Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 6(163): 38-42; doi 10.15574/HW.2022.163.38
Явір В. С., Мелліна І. М.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Для цитування: Явір ВС, Мелліна ІМ. (2022). Надання медичної допомоги жінкам із гестаційним діабетом: визначення захворювання, поширеність, фактори ризику та наслідки захворювання. Український журнал Здоров’я жінки. 6(163): 38-42; doi 10.15574/HW.2022.163.38.
Стаття надійшла до редакції 11.10.2022 р.; прийнята до друку 10.12.2022 р.

Висвітлено основні питання, що стосуються актуальної теми гестаційного діабету (ГД). Оскільки поширеність ГД невпинно зростає, розглянуто визначення цього захворювання, поширеність його у вагітних, причини швидкого поширення, а також впливу на стан здоров’я вагітної, плода і новонародженого, патології матері і дитини в подальшому.
Мета – привернути увагу до проблеми поширення ГД для зниження його рівня серед вагітних жінок.
Приділено особливу увагу наданню чіткого визначення ГД. Це є необхідним насамперед для своєчасного діагностування ГД, контролю показників у таких вагітних і лікування у випадках, коли його потребують.
Розглянуто соціальні фактори поширеності цієї нозології, оскільки це є економічно значущим для кожної країни, а також має прямий вплив на показники народжуваності, працездатності та смертності населення. Зважаючи на фактори ризику виникнення ГД, стає зрозуміло, що це захворювання є більш поширеним для високо розвинених держав. Особливу увагу приділено наявності взаємозв’язку між рівнем поширеності ожиріння та ризиком виникнення цього захворювання. Хоча рекомендації щодо ведення вагітних і жінок, які планують вагітність, з ожирінням різняться, рекомендовано консультування щодо ризиків вагітності, здорову дієту, фізичні вправи та нагляд дієтолога для менеджменту втрати та збільшенням ваги під час вагітності.
Клініцист, який веде вагітність з ГД, має бути обізнаним про фактори, що підвищують ризик виникнення цієї нозології, наслідки захворювання для матері під час вагітності, після пологів і про перебіг пологів. Надзвичайно важливим є вплив на плід під час вагітності. Мають місце і віддалені наслідки для дитини, матір якої мала ГД.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гестаційний діабет, поширеність, фактори ризику, ожиріння, інсулінорезистентність, гіперглікемія, порушення вуглеводного обміну, невиношування, пологовий травматизм.
ЛІТЕРАТУРА

1. Alesi S, Ghelani D, Rassie K, Mousa A. (2021, May 24). Metabolomic Biomarkers in Gestational Diabetes Mellitus: A Review of the Evidence. Int J Mol Sci. 22 (11): 5512. https://doi.org/10.3390/ijms22115512; PMid:34073737 PMCid:PMC8197243

2. American Diabetes Association. (2018). Management of Diabetes in Pregnancy: Standards of Medical Care in Diabetes-2018. Diabetes Care. 41 (1): S137-S143. https://doi.org/10.2337/dc18-S013; PMid:29222384

3. Buchanan TA, Kitzmiller JL. (1994). Metabolic interactions of diabetes and pregnancy. Annu Rev Med. 45: 245. https://doi.org/10.1146/annurev.med.45.1.245; PMid:8198381

4. Caughey AB. (2021, Sep). Gestational diabetes mellitus: Obstetric issues and management. Literature review current through. URL: https://www.uptodate.com/contents/gestational-diabetes-mellitus-obstetric-issues-and-management.

5. Chan M. (2017, Mar). Obesity and Diabetes: The Slow-Motion Disaster. Milbank Q. 95 (1): 11-14. https://doi.org/10.1111/1468-0009.12238; PMid:28266071 PMCid:PMC5339378

6. Cho NH, Shaw JE, Karuranga S, Huang Y, da Rocha Fernandes JD, Ohlrogge AW, Malanda B. (2018, Apr). IDF Diabetes Atlas: Global estimates of diabetes prevalence for 2017 and projections for 2045. Diabetes Res Clin Pract. 138: 271-281. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2018.02.023; PMid:29496507

7. Gunderson EP, Lewis CE, Lin Y et al. (2018). Lactation Duration and Progression to Diabetes in Women Across the Childbearing Years: The 30-Year CARDIA Study. JAMA Intern Med. 178: 328. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2017.7978; PMid:29340577 PMCid:PMC5885916

8. Hauth JC, Clifton RG, Roberts JM et al. (2011). Maternal insulin resistance and preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 204: 327.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2011.02.024; PMid:21458622 PMCid:PMC3127262

9. Hod M, Kapur A, McIntyre HD et al. (2019, Aug). Evidence in support of the International Association of Diabetes in Pregnancy study groups' criteria for diagnosing gestational diabetes mellitus worldwide in 2019. Am J Obstet Gynecol. 221 (2): 109-116. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.01.206; PMid:30682358

10. Kitzmiller JL. (1993). Sweet success with diabetes. The development of insulin therapy and glycemic control for pregnancy. Diabetes Care. 16 (3): 107. https://doi.org/10.2337/diacare.16.3.107; PMid:8299468

11. Ley SH, Chavarro JE, Li M et al. (2020). Lactation Duration and Long-term Risk for Incident Type 2 Diabetes in Women With a History of Gestational Diabetes Mellitus. Diabetes Care. 43: 793. https://doi.org/10.2337/dc19-2237; PMid:32041900 PMCid:PMC7085808

12. McIntyre HD, Kapur A, Divakar H, Hod M. (2020, Dec 3). Gestational Diabetes Mellitus-Innovative Approach to Prediction, Diagnosis, Management, and Prevention of Future NCD-Mother and Offspring. Front Endocrinol (Lausanne). 11: 614533. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.614533; PMid:33343512 PMCid:PMC7744927

13. Mitanchez D, Burguet A, Simeoni U. (2014). Infants born to mothers with gestational diabetes mellitus: mild neonatal effects, a long-term threat to global health. J Pediatr. 164: 445. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2013.10.076; PMid:24331686

14. Mitanchez D, Yzydorczyk C, Siddeek B et al. (2015). The offspring of the diabetic mother short and long-term implications. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 29: 256. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.08.004; PMid:25267399

15. Nold JL, Georgieff MK. (2004). Infants of diabetic mothers. Pediatr Clin North Am. 51: 619. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2004.01.003; PMid:15157588

16. Philips AF, Dubin JW, Matty PJ, Raye JR. (1982). Arterial hypoxemia and hyperinsulinemia in the chronically hyperglycemic fetal lamb. Pediatr Res. 16: 653. https://doi.org/10.1203/00006450-198208000-00013; PMid:7050872

17. Riskin A, Itzchaki O, Bader D et al. (2020). Perinatal Outcomes in Infants of Mothers with Diabetes in Pregnancy. Isr Med Assoc J. 9: 503.

18. Saravanan P et al. (2020, Sep). Gestational diabetes: opportunities for improving maternal and child health. Lancet Diabetes Endocrinol. 8 (9): 793-800. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(20)30161-3; PMid:32822601

19. Sarikabadayi YU, Aydemir O, Aydemir C et al. (2011). Umbilical cord oxidative stress in infants of diabetic mothers and its relation to maternal hyperglycemia. J Pediatr Endocrinol Metab. 24: 671. https://doi.org/10.1515/JPEM.2011.315; PMid:22145454

20. Тиселько AB. (2013). 7-й Международный симпозиум «Диабет, гипертония, метаболический синдром и беременность», 13-16 марта 2013 г., Флоренция, Италия. Сахарный диабет. 1: 106-107.

21. Wang T, Heianza Y, Sun D et al. (2019, Sep 1). Improving fruit and vegetable intake attenuates the genetic association with long-term weight gain. Am J Clin Nutr. 110 (3): 759-768. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqz136; PMid:31301130 PMCid:PMC6736184

22. Widness JA, Teramo KA, Clemons GK et al. (1986). Temporal response of immunoreactive erythropoietin to acute hypoxemia in fetal sheep. Pediatr Res. 20: 15. https://doi.org/10.1203/00006450-198601000-00004; PMid:3945512

23. Widness JA, Teramo KA, Clemons GK et al. (1990). Direct relationship of antepartum glucose control and fetal erythropoietin in human type 1 (insulin-dependent) diabetic pregnancy. Diabetologia. 33: 378. https://doi.org/10.1007/BF00404643; PMid:2199280