Paediatric Surgery (Ukraine). 2022. 1(74): 70-78; doi 10.15574/PS.2022.74.70
Яблонь О. С.¹, Чорнопищук Н. П.¹, Русак П. С.^2,3, Конопліцька А. П.^1
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова МОЗ України
²Національний медичний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
³КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради, Україна

Для цитування: Яблонь ОС, Чорнопищук НП, Русак ПС, Конопліцька АП. (2022). Некротичний ентероколіт у передчасно народжених дітей, які померли: причини, фактори ризику летальності, гістологічні зміни в стінці кишки. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(74): 70-78; doi 10.15574/PS.2022.74.70.
Стаття надійшла до редакції 19.11.2021 р., прийнята до друку 6.03.2022 р.

Незважаючи на досягнення в технологіях діагностики та лікування некротичного ентероколіту (НЕК), пов’язані з ним рівні захворюваності та смертності пацієнтів залишаються високими.
Мета – встановити фактори ризику летальності від НЕК у передчасно народжених дітей, а також проаналізувати гістологічні зміни в стінці кишки при цьому захворюванні.
Матеріали та методи. Проаналізовано перебіг НЕК у 21 передчасно народженої дитини, які померли від цього захворювання (група 1, n=21), протягом 3 років. Для встановлення факторів ризику летальних наслідків показники дітей групи 1 проведено порівняння з перебігом НЕК у дітей, які вижили, з аналогічними стадіями зазначеного захворювання (група 2, n=43). Використано такі методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, гістологічні та статистичні.
Результати. За даними дослідження, основною причиною тяжких стадій НЕК у недоношених дітей є інфекція, діагностована в усіх дітей з НЕК ІІІ стадії, часто в поєднанні з тяжкою асфіксією.
Виявлено, що ризик летальності дітей з НЕК підвищується за наявності таких факторів: чоловіча стать (OR=4,675; χ²=7,679; p=0,006) – у 4 рази; запальні зміни в плаценті (OR=6,139; χ²=10,501; p=0,002) – у 6 разів; переливання еритроцитів у дітей (OR=8,262; χ²=8,557; p=0,004) – у 8 разів; тромбоцитопенія (OR=4,320; χ²=4,866; p=0,028) – у 4 рази; розвиток поліорганної недостатності (OR=12,364; χ²=17,578; p<0,001) та синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (OR=10,725; χ²=14,592; p<0,001) – відповідно у 12 та 11 разів; позитивні симптоми – набряк передньої черевної стінки (OR=14,025; χ²=19,258; p<0,001) та розширення судин на передній черевній стінці (OR=5,333; χ²=5,444; p=0,02) – у 14 і 5 разів відповідно; кишковий пневматоз під час рентгенологічного дослідження органів черевної порожнини (OR=6,840; χ²=6,867; p=0,009) та наявний випіт у черевній порожнині під час ультразвукового дослідження органів черевної порожнини (OR=8,750; χ²=14,448; р<0,001) – у 7 і 9 разів відповідно.
Під час гістологічного дослідження стінки кишки з НЕК лімфогістіоцитарна інфільтрація підслизової оболонки свідчить про перинатальну гіпоксію та її вирішальну роль у танатогенезі захворювання, тоді як поліморфноклітинна сегментоядерна нейтрофільна інфільтрація пов’язана з перинатальною інфекцією. У 15 (71,4%) дітей були зміни обох типів, що свідчить про змішану етіологію ураження кишечника.
Висновки. За результатами дослідження підтверджено, що НЕК є тяжким захворюванням новонароджених, яке має високий рівень летальності. Тяжкі стадії (ІІІ А та Б) НЕК виникають на тлі інфекції, часто в поєднанні з асфіксією. Виявлені фактори ризику летальності від НЕК дадуть змогу поліпшити прогноз перебігу цього захворювання, виявити дітей, які потребують підвищеної уваги лікарів до лікування та подальшого ведення цих пацієнтів із застосуванням превентивних технологій. Вроджені вади кишечника в поєднанні з недоношеністю призводять до розвитку НЕК, погіршення його перебігу (аж до III стадії), а також передбачають негативний прогноз перебігу захворювання.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: некротичний ентероколіт, передчасно народжені діти, фактори ризику летальності, гістологічні зміни.

ЛІТЕРАТУРА

1. Agakidou E, Agakidis C, Gika H, Sarafidis K. (2020). Emerging Biomarkers for Prediction and Early Diagnosis of Necrotizing Enterocolitis in the Era of Metabolomics and Proteomics. Front Pediatr. 8: 602255. https://doi.org/10.3389/fped.2020.602255; PMid:33425815 PMCid:PMC7793899

2. Alsaied A, Islam N, Thalib L. (2020). Global incidence of Necrotizing Enterocolitis: a systematic review and Meta-analysis. BMC Pediatr. 20 (1): 344. https://doi.org/10.1186/s12887-020-02231-5; PMid:32660457 PMCid:PMC7359006

3. Chen AC, Chung MY, Chang JH, Lin HC. (2014). Pathogenesis implication for necrotizing enterocolitis prevention in preterm very-low-birth-weight infants. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 58: 7-11. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3182a7dc74; PMid:24378520

4. Чорнопищук НП. (2019). Клініко-діагностичні особливості некротичного ентероколіту передчасно народжених дітей. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Вінниця, Україна: 28.

5. Eaton S. (2017). Necrotizing enterocolitis symposium: Epidemiology and early diagnosis. J Pediatr Surg. 52 (2): 223-225. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.11.013; PMid:27914586

6. Evidence-Based Medicine Group. (2021). Clinical guidelines for the diagnosis and treatment of neonatal necrotizing enterocolitis (2020). Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. 23 (1): 1-11.

7. Greenberg-Kushnir N, Schushan-Eisen I, Elisha N, Peleg B, Leibovitch L, Strauss T. (2020). Necrotizing enterocolitis – an ongoing challenge. Harefuah. 159 (10): 745-749.

8. Gupta A, Paria А. (2016). Etiology and medical management of NEC. Early Hum Dev. 9: 17-23. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2016.03.008; PMid:27080373

9. Kim JH. (2014). Necrotizing enterocolitis: The road to zero. Semin Fetal Neonatal Med. 19 (1): 39-44. https://doi.org/10.1016/j.siny.2013.10.001; PMid:24268863

10. Мавропуло ТК. (2018). Некротизуючий ентероколіт новонароджених – проблеми діагностики. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. VІІI, 3 (29): 62-68. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.3.29.2018.11

11. Merhar SL, Ramos Y, Meinzen-Derr J, Kline-Fath BM. (2014). Brain magnetic resonance imaging in infants with surgical necrotizing enterocolitis or spontaneous intestinal perforation versus medical necrotizing enterocolitis. J Pediatr. 164 (2): 410-2.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2013.09.055; PMid:24210927

12. Mϋller MJ, Paul T, Seeliger S. (2016). Necrotizing enterocolitis in premature infants and newborns. J Neonatal Perinatal Med. 9 (3): 233-242. https://doi.org/10.3233/NPM-16915130; PMid:27589549

13. Переяслов АА, Борис ОЯ. (2017). Удосконалення діагностики та хірургічного лікування некротичного ентероколіту у новонароджених. Хірургія дитячого віку. Україна. 2 (55): 76-84. https://doi.org/10.15574/PS.2017.55.76.

14. Rose AT, Saroha V, Patel RM. (2020). Transfusion-related Gut Injury and Necrotizing Enterocolitis. Clin Perinatol. 47 (2): 399-412. https://doi.org/10.1016/j.clp.2020.02.002; PMid:32439119 PMCid:PMC7245583

15. Русак ПС, Лапоног СП, Вайсберг ЮР, Сергейко ІА, Моренець ЛІ, Рижук ВГ, Русак НП. (2016). Визначення маркерів розвитку некротизуючого ентероколіту в умовах перинатального центру. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. Т. VI, 3 (21): 19-24. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.3.21.2016.3

16. Русак ПС, Смирнова ИВ, Васьковская ВП, Русак НП. (2016). Язвенно-некротический энтероколит новорожденных: тактика ведения, результаты лечения, проблемы и способы их решения. Хирургия. Восточная Европа. 5 (3): 318-326.