- Обґрунтування етіотропної терапії жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим та загостренням хронічного пієлонефриту та з супутніми інфекційно-запальними процесами статевих шляхів, зумовленими збудниками різного таксономічного положення
Обґрунтування етіотропної терапії жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим та загостренням хронічного пієлонефриту та з супутніми інфекційно-запальними процесами статевих шляхів, зумовленими збудниками різного таксономічного положення
HEALTH OF WOMAN.2015.1(97):130–136; doi 10.15574/HW.2015.97.130
Обґрунтування етіотропної терапії жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим та загостренням хронічного пієлонефриту та з супутніми інфекційно-запальними процесами статевих шляхів, зумовленими збудниками різного таксономічного положення
Руденко А. В., Пасєчніков С. П., Мітченко М. В.
ДУ «Інститут урології Національної академії медичних наук України», м. Київ
Мета: підвищити ефективність лікування жінок репродуктив- ного віку (ЖРВ), хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП), шляхом використання комбінованої терапії інфекційно-запальні процеси як сечових, так і статевих шляхів, з урахуванням біологічних властивостей збудників.
Матеріали та методи: комбінована терапія проведена у 25 ЖРВ, хворих на гострий пієлонефрит та супутні інфекційнозапальні процеси статевих шляхів. Контрольну групу склали 16 хворих, які не отримували додаткового лікування. На етапі стаціонарного лікування в урологічному відділенні хворі отримували екстрену емпіричну антибактеріальну терапію антибіотиками широкого спектра дії (цефалоспорини та фторхінолони) згідно існуючого протоколу. Після закінчення даної терапії та виписки зі стаціонару основна група хворих, інфікована молікутами (міко- та уреаплазми), спостерігалася гінекологом і отримувала доксициклін та флуконазол згідно з протоколом. Далі проводили специфічну імунотерапію імуноглобулінами людини і терапію пробіотиками Біоспорин і Лактобактерин.
Результати. При контрольному обстеженні після лікування у 77,3% пацієнток спостерігали хороший клініко-лабораторний і мікробіологічний результат. Кількість звернень до уролога з приводу рецидивуючих циститів і гострого пієлонефриту знизилась з 75,0% до 26,9% (в середньому з 1,3 до 0,39 випадки на рік).
Висновки. Запропонована комбінована терапія підвищує ефективність лікування, забезпечує ерадикацію збудників не тільки з сечових, а й зі статевих шляхів, які є джерелом інфекції, що попереджає рецидиви сечової інфекції в майбутньому.
Ключові слова: гострий пієлонефрит, запальні захворювання статевих шляхів, жінки репродуктивного віку, молікути, антибактеріальна терапія, Біоспорин, специфічна імунотерапія.
Література:
1. Білоголовська В.В. 2007. Діагностика та лікування хронічних інфекцій сечової системи у жінок репродуктивного віку: Автореф. дис. канд. мед. наук. Київ: 25.
2. Борщ С.К., Середюк Н.М., Куцик Р.В., Мізюк Р.М. 2004. Вивчення антагоністичної активності апатогенних представників роду Bacillus, введених в про біотичний препарат Біоспорин, щодо етіологічно значущих збудників дисбактеріозу кишечника та гнійно-запальних процесів. Матер. міжнар. НПК «Пробіотики – ХХ1 сторіччя». Тернопіль, Укрмедкнига: 12–16.
3. Возіанов О.Ф., Пасєчніков С.П., Руденко А.В. [та ін.] 2010. Гострий пієлонефрит у жінок репродуктивного віку. Чинники запального процесу нирок й фактори, що сприяють його розвитку. Урологія 14(додаток): 97–102.
4. Григорян В.А., Петровський Н.В., Султанова Е.А., Шпоть Е.В. 2007. Антибактериальная терапия при инфекциях урогенитального тракта. РМЖ 12:1123–1127.
5. Казько И.И., Жмуров В.А., Добровольская М.О. и соавт. Использование Иммуновита как иммуномодулятора в комплексной терапии вторичного пиелонефрита. www.tma.tmn.ru/urology/vestnik/statya
6. Карамов Э.В., Гарманова А.В., Хаитов Р.М. 2008. Мукозный иммунитет и его особенности. Иммунология 6:377–384.
7. Колесник М.О., Степанова Н.М., Дріянська В.С., Руденко А.В. 2013. Рецидивуюча інфекція сечової системи у жінок: етіологічна структура та сучасна концепція патогенезу (огляд та власні дослідження). Журнал НАМНУ 2:194–204.
8. Кульчавеня Е.В., Бреусов А.А. 2010. Эффективность комплексной терапии женщин, больных хроническим циститом, ассоциированным с внутриклеточными инфекциями. Урология 4:25–29.
9. Маянский А.Н. 2003. Цитокины и медиаторные функции уроэпителия в воспалительных реакциях мочевыводящей системы. Цитокины и воспаление 3:15–18.
10. Наказ МОЗ України № 286 від 07.06.2004 р. Про удосконалення дерматовенерологічної допомоги населенню України. Методики діагностики, лікування і профілактики ІПСШ. Мікоплазмоз сечостатевий, спричинений Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum.
11. Степанова Н.М. (Україна), Дріянська В.Є., Король Л.В., Руденко А.В., Калініна Н.А., Сідоренко Є.В. Спосіб лікування хворих на хронічний пієлонефрит. Пат. № 22359, Україна, 61 К 305/78, А61Р 13/10. – № И 200611240; 25.10.2006; Опубл. 25.04.07, Бюл. № 5: 3.
12. Ромащенко О.В. 2000. Запальні захворювання геніталій у дівчат та підлітків (етіологія, патогенез, прогнозування, лікування). Автореф. дис. докт. мед. наук. Київ: 40.
13. Ромащенко О.В., Білоголовська В.В., Лебідь Л.О., Хіміч В.І., Луб’янець Б.К. 2008. Комплексна терапія хронічного пієлонефриту у жінок репродуктивного віку. Педіатрія, акушерство та гінекологія 1:85–87.
14. Руденко А. В. 1985. Роль Mycoplasma hominis в этиологии и патогенезе нефрологических и урологических заболеваний: Дис. д. биол. наук. Киев: 368.
15. Руденко А.В., Пасечников С.П., Митченко Н.В. 1997. Новые данные об этиологических факторах острого пиелонефрита. Микробиологический журнал 59;5:34–41.
16. Руденко А.В., Пасєчніков С.П., Мітченко Н.В., Корніліна О.М. 2013. Етіологічна діагностика та клінічний статус жінок, хворих на гострий пієлонефрит. Лабораторна діагностика 66;4:33–38.
17. Руденко А.В., Пасєчніков С.П., Мітченко М.В. Пат. 95818 U Україна, МПК (2006) А61К31/65. заявник і патентовласник ДУ «Інститут урології НАМН України». u201407507; заявл. 04.07.2014; опубл. 12.01.2015. Бюл. 1. 2015.
18. Сайдакова Н.О., Старцева Л.М., Кравчук Н.Г. 2012. Основні показники урологічної допомоги в Україні за 2010–2011 роки (відомче видання). Київ: 208.
19. Спорообразующие пробиотики – продукт будущого. УралАгроПресс. 2006. www.uralagro.ru
20. Степанова Н.М. 2008. Етіологія, топічна діагностика та лікування інфекцій сечової системи: Автореф. дис. д. мед. наук. Київ: 40.
21. Урологія. Діючі протоколи надання медичної допомоги / Науково-методичне видання . За ред. С.П. Пасєчнікова. К, ТОВ «Доктор-Медіа». 2011:626.
22. Чернякова В.И., Береза Н.М., Селезнева С.И. и соавт. 1998. Бактериологическая и иммунобиологическая эффективность Биоспорина при неспецифическом язвенном колите. Провизор 11:12–14.
23. Grabe M., Bjerklund-Johansen T.E., Botto N. et al. 2013. Guidelines EAU: guidelines on urological infections: 106.
24. Minardi D. 2011. Urinari tract infections in women: etiology and treatment options. Inf. J. Gen. Med. 4:333–343. http://dx.doi.org/10.2147/IJGM.S11767; PMid:21674026 PMCid:PMC3108201
