Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 5(141): 55-59. doi: 10.15574/SP.2024.5(141).5559
Huseynova I. I., Baylarov R. O., Orujova P. A.
Азербайджанський медичний університет, м. Баку

For citation: Huseynova II, Baylarov RO, Orujova PA. (2024). Necrotizing enterocolitis in premature infants: the importance of risk factors in its development. Modern Pediatrics. Ukraine. 5(141): 55-59. doi: 10.15574/SP.2024.5(141).5559.
Стаття надійшла до редакції 29.06.2024 р., прийнята до друку 09.09.2024 р.

Мета: дослідити зв’язок між різними факторами ризику та неонатальним розвитком некротизуючого ентероколіту (НЕК).
Матеріал і методи. Було проведено проспективне ретроспективне дослідження типу «випадок-контроль» недоношених дітей із підозрою на НЕК у 2020-2021 роках. Виявлено та проаналізовано 88 випадків недоношених новонароджених із підозрою на НЕК та 30 недоношених контрольної групи. Діагностику НЕК проведено у 29 (32,5%) дітей грудного віку. До зібраних змінних належали фактори ризику, пов’язані з вагітністю та матері, показники фізичного розвитку немовлят, оцінку за шкалою Апгар, штучну вентиляцію легень, спосіб та тип пологів, стать немовлят. Статистичну обробку показників проведено в системі Windows SPSS20. Відмінності при p˂0,05 вважалися надійними.
Результати. Виявлено зв’язок між кількістю вагітностей і НЕК у недоношених дітей. Народження новонародженого від 3-4-ї вагітності підвищувало ризик розвитку НЕК (p=0,001). У дітей, у яких не підтверджено діагноз НЕК, зріст становив 38,9±0,5 см (min 30, max 47); з підтвердженим діагнозом НЕК – 41,2±0,7 см (min 34, max 48) (р=0,019).
Висновки. Фактори, визнані в цьому дослідженні типу «випадок-контроль», що підвищували ризик неонатального НЕК, містили різнорідність. Не було виявлено суттєвих відмінностей щодо інших факторів ризику розвитку НЕК у матері, вагітної та новонародженого.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Протокол дослідження ухвалений Етичним комітетом Азербайджанського медичного університету.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: недоношені діти, некротичний ентероколіт, фактори ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahle M, Drott P, Elfvin A et al. (2018). Maternal, fetal and perinatal factors associated with necrotizing enterocolitis in Sweden. A national case-control study. 13(3): 0194352. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0194352

2. Alsaied A, Islam N, Thalib L. (2020). Global incidence of Necrotizing Enterocolitis: a systematic review and Meta-analysis. BMC Pediatr. 20(1): 344. https://doi.org/10.1186/s12887-020-02231-5

3. Arnold M, Moore SW, Sidler D et al. (2010). Long-term outcome of surgically managed necrotizing enterocolitis in a developing country. Pediatric Surgery International. 26(4): 355-360. https://doi.org/10.1007/s00383-010-2583-8

4. Berkhout DJC, Klaassen P, Niemarkt HJ et al. (2018). Risk Factors for Necrotizing Enterocolitis: A Prospective Multicenter Case-Control Study Subject Area: Women's and Children's Health. Neonatology. 114(3): 277-284. https://doi.org/10.1159/000489677

5. Cho H, Lee EH, Lee KS, Heo JS. (2022). Machine learning-based risk factor analysis of necrotizing enterocolitis in very low birth weight infants. Scientific Reports. 12(1): 21407. https://doi.org/10.1038/s41598-022-25746-6

6. Feng B, Zhang Z, Wei Q, Mo Y et al. (2023). A prediction model for neonatal necrotizing enterocolitis in preterm and very low birth weight infants. Front Pediatr. 11: 1242978. https://doi.org/10.3389/fped.2023.1242978

7. Fullerton BS, Hong CR, Velazco CS, Mercier CE, Morrow KA, Edwards EM et al. (2017, Oct). Severe neurodevelopmental disability and healthcare needs among survivors of medical and surgical necrotizing enterocolitis: A prospective cohort study. J Pediatr Surg. 12: S0022-3468(17)30651-6. Epub ahead of print. PMID: 29079317. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.10.029

8. Gephart SM, Jacqueline MM, Effken JA. (2012). Necrotizing Enterocolitis Risk. Adv Neonatal Care. 12(2): 77-89. https://doi.org/10.1097/ANC.0b013e31824cee94

9. Gitau K, Ochieng R, Limbe M, Kathomi C, Orwa J. (2023, Dec). The incidence and modifiable risk factors for necrotizing enterocolitis in preterm infants: a retrospective cohort study. J Matern Fetal Neonatal Med. 36(2): 2253351. PMID: 37648650. https://doi.org/10.1080/14767058.2023.2253351

10. Lee JY, Park KH, Kim A et al. (2017). Maternal and Placental Risk Factors for Developing Necrotizing Enterocolitis in Very Preterm Infants Pediatrics & Neonatology. 58(1): 57-62. https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2016.01.005

11. March MI, Gupta M, Modest AM. (2015). Maternal Risk Factors for Neonatal Necrotizing Enterocolitis. J Matern Fetal Neonatal Med. 28(11): 1285-1290. https://doi.org/10.3109/14767058.2014.951624

12. Markel TA, Engelstad H, Poindexter BB. (2014). Predicting Disease Severity of Necrotizing Enterocolitis: How to Identify Infants for Future Novel Therapies. J Clin Neonatol. 3(1): 1-9. https://doi.org/10.4103/2249-4847.128717

13.Neu J, Walker WA. (2011). Necrotizing Enterocolitis. N Engl J Med. 364(3): 255-264. https://doi.org/10.1056/NEJMra1005408

14. Patel S, Dammann O, Martin CR et al. (2011). Presumed and definite bacteremia in extremely low gestational age newborns. Acta Paediatr. 100(1): 36-41. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2010.01963.x

15. Perger L, Komidar L, Mukhopadhyay D et al. (2016). Maternal pre-eclampsia as a risk factor for necrotizing enterocolitis. J Matern Fetal Neonatal Med. 29(13): 2098-2103. https://doi.org/10.3109/14767058.2015.1076386

16. Samuels N, van de Graaf RA, de Jonge RCJ et al. (2017). Risk factors for necrotizing enterocolitis in neonates: a systematic review of prognostic studies. BMC Pediatr. 17(1): 105. https://doi.org/10.1186/s12887-017-0847-3

17. Su Y, Xu RH, Guo LY, Chen XQ, Han WX, Ma JJ et al. (2023. Jan 6). Risk factors for necrotizing enterocolitis in neonates: A meta-analysis. Front Pediatr. 10: 1079894. PMID: 36683790; PMCID: PMC9853297. https://doi.org/10.3389/fped.2022.1079894