HEALTH OF WOMAN. 2020.5-6 (151-152): 58-62; doi 10.15574/HW.2020.151-152.58
Жук С. І., Щуревська О. Д.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Сьогодні практично кожна жінка є групою високого ризику щодо стресів під час вагітності, проте їхній характер, інтенсивність, тривалість впливу у всіх жінок різні. Групою надзвичайно високого ризику є вагітні, які проживають в умовах військової агресії, соціальних та гуманітарних криз. Період реактивної адаптації до стресу у них швидко змінюється дезадаптацією. Це відбувається за рахунок нейроімунологічних механізмів, що надалі реалізується в ускладненому перебігу вагітності і пологів.
Мета дослідження: вивчення впливу стресорних факторів на функцію імунної системи у вагітних і їхньої можливої ролі у виникненні ускладнень гестації.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було обстежено 78 вагітних у ІІІ триместрі гестації, які були розподілені на дві групи. До 1-ї групи (основної) увійшли 42 вагітні, вимушені переселенки з Луганської і Донецької областей; до 2-ї групи – 36 вагітних з фізіологічним перебігом гестації. Проводили загальноклінічні дослідження, психологічне тестування (за шкалою Спілбергера–Ханіна), а також імунологічні дослідження: визначення популяційного і субпопуляційного складу лімфоцитів крові за допомогою методу непрямої імунофлуоресценції з використанням моноклональних антитіл CD3+, CD4+, CD8+ та обчисленням імунорегуляторного індексу CD4+ / CD8+, CD20 + і СD16 +, функціональної активності лімфоцитів і рівня ЦІК.
Результати. У вагітних 1-ї групи (вимушені переселенки) визначали загальну лімфопенію і суттєве зростання рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). Такі показники свідчать про стан вираженого пригнічення імунітету (лімфопенія), ускладненого перебігу вагітності, схильність до інфекційно-запальних процесів, більш тяжкого перебігу і тривалої реконвалесценції. У вагітних 2-ї групи кількість лімфоцитів знаходилась у межах нормативних показників, проте відзначали активацію числа Т-клітин (CD4+, CD8+, CD16+), а також їхню функціональну активність (РБТЛ), що свідчило про активацію стану Т-клітинної ланки імунітету.
Заключення. Результати дослідження доводять імуносупресивну роль психосоціальних факторів у жінок–вимушених переселенок і наявність у них стрес-індукованої декомпенсації психонейроендокринної системи.
Ключові слова: психонейроімунологія, вагітність, тривожність, жінки–вимушені переселенки, стрес.

ЛІТЕРАТУРА

1. Астахов В.М., Быцылева И.В., Пузь И.В.(2010). Методы психодиагностики индивидуально-психологических особенностей женщин в акушерско-гинекологической клинике. Донецк: Норд-Пресс:199 с.

2. Чайка В.К., Бабенко O.M., Єрмаченко А.О. (2009). Імунобіологія вагітності (огляд літератури). Новости медицины и фармации. 275. URL-adress: http://www.mif-ua.com/archive/article/8483.

3. Christian L.M. (2012). Psychoneuroimmunology in pregnancy: immune pathways linking stress with maternal health, adverse birth outcomes, and fetal development. Neuroscience and biobehavioral reviews, 36(1), 350–361. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2011.07.005; PMid:21787802 PMCid:PMC3203997

4. Дегтяренко Т.В., Щербанюк-Чокан О.А. (2015). Психосоціальний стрес: чинники та особистісні детермінанти. Наука і освіта. 10: 22–26.

5. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О. (2015) Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: Методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ: 170.

6. Коляченко Е.С., Михайлов А.В., Чеснокова Н.П. (2003). Значение недостаточности механизмов защиты и факторов неспецифической резистентности матери и плода в патогенезе внутриутробного инфицирования плода. Успехи современного естествознания. 11: 26-30.

7. Stirrat L.I., Sengers B.G., Norman J.E., Homer N., Andrew R., Lewis R.M. & Reynolds R.M. (2018). Transfer and Metabolism of Cortisol by the Isolated Perfused Human Placenta. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 103(2), 640–648. https://doi.org/10.1210/jc.2017-02140; PMid:29161409 PMCid:PMC5800837

8. Жук С.І., Щуревська О.Д.(2016). Особливості вагітності і пологів у жінок-вимушених переселенок. Здоровье женщины. 2:16-19. https://doi.org/10.15574/HW.2016.108.16