Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 4(80): 10-15; doi 10.15574/PP.2019.80.10
Гребініченко Г. О., Гордієнко І. Ю., Тарапурова О. М., Слєпов О. К.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Гребініченко ГО, Гордієнко ІЮ, Тарапурова ОМ, Слєпов ОК. (2019). Можливості двовимірного ультразвукового дослідження для оцінки ступеня герніації печінки в грудну клітку при вродженій діафрагмальній килі у плода. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(80): 10–15. doi 10.15574/PP.2019.80.10
Стаття надійшла до редакції 04.08.2019 р.; прийнята до друку 30.11.2019 р.

Мета — розробити спосіб оцінки ступеня герніації печінки в грудну клітку у плодів із вродженою діафрагмальною килою при двовимірному ультразвуковому дослідженні; визначити порогові показники і запропонувати робочу клінічну класифікацію ступенів герніації печінки.
Пацієнти та методи. Проаналізовано дані ультразвукових досліджень плодів, як пацієнтів, з ізольованою вродженою діафрагмальною килою та відомими постнатальними клінічними наслідками. Виміряно площу легень і гернійованої частки печінки в стандартному поперечному зрізі грудної клітки плода на рівні 4-камерного зрізу серця з подальшим обчисленням печінково-легеневого індексу — відношення площі гернійованої частки печінки до площі легень. Порівняно показники у групах, залежно від клінічних наслідків у новонароджених, із використанням t-критерію Стьюдента. Визначено пороговий показник за допомогою ROC-аналізу. Розраховано операційні характеристики діагностичного тесту за допомогою 4-польних таблиць.
Результати. Лівобічна діафрагмальна кила з герніацією печінки виявлена у 92,9%, правобічна — у 7,1%. Середній термін пренатальної оцінки становив 32,5±6,2 тижня вагітності (діапазон — 20–38 тижнів). Серед новонароджених 35,7% (n=10) були прооперовані й вижили, 64,3% (n=18) померли. Середній показник печінково-легеневого індексу в групі зі сприятливими наслідками становив 0,798±0,325 (діапазон — 0,432–1,326), у групі з неонатальною смертю — 2,153±0,931 (діапазон — 1,176–5,276), різниця була статистично достовірною (p<0,001). Визначено пороговий показник індексу 1,2 з оптимальними операційними характеристиками (чутливість — 94,4%, специфічність — 90,0%, точність — 92,85%). Розроблено робочу клінічну класифікацію ступенів герніації печінки в грудну клітку: a) індекс <1,0 — герніація легкого ступеня (виживання новонароджених — 100%); б) індекс 1,0–1,5 — герніація середнього ступеня (виживання — 50%), c) індекс >1,5 — герніація тяжкого ступеня (виживання — 0%).
Висновки. Печінково-легеневий індекс є новим методом кількісної оцінки ступеня герніації печінки в грудну клітку у плодів із діафрагмальною килою при двовимірному ультразвуковому дослідженні. Цей індекс можна використовувати в комплексі з іншими маркерами для прогнозування постнатальних наслідків, планування ведення вагітності, пологів і спеціалізованої допомоги новонародженим.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Матеріали дослідження розглядалися комісією з питань етики при ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» на етапі планування НДР. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вроджена діафрагмальна кила, герніація печінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гордієнко ІЮ, Гребініченко ГО, Слєпов ОК, Весельський ВЛ, Тарапурова ОМ, Нідельчук ОВ, Носко АО. (2013). Новий легенево-феморальний індекс в пренатальній діагностиці гіпоплазії легенів у плода. Здоровье женщины. 9: 143–146.

2. Гордієнко ІЮ, Гребініченко ГО, Тарапурова ОМ, Величко АВ. (2018). Варіанти пренатальної ультразвукової картини при вродженій діафрагмальній килі у плода. Лучевая диагностика, лучевая терапия. 4: 12–21.

3. Гребініченко ГО, Гордієнко ІЮ, Тарапурова ОМ, Слєпов ОК, Весельський ВЛ, Нідельчук ОВ, Носко АО, Величко АВ. (2014). Визначення ступеня гіпоплазії легень у плода при двовимірному ультразвуковому дослідженні. Перинатологія і педіатрия. 3 (59): 21–25. https://doi.org/10.15574/PP.2014.59.21

4. Слєпов ОК, Пономаренко ОП, Сорока ВП, Слєпова ЛФ, Христенко ВВ, Гордієнко ІЮ, Тарапурова ОМ, Луценко СВ, Джам ОП, Журавель АО. (2011). Причини природної смертності новонароджених з природженою діафрагмальною грижею. Перинатология и педиатрия. 3: 25–27.

5. Ackerman KG, Vargas SO, Wilson JA, Jennings RW, Kozakewich HP, Pober BR. (2012). Congenital diaphragmatic defects: proposal for a new classification based on observations in 234 patients. Pediatr Dev Pathol. 15 (4): 265–274. https://doi.org/10.2350/11-05-1041-OA.1; PMid:22257294 PMCid:PMC3761363

6. Cannie M, Jani J, Chaffiotte C, Vaast P, Deruelle P, Houfflin-Debarge V, Dymarkowski S, Deprest J. (2008). Quantification of intrathoracic liver herniation by magnetic resonance imaging and prediction of postnatal survival in fetuses with congenital diaphragmatic hernia. Ultrasound Obstet Gynecol. 32 (5): 627–632. https://doi.org/10.1002/uog.6146; PMid:18792415

7. Hasegawa T, Kamata S, Imura K, Ishikawa S, Okuyama H, Okada A, Chiba Y. (1990). Use of lung-thorax transverse area ratio in the antenatal evaluation of lung hypoplasia in congenital diaphragmatic hernia. J Clin Ultrasound. 18: 705–709. https://doi.org/10.1002/jcu.1990.18.9.705; PMid:2174921

8. Jani Jl, Nicolaides KH, Keller RL, Benachi A, Peralta CF, Favre R, Moreno O, Tibboel D, Lipitz S, Eggink A, Vaast P, Allegaert K, Harrison M, Deprest J; Antenatal-CDH-Registry Group. (2007). Observed to expected lung area to head circumference ratio in the prediction of survival in fetuses with isolated diaphragmatic hernia. Ultrasound Obstet Gynecol. 30 (1): 67–71. https://doi.org/10.1002/uog.4052; PMid:17587219

9. Keijzer R, Liu J, Deimling J, Tibboel D, Post M. (2000). Dual-hit hypothesis explains pulmonary hypoplasia in the nitrofen mode of congenital diaphragmatic hernia. Am J Pathol. 156: 1299–1306. https://doi.org/10.1016/S0002-9440(10)65000-6

10. Kitagawa M, Hislop A, Boyden EA, Reid L. (1971). Lung hypoplasia in congenital diaphragmatic hernia. A quantitative study of airway, artery, and alveolar development. Br J Surg. 58 (5): 342–346. https://doi.org/10.1002/bjs.1800580507; PMid:5574718

11. Kitano Y, Nakagawa S, Kuroda T, Honna T, Itoh Y, Nakamura T, Morikawa N, Shimizu N, Kashima K, Hayashi S, Sago H. (2005). Liver position in fetal congenital diaphragmatic hernia retains a prognostic value in the era of lung-protective strategy. J Pediatr Surg. 40 (12): 1827–1832. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.08.020; PMid:16338299

12. Laudy JA, Wladimiroff JW. (2000). The fetal lung. 2: Pulmonary hypoplasia. Ultrasound Obstet Gynecol. 16 (5). 482–494. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2000.00252.x; PMid:11169336

13. Lazar DA, Ruano R, Cass DL, Moise KJ Jr, Johnson A, Lee TC, Cassady CI, Olutoye OO. (2012). Defining «liver-up»: does the volume of liver herniation predict outcome for fetuses with isolated left-sided congenital diaphragmatic hernia? J Pediatr Surg. 47 (6): 1058–1062. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2012.03.003; PMid:22703769

14. Metkus AP, Filly RA, Stringer MD, Harrison MR, Adzick NS. (1996). Sonographic predictors of survival in fetal diaphragmatic hernia. J Pediatr Surg. 31 (1): 148–151. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(96)90338-3

15. Mullassery D, Ba'ath ME, Jesudason EC, Losty PD. (2010). Value of liver herniation in prediction of outcome in fetal congenital diaphragmatic hernia: a systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 35(5): 609–614. https://doi.org/10.1002/uog.7586; PMid:20178116

16. Ruano R, Takashi E, Da Silva VV, Campos JADB, Tannuri U, Zugaib M. (2012). Prediction and probability of neonatal outcome in isolated congenital diaphragmatic hernia using multiple ultrasound parameters. Ultrasound Obstet Gynecol. 39: 42–49. https://doi.org/10.1002/uog.10095; PMid:21898639

17. Sabharwal AJ, Davis CF, Howatson AG. (2000). Post-mortem findings in fetal and neonatal congenital diaphragmatic hernia. Eur J Pediatr Surg. 10(2): 96–99. https://doi.org/10.1055/s-2008-1072334; PMid:10877076

18. Shanmugam HBL. (2017). Epidemiology and Prognosis of Congenital Diaphragmatic Hernia: A Population-Based Cohort Study in Utah. Birth Defects Res. 1. 109 (18): 1451–1459. https://doi.org/10.1002/bdr2.1106; PMid:28925604

19. Werneck Britto IS, Olutoye OO, Cass DL, Zamora IJ, Lee TC, Cassady CI, Mehollin-Ray A, Welty S, Fernandes C, Belfort MA, Lee W, Ruano R. (2015). Quantification of liver herniation in fetuses with isolated congenital diaphragmatic hernia using two-dimensional ultrasonography. Ultrasound Obstet Gynecol. 46: 150–154. https://doi.org/10.1002/uog.14718; PMid:25366655