infection prevention and control programme priorities for sustainable health and environmental systems. BMC Global Public Health. 2: 6. https://doi.org/10.1186/s44263-023-00031-4; PMid:39681863 PMCid:PMC11622935

4. Scheckler WE, Brimhall D, Buck AS, Farr BM, Friedman C, Garibaldi RA et al. (1998). Requirements for infrastructure and essential activities of infection control and epidemiology in hospitals: a consensus panel report. Infection Control & Hospital Epidemiology. 19(2): 114-124. https://doi.org/10.1086/647779; PMid:9510112

5. Tartari E, Tomczyk S, Pires D, Zayed B, Coutinho Rehse AP, Kariyo P et al. (2021, Feb). Implementation of the infection prevention and control core components at the national level: a global situational analysis. J Hosp Infect. 108: 94-103. Epub 2020 Nov 30. https://doi.org/10.1016/j.jhin.2020.11.025; PMid:33271215 PMCid:PMC7884929

6. Vodianyk A, Diomin E, Husakov A, Havrilov I, Horbachevskyi A, Habicht J. (2025, Aug). Healthcare-associated infections and antimicrobial use in Ukrainian acute care hospitals involved in treatment of casualties of war: multi-centre cross-sectional study in 2024. J Hosp Infect. 162: 333-338. Epub 2025 Jun 6. https://doi.org/10.1016/j.jhin.2025.05.015; PMid:40484243 PMCid:PMC12351372

7. WHO. (2016). Guidelines on core components of infection prevention and control programmes at the national and acute healthcare facility level. Geneva: World Health Organization.

8. WHO. (2017). Instructions for the national infection prevention and control assessment tool 2 (IPCAT2). Updated June 2017. Geneva: World Health Organization.

9. WHO. (2023). Global strategy on infection prevention and control. Geneva: World Health Organization.